WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика фонетики, графіки і орфоепії - Реферат

Методика фонетики, графіки і орфоепії - Реферат

перевагу треба надавати усному аналізові, оскільки така його форма сприяє удосконаленню фонематичного слуху учнів '. Письмовий розбір варто використовувати як засіб контролю знань учнів.
Зразок розбору:
Усного: слово земля
У слові земля два склади, перший склад закритий, другий - відкритий. Наголос падає на другий склад. Слово складається з п'яти звуків - 2 голосних і 3 приголосних. Голосні звуки: [е"] - ненаголошений, вимовляється з наближенням до [й], позначений буквою е, [а] - наголошений, позначений буквою а. Приголосні звуки: [з] - дзвінкий, твердий, позначений буквою з?, [м] - дзвінкий, твердий, позначений буквою ем, [л'] - дзвінкій, м'який, позначений буквою ел. У слові земля 5 звуків і 5 букв.
Фонетико-графічний розбір застосовується і під час вивчення інших розділів шкільного курсу мови - лексики, морфології, синтаксису, орфографії. Він проводиться не ізольовано, а в комплексі з іншими видами аналізу, що забезпечує внутріпредметний зв'язок і систематизацію відомостей з мови, одержаних учнями під час опрацювання різних розділів. Такий розбір називають змішаним. Наприклад, під час вивчення будови слова використовується фонетико-морфемний розбір, що сприяє виробленню умінь правильно визначати морфемну будову слова. Змішаний розбір допомагає правильно визначити будову слів. Так, у словах мрія, діяти звук [й] входить до складу кореня [мрій-а], [дій-а-ти], а у словах читають, співають другий суфікс - звук [й] - відноситься до закінчення [чит-а-йуть], [спів-а-йуть].
Систематичне застосування різних видів фонетичного аналізу сприяє засвоєнню учнями фонологічної і графічної систем української мови. Застосування різних методів і прийомів повинне супроводжуватись наочними посібниками і технічними засобами навчання.
Засвоїти правильну артикуляцію звуків, подолати орфоепічні відхилення допомагають грамзаписи. Вони сприяють розвиткові фонематичного слуху, виховують естетичні смаки дітей. Прослуховування записів на магнітофонній плівці є ефективним засобом правильної вимови і може використовуватись не тільки на уроках фонетики, але й лексики, морфології, синтаксису.
4. Види навчально тренувальних вправ
Організація системи вправ з фонетики, графіки й орфоепії зумовлена змістом і методикою виучування мовних явищ. Оскільки в центрі навчання є звукова сторона мовлення, то провідне місце на уроках фонетики належить усним вправам. Слово чи текст, що підлягає спостереженню або аналізу, повинні вимовлятися, прочитуватися вголос.
Більшість завдань будуються на основі спостережень над природою звуків, роботою органів мовлення, сполучуваністю звуків і їх функцією в мові. Вправи на аналіз фонетичних явищ проводяться індуктивним способом. При цьому слід дотримуватись при спостереженнях і в розборі послідовності від звука до букви, щоб учні засвоїли, що первинним є усне мовлення, а писемне - вторинним. Така послідовність завдань забезпечується послідовністю вивчення програмового розділу: спочатку фонетика, потім фонетика і орфоепія.
Вправа 1. Прочитайте і запишіть слова. Визначте в них кількість звуків і букв. Поміркуйте, чому в деяких словах кількість звуків і букв різна. Рись, хаща, їздити, воля, синь, стань, читає, краї. Вправа 2. Перекладіть і запишіть слова українською мовою. Якими звуками вони відрізняються? Зробіть висновок про вимову дзвінких приголосних в обох мовах. Парад, привез, дуб, уж, сказка, приказ, след, ложка, узкий, грибки, бесстрашншй.
Система вправ з фонетики має включати і творчі завдання, які б допомагали учням виробити правильну дикцію, виразно читати зв'язні тексти, правильно наголошувати слова, виділяти логічний наголос, конструювати власні висловлювання, дотримуючись орфоепічних норм, тощо. Матеріалом для вправ можуть служити і тексти, оскільки саме в них розкривається функція фонем, виявляється темп мовлення, сила голосу, виражальні засоби фонетики, що є предметом вивчення шкільної стилістики.
При доборі вправ слід зважати й на діалектні особливості мовлення учнів, акцентуючи особливу увагу на тих недоліках, що виявляються у вимові окремих звуків і слів .
Орфоепічні уміння і навички учнів
Показником культури мовлення є насамперед його фонологічна сторона: орфоепія, інтонаційна виразність тощо. Орфоепічна культура мовлення виховується тим дидактичним матеріалом, який забезпечує тренування мовотворчого апарату учнів і забезпечує фізичний розвиток органів мовлення, усвідомлене використання фонологічних засобів вираження граматичних значень, оволодіння виражальними засобами фонологічних одиниць і розвиток навичок координування усного і писемного мовлення учнів.
Опрацьовуючи звукову і графічну системи української мови, засвоюючи орфоепічні норми на уроках фонетики, учні оволодівають певною сумою теоретичних відомостей і цілим рядом важливих практичних умінь і навичок:
1. Визначення в слові на слух кількості звуків, розрізнення голосних і приголосних звуків, дзвінких і глухих, твердих і м'яких.
2. Виділення в слові і правильна вимова будь-якого звука.
3. Членування слова на склади і виділення наголошеного складу.
4. Порівняння звукового складу паронімічних слів, пояснення відмінностей у їх вимові.
5. Проведення фонетико-графічного аналізу слова, пояснення співвідношення звуків і букв.
6. Чітка вимова слів і виразне читання тексту з до триманням орфоепічних норм і правильної інтонації.
7. Членування мовного потоку на слова, склади, звуки, визначення логічного наголосу у простому реченні.
8. Виявлення і виправлення помилок у вимові звуківі слів.
Отже, перелічені уміння і навички важливі для дальшого вивчення мови, для засвоєння орфографічних і орфоепічних норм на уроках лексики, морфології і синтаксису.
Список рекомендованої літератури:
1) Адаменко Л. П. Роздавальний матеріал по розділу "Фонетика"// Укр. мова і літ. в школі.- 1977.- № 9.- С. 59-63.
2) Бабій Ф. Я. Вимова голосних в умовах північних говорір//Укр. мова і літ. в школі.- 1973.- № 6.- С. 71-73.
3) Беляєв О. М., Мельничайко В. Я., Пентилюк М. І., Передрій Г. Р. Методика вивчення української мови в школі.- К., 1987.
4) Дмитровський Є. М. Методика викладання української мови в середній школі.- К., 1965.
5) Доленко М. Т., Дацюк І. І., Кващук А. Г. Вивчення української мови в четвертому класі.- К-, 1977.
6) Іваненко В. К. Дидактичний матеріал з української мови для 4 класу шкіл з російською мовою навчання.- К., 1975. Корунець А. А.
7) Миронюк Н. П. Орфоепія в 4-8 класах.- К., 1986.
8) Симоненкова Л. М. Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів.- К., 1981.
9) Стельмахович М. Г. Розвиток усного мовлення на уроках української мови в 4-8 класах.- К., 1976.
10) Текучеє А. В. Методика русского языка в средней школе.- М., 1980.
11) Тоцька Н. І. Фонетика української мови та її вивчення в початковихкласах.- К-, 1976.
12) Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник.- К-, 1973.
13) Шкуратяна Н. Г. Про вивчення правил вживання м'якого знака та апострофа//Укр. мова і літ. в школі.- 1977.-№ 12.-С. 73-80.
Loading...

 
 

Цікаве