WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вікові рівні самовиховання та їх характеристика - Реферат

Вікові рівні самовиховання та їх характеристика - Реферат

віковими та індивідуальнимиособливостями, воно має елементарний характер. Проте правильне педагогічне спрямування роботи дітей над собою набагато підсилює виховний вплив педагогів, створює в дітей моральну перспективу повсякчасного самоконтролю. Надалі, в підлітковому та юнацькому віці, елементи роботи над собою переростають в усвідомлену систему самовиховання, самовдосконалення.
2. Цілеспрямоване самовиховання у підлітковому віці.
Нервова система, як і продукт її вищих відділів - вища нервова діяльність, в процесі життя і діяльності може зазнати великих змін.
Це твердження стосується і дітей підліткового віку, в яких відбувається активна фізіологічна і психічна "добудова" організму. Зокрема, під дією виховання у підлітків посилюються функції другої сигнальної системи, що позначається на зростанні їх внутрішньої свідомості. На відміну від дітей молодшого шкільного віку у підлітків поступово розвивається логічне, абстраговане( мислення, яке не завжди спирається лише на безпосередні наочні образи та враження.
Однією з важливих особливостей дальшого формування організму в цьому віці є початок статевого розвитку, що, в свою чергу, відчутно впливає на роботу мозкуі серця, а також на першу і другу сигнальні системи.
Статевий розвиток - не суто фізіологічне явище, адже організм людини готується і фізіологічне, і психологічно стати дорослим: швидко розвиваються органи відчуття, ускладнюється діяльність нервової системи, що спрямовує всі психічні процеси, посилюються вольові потенціали. Підлітки в період статевого визрівання (дівчатка в 11-14, хлопчики в 13-15 років) стають дуже чутливими і легко вразливими.
На початку підліткового віку, в 11-13 років, у дітей спостерігається нестійкість гальмових реакцій. Інколи збудження настільки переважає над гальмуванням, що підліток не здатний стримувати себе. Нагрубивши дорослому, він згодом жалкує про це і виправдовується, що грубість його "вирвалась сама".
Підлітки здебільшого сумлінно виконують відомі їм правила моралі. Але є чимало фактів, коли, добре розуміючи ці правила, вони порушують їх. Одна з причин цього явища полягає в тому, що моральні поняття, засвоєні учнем, закріплюються лише в його свідомості, а не в почуттях. Він знає, як треба поводитись, але примусити себе не спроможний. Перевага нестриманих бажань над нестійкою самозабороною, яка виникає у свідомості, призводить до недозволених вчинків. Коли свідомість не підкріплюється силою емоцій, негативні вчинки часто переростають у тенденцію нестійкої поведінки. Так буває не лише тоді, коли "важкий" учень ще не перевиховався, а й коли він, давши слово не робити так, надалі втрачає самоконтроль, продовжує порушувати норми поведінки. Причиною негативної поведінки учня буває й слабка воля, коли він не спроможний "захиститись" від раптових бажань.
Зустрічається чимало випадків, коли підліток ще не вміє розбиратись в таких моральних поняттях, як дружба, мужність, доброчесність тощо. Наполегливість він ототожнює з упертістю, часто хибно розуміє скромність, чуйність і т. п. Підліткові ще важко самостійно оцінити життєві факти, розібратись у явищах навколишнього життя, поведінці героїв літературних творів чи кінофільмів.
Цей складний процес формування людини позначається і на розумовій діяльності: допитливість і цікавість . малюка перетворюється у підлітка в шукання нових інтересів, формування власних поглядів, усвідомлення рис свого характеру. Це - початковий період перетворення дитини у дорослого.
Характер людини, закладений у ранньому дитинстві, поступово усталюється під впливом навколишнього середовища. І від того, як впливатиме на неї це середовище, як сприймається цей вплив особистістю, набагато залежить, яким стане в майбутньому характер людини. Підростаюча людина гостріше сприймає зовнішні обставини, конфлікти, їй доводиться вперше самостійно приймати якісь важливі внутрішні рішення, проявляти вольові якості, випробовувати свої сили в дружбі і товаришуванні тощо.
Старші підлітки (14-15 років) вже не вважають себе, дітьми, але їм ще далеко до дорослих. Найчастіше вони прагнуть зовні бути дорослішими.
Старший підліток відчуває себе майже нарівні з старшими в сім'ї, з батьками, прагне, коли доведеться, і діяти, як дорослий. Але як стати дорослим, хлопчики чи дівчатка поки що не завжди розуміють. У розв'язанні складних життєвих питань вони часто вагаються, проте намагаються якнайшвидше стати самостійними, прагнуть якомога раніше звільнитись від сторонньої опіки. Цим, як правило, пояснюються випадки, коли підлітки тікають з дому.
"У тому перехідному віці від хлопчика до юнака, який буває в усіх дітей, у мене з'явилось прагнення до незалежності. Я не хотів жити з своїми. Хотів жити і працювати окремо від них. Але на роботу мене ніде не брали,- адже мені було лише 14 років. І я почав тікати з дому, їздив по різних містах, шукав роботи, шукав свободи - хотів бути дорослим. Головне - незалежність, головне - самостійність",- пише доросла людина в листі до письменника Г.Мединського.
Становлення самостійності в підлітка пов'язане з появою і захистом почуття справедливості і власної гідності, яке супроводить утвердження його особистості серед дорослих. Новоутворенням у психіці підлітка є утвердження совісті - вирішального фактора в самосвідомості. Самосвідомість - це, насамперед, відчуття людиною ставлення до неї інших, розуміння своєї ролі серед людей, налагодження стосунків з навколишнім середовищем. Найважливішим елементом самосвідомості є поява думок про себе. Інколи людина 14-15 років сама дивується появі цих думок, "прислуховується" до своєї свідомості.
Становище напівдорослого в колективі дорослих заважає підліткові утвердити свою особистість. Він шукає свого місця в колективі, неусвідомлено прагне до самовдосконалення і самовизначення. Потреба у самовихованні виникає як у вольових, так і в тих підлітків, які мають слабку волю, проте успішніше працюють над собою, зібрані, цілеспрямовані, вольові. Це дає підстави сказати, що усвідомлене самовиховання може починатись у середньому шкільному віці. Найперша психологічна мета самовиховання підлітків є врівноваження і стабілізація взаємодіючих процесів збудження та гальмування, а також удосконалення своєї розумової діяльності, сприймання, уваги, пам'яті. Необхідною умовою цього повинен бути збіг зовнішніх впливів (середовища) і внутрішніх проявів (свідомості). В учнів середнього і старшого віку помітне зростання впливу внутрішніх факторів на регулювання системи їх поведінки.
Робота над собою може охоплювати різні сфери людського розвитку і діяльності. Вона може проявлятися в формі морального, фізичного, емоціонально-вольового, інтелектуального, а також естетичного самовдосконалення. Людина виховує в собі певні властивості, риси характеру залежно від своїх планів, основного життєвого напрямку, свого становища в колективі і т. д.). У молодшому підлітковому віці на перший план у самовихованні висуваються особисті
Loading...

 
 

Цікаве