WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика вивчення пунктуації - Реферат

Методика вивчення пунктуації - Реферат


Реферат на тему:
Методика вивчення пунктуації
План
1. Значення пунктуації та ЇЇ основи. Місце пунктуації у шкільному курсі мови. Завдання навчання пунктуації.
2. Особливості опрацювання правил.
3. Види вправ.
4. Методика виправлення, обліку і класифікації пунктуаційних помилок. Робота над пунктуаційними помилками.
1. Значення пунктуації та її основи. Місце пунктуації у шкільному курсі мови. Завдання навчання пунктуації
Успішне навчання пунктуації як системи правил уживання розділових знаків вимагає обов'язкового врахування в усіх деталях значення пунктуації та її основ, від чого залежить вибір методів і прийомів роботи в кожному конкретному випадку.
Значення пунктуації полягає насамперед у тому, що за її допомогою текст розчленовується на певні відрізки з тим, щоб читач точніше, глибше, в повній відповідності до задуму автора зрозумів і сприйняв написане. Отже, розділові знаки допомагають виражати думки і почуття. Відомо, що зміна місця розділових знаків може видозмінювати зміст думки, вираженої реченням. Наприклад: А я рушаю в путь - нову стрічать весну (М. Рильський.) і А я рушаю в путь нову - стрічать весну.
Розділові знаки відділяють граматично і за змістом завершені відрізки мови: крапка відділяє речення, кома - прості речення в складі складного, однорідні члени, звертання і т. ін.
Найголовнішим, вихідним у кожному висловленні є його зміст, але він виявляється лише в граматичному та інтонаційному оформленні. Тому можна погодитися з О. В. Текучовим в тому, що "сучасна пунктуація будується на н.а ряді принципів, а на одному- семантико-граматичному, компонентами якого є смисл і граматична (а отже, й інтонаційна) будова речення (в органічній єдності)". З цього випливає можливість і доцільність вивчення пунктуації у зв'язку з опрацюванням синтаксису, що й передбачено навчальними програмами.
Пунктуаційна грамотність базується на розумінні не лише призначення і основ пунктуації в цілому, але й функції кожного із розділових знаків. Всі розділові знаки поділяються на дві основні групи - ті, які відділяють певні граматичні одиниці одну від іншої, і ті, що виділяють певні конструкції зі структури одиниці більш високого синтаксичного рівня. Хоч в окремих своїх функціях деякі розділові знаки і не підходять до жодної з цих груп (напр., тире у неповному реченні чи крапки на позначення пауз у потоці мовлення), все ж розрізнення їх може дати значну практичну користь.
До першої групи належать знаки, які відділяють самостійні речення або незалежні одна від одної частини складних конструкцій, групу підмета від групи присудка, однорідні члени речення (крапка, знак питання, знак оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, крапки). Вони можуть бути одиничними або повторюваними, але ніколи не бувають парними. Для усвідомлення системного характеру пунктуації найбільше значення мають розділові знаки, що можуть повторюватись,- кома і крапка з комою, які вживаються у відкритих синтаксичних конструкціях із сурядним зв'язком їх складових частин.
Друга група знаків служить для позначення синтаксичних конструкцій, які вводяться в речення з метою доповнення, уточнення, пояснення змісту всього висловлювання або окремих його компонентів: відокремлених другорядних членів, уточнюючих членів, підрядних речень, вставних слів і звертань. У зв'язку з тим, що кожна з названих конструкцій може знаходитись в середині інших синтаксичних одиниць, знаки ці парні і не можуть повторюватись. До них належать коми, два тире, дужки, лапки. Треба мати на увазі, що у нашому випадку маємо справу не з двома однаковими знаками, а з єдиним знаком, який складається з двох частин (це важливо при оцінюванні рівня пунктуаційної грамотності: відсутність як однієї, так і двох частин знака є однією помилкою, що свідчить про невміння бачити межі синтаксичної конструкції, яку треба виділити).
2. Особливості опрацювання правил
Навчити правильно вживати розділові знаки, використовувати їх для передачі на письмі думок і почуттів - актуальне завдання школи. Пунктуаційна грамотність учнів усіх класів залишається все ще низькою, випускники допускають пунктуаційних помилок значно більше, ніж орфографічних.
Однією з передумов успішного формування пунктуаційних навичок учнів є безперервність процесу роботи над пунктуацією.
Основні його етапи:
1) Практична робота над деякими пунктограмами у початкових класах. Тут головна увага звертається на виразне "читання" розділових знаків, тобто на правильне інтонування конструкцій, у яких вжито розділові знаки. Ця робота продовжується у всіх наступних класах.
2) Ознайомлення з елементами синтаксису і пунктуації у 1-й чверті 5 класу. Опрацьовуються розділові знаки в реченнях з однорідними членами, прямою мовою, звертаннями, окремі випадки вживання коми в складному сполучниковому і безсполучниковому реченні. Етап цей особливо відповідальний - він закладає основи розуміння теоретичної зумовленості кожного розділового знака.
3) Робота над пунктуацією під час вивчення частини мови. На цьому етапі учні знайомляться з окремими видами відокремлення членів речення (дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти), розширюють свої знання про пунктуацію у складному реченні (відносні займенники, сполучники), закріплюють знання про пунктуацію при звертанні, прямій мові, однорідних членах речення.
4) Опрацювання пунктуації у зв'язку з вивченням систематичного курсу синтаксису.
5) Узагальнення всіх пунктуаційних відомостей на підсумкових заняттях у 8 класі.
Підвищення ефективності опрацювання пунктуації можливе лише при застосуванні раціональної, науково обґрунтованої методики, що враховувала б усі чинники та обставини роботи.
Проблеми, які виникають у процесі письма. Ті ж пунктуаційні правила про відокремлення поширених означень можна подати у вигляді такого алгоритму:
1. Чи означення пояснює особовий займенник?
Так Ні
Відокремлюється
2. Чи стоїть після пояснюваного іменника?
Так Ні
Відокремлюється
3. Чи має обставинний відтінок значення?
Так Ні
Відокремлюється Не відокремлюється
З успіхом можна використати і різного роду динамічні таблиці, за допомогою яких легко здійснювати поперемінне зіставлення пунктуації в конструкціях, що відрізняються одна від одної позицією певного елемента (звертання, вставних слів, зворотів, підрядних речень). Усі ці дидактичні засоби полегшують запам'ятовування правил.
3. Види вправ з пунктуації
З метою закріплення і застосування пунктуаційних правил практикуються різноманітні вправи. Назвемо найважливіші з них. 1. Пунктуаційний розбір, що передбачає обґрунтування розділових знаків, ужитих в аналізованому тексті. Здійснюється він переважно в усній формі, охоплює одне чи декілька правил, застосовується як при початковому опрацюванні матеріалу, так і при повторенні та узагальненні вивченого. В процесі розбору учні з'ясовують, чому в
Loading...

 
 

Цікаве