WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика вивчення будови слова і словотвору - Реферат

Методика вивчення будови слова і словотвору - Реферат

називають префіксами або суфіксами ті частини слова, які не є такими. Наприклад, у слові високий безпідставно визначають префікс ви-, а у слові глина - суфікс -ин-. Помиляються і при визначенні кореня у словах будинок,будильник, буденний. Такі помилки зумовлені тим, що учні виділяють значущі частини слова (префікси, суфікси, корені) за звуковою подібністю, не враховуючи значення слова. Для попередження таких помилок доцільно під час морфемного розбору з'ясувати значення слова і приналежність його до певної частини мови, а потім визначити морфемну структуру слова.
Враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів, їхній словниковий запас, необхідно дотримуватися послідовності в переході від елементарних фактів словотворення до складніших. Так, для словотвірного розбору спочатку можна брати слова тракторист, ракетник, а потім уже й такі, як прикордонник, вихід, переїзд та ін.
Слід брати до уваги реально існуючі словотвірні зв'язки і властиві слову граматичні форми, а також послідовність словотвірного процесу, в результаті якого в мові з'являється слово, наприклад: колгоспник--колгосп-колективне господарство
Опорою для ознайомлення з іншими способами словотворення - злиттям сполучень слів в одне слово та переходом слів з однієї частини мови в іншу - є синтаксичні відомості. У першому випадку це відомості про словосполучення, компоненти якого втрачають семантичну самостійність, перетворюються в одне слово: загально відомий - загальновідомий, вище відзначений - вищевідзначений, вічно зелений - вічнозелений. Слід сказати, що при злитті ніяких змін у морфемній будові слів не відбувається, тому слова типу повнокровна до цього способу словотворення не належить. Перехід слів з однієї частини мови в іншу пов'язаний із зміною її синтаксичної функції: Черговий учень навів порядок - Черговий навів порядок (беручи на себе функції іменника, слово черговий перестає бути прикметником).
Працюючи з учнями над словотворенням, слід систематично звертати увагу на звукові зміни, що відбуваються при творенні слів - чергування (рука - ручний), спрощення груп приголосних (проїзд - проїзний), накладання звуків, що входять до двох морфем (Одеса--ський - одеський), в процесі якого також відбуваються чергування (Овруч+ський - овруцький).
Уявлення учнів про словотвірні процеси поглиблюються і конкретизуються під час опрацювання частин мови та їх окремих семантичних груп, а також під час розгляду способів творення ряду граматичних форм (напр., дієприкметників і дієприслівників, ступенів порівняння прикметників).
3. Морфемний і словотвірний аналіз слова
Ці види мовного аналізу є найважливішими методами теоретико-практичного опрацювання матеріалу і тому знаходять широке застосування на уроках. Кожному вчите-леві-словеснику необхідно оволодіти найбільш раціональними прийомами їх проведення.
Найголовнішим умінням, необхідним для здійснення аналізу слова за будовою, є уміння добирати та зіставляти спільнокореневі слова, змінювати форму слова.
Аналіз слова за будовою найкраще починати з відокремлення закінчення (якщо воно є) і поступового вичленування префіксів та суфіксів шляхом зіставлення зі спорідненими словами, що відрізняються від аналізованого одним якимось елементом. Наприклад, непривітний- привітний дозволяє вичленувати префікс не-, привітний - привітати - привіт - суфікс -ян-, привітати - вітати - префікс при-. Кінцевим результатом буде встановлення кореня - віт - як значущого елемента, що дальшому розчленуванню не підлягає.
Такий підхід дозволяє попередити досить поширені випадки необґрунтованого виділення частин слова. Скажімо, якщо у слові цеглина можна виділити суфікс -ин на основі зіставлення зі словом цегла, то у словах глина чи малина цього суфікса нема, оскільки нема споріднених слів без звукосполучення ин (слово малий не є спорідненим, бо нічого спільного у значенні зі словом малина не має).
Словотвірний аналіз тісно пов'язаний з морфемним, він базується на вмінні добирати спільнокореневі слова, будувати словотвірні ланцюжки. Для з'ясування способу творення слова треба зіставити його з найближчим попередником, тобто, по суті, зробити лише перший крок морфемного аналізу: дошкільник утворене від дошкільний за допомогою суфікса -ик. При тому правильність рішення доцільно перевірити тлумаченням слова: дошкільник - дитина дошкільного віку. Це застерігає від безпідставних зіставлень і, отже, помилок.
Аналізуючи творення слова, необхідно враховувати семантичні зв'язки, не піддаватися гіпнозові зовнішньої подібності. Дореволюційний, надхмарний виводяться не від слів революційний, хмарний, а від сполучень до революції, над хмарами. Отже, спосіб його утворення префіксально-суфіксальний. Цей висновок необхідно перенести і на ті слова, де семантична відмінність між безпрефіксним і префіксальним прикметником не настільки очевидна (дошевченківський і т. п.).
Необхідно мати на увазі, що не завжди можна точно встановити спосіб утворення слова. Наприклад:
Причесати
причесатися:
чесатися
Таке явище в лінгвістиці називається подвійною мотивацією. Розгляд подібних прикладів програмок не передбачений, але іноді трапляються незаплановані ситуації, коли вчитель повинен сказати, що обидва способи пояснення однаково правомірні.
Список рекомендованої літератури:
1. Баринова Е. А., Боженкоеа Л. Ф., Лебедев В. Й. Методика русского языка.- М., 1974. - 368с.
2. Бєляєв О. М. та ін. Вивчення української мови в 4 класі шкіл з російською мовою навчання.- К., 1970.
3. Бєляєв О. М. та ін. Вивчення української мови в 5 класі шкіл з російською мовою навчання.- К., 1974.
4. Блик О. П. Вивчення української мови в 4 класі шкіл з українською мовою навчання.- К., 1971.
5. Блик О. П. Вивчення української мови в 5 класі.- К., 1975.
6. Горпинич В. О. Будова слова і словотвір.- К., 1977. - 142с.
7. Дмитровський Є. М. Методика викладання української мови в середній школі.- К-, 1965.
8. Доленко М. Т. та ін. Вивчення української мови в четвертому класі,- К., 1977.
9. Илютович К. С. О соотношении морфемного й словообразовательно-го анализа//Рус. яз. в школе.- 1974.- № 2.- С. 99-104.10
10. Морфемний словник/Укл. Л. М. Полюга.- К., 1983.
11. Нечай Д. Д. Вивчення складу слова в 3 класі. З досвіду роботи.- К., 1965.
12. Плющ М. І. Словотворення та вивчення-його в школі.- К., 1985. 13.Потиха 3. А. Дидактические принципи изучения словообразования в школе//Рус. яз. в школе.- 1972.-№ 5- С. 25-32.
14.Пронина Й. В. Изучение трудных слов с применением зтимологичес-кого анализа.- М., 1964.
15.Симоненкова Л. В, Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів.- К., 1981.
16.Текучев А. В. Методика русского языка в средней школе.- М., 1980. -504с.
Loading...

 
 

Цікаве