WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структура сексуальної соціалізації школярів - Реферат

Структура сексуальної соціалізації школярів - Реферат

подолання в собі надмірної скритності і наявних психологічних комплексів, формування любові до себе; 6) оцінку підлітками своєї статевої поведінки з позицій установки на збереження здоров'я, формування власної сексуальності як процесу врахування і задоволення своїх домінуючих потреб у самопізнанні.
Факторний аналіз дав змогу виділити типові стратегії сексуальної поведінки. Так, у хлопчиків-підлітків виділяються чотири стратегії: 1) загальнозміцнююча - берегти своє здоров'я, вивчати свою сексуальність і основи статевого життя, займатися тим, що викликає повагу дівчат; 2) "здоров'язберігаюча" - все знати про хвороби, що передаються статевим шляхом, при підозрах на хвороби статевої сфери негайно звертатися до лікаря, виробляти свій індивідуальний стиль сексуальної поведінки, вивчати основи статевого життя; 3) еротико-гігієнічна - дотримуватись гігієни статевих органів, виявляти увагу дівчаткам і відчувати еротичні почуття; 4) "здоров'ятвірна" - зміцнювати власний організм і розвивати свою психіку, виробляти в собі статеву індивідуальність, формувати зрілу сексуальність, утримуватись від передчасних статевих зв'язків.
У дівчаток-підлітків були виявлені також чотири стратегії сексуальної поведінки: "загальне фемінінне самовдосконалення": прагнення стати більш жіночними, навчитись подобатися хлопцям, вивчення основ статевого життя і бажання відчувати еротичні почуття; "здоров'язберігаючий" підхід до статевої поведінки: турбуватися про збереження своїх статевих органів і утримуватися від передчасних статевих зв'язків, систематично консультуватися у гінеколога і все знати про хвороби, що передаються статевим шляхом; розвиток своєї фемінної індивідуальності і здатності до саморегуляції (ця стратегія, мабуть, типова для акселерованих дівчат-підлітків, які раніше від інших починають задумуватися про шлюб); вивчення власної сексуальності й основ статевого життя (ця стратегія, зазвичай, типова для дівчат, які тільки вступають у період еротичних стосунків).
Вивчення мотиваційної сфери сексуальності підлітків дало можливість виділити три найтиповіших варіанти статевої мотивації хлопчиків, що пройшли експериментальне навчання: 1) мотивація здорового способу життя (більше типова для ретардантів); її основу становить прагнення до збереження і зміцнення власного здоров'я, в т. ч. своєї статевої системи, завдяки здоровому способу життя (прагнення займатися фізичними вправами, добре харчуватися, менше хвилюватися і нервувати, не палити, не вживати спиртні напої і наркотики, менше втомлюватися від навчання, дотримуватися гігієни статевих органів і тіла загалом, менше хворіти, вивчати основи статевого життя, але не проявляти великого інтересу до дівчат, тим більше не вступати з ними в інтимні стосунки); 2) прагнення подобатися дівчатам (передовсім своєю зовнішністю) і вступати з ними у відкриті еротичні стосунки, які підтримуються з боку однолітків і схвалюються дорослими; а також підвищений інтерес до уроків статевого виховання, які дають змогу краще пізнати свої статеві особливості і навчитися управляти власною сексуальністю; 3) прагнення "посмакувати" статеве життя безпосередньо в інтимній близькості, але без негативних наслідків для себе.
Складніша структура статевої мотивації була виявлена у дослідженні мотиваційної сфери формування сексуальності дівчаток-підлітків, що пройшли через експериментальне навчання: 1) прагнення бути фізично привабливою (нерідко на шкоду навчанню), частіше спілкуватися з хлопчиками і відчувати еротичні почуття, а також вивчати основи статевого життя і особливості своєї сексуальності; 2) прагнення ґрунтовно готуватися до майбутнього статевого (подружнього) життя: берегти і зміцнювати своє здоров'я, формувати в собі впевненість (добре одягатися, мати хоббі, консультуватися у лікаря; знати, як відбувається зачаття і народження дитини) і в той же час уникати статевих контактів; 3) здоров'язберігаюча мотивація: зберігати спокій, не палити, не вживати спиртні напої і наркотики, дотримуватися особистої гігієни, вивчати основи підліткової сексуальності, слухатися лікарів; 4) прагнення "заводити дружбу" з дівчатками, знаходити з ними спільне захоплення й уникати інтимних зв'язків з представниками чоловічої статі.
Характер сексуальної поведінки вивчався за допомогою тривалого спостереження за учнями, бесід з педагогами і батьками, а також питальника "Ваша сексуальна поведінка". Аналіз матеріалів, отриманих при констатуючому зрізі, показав, що у 17,5 % школярів є відхилення від норми в міжстатевому спілкуванні, 39,4 % не дотримується елементарних вимог гігієни статевих органів (переважна більшість тут - юнаки), у 23,6 % дівчат та 31,4 % юнаків відсутні прояви статевоспецифічної поведінки. 49,8 % старшокласників зізналися, що не завжди можуть адекватно оцінити свій стан, свої сексуальні переживання, 36,8 % відчуває труднощі в налагодженні контактів з представниками протилежної статі (тут знову ж таки переважають хлопці). Все це, а також матеріали, викладені вище, що стосуються дошлюбних статевих контактів, підтверджують припущення про низький рівень сексуального виховання учнівської молоді.
Еротичним змістом пронизані конвенційні форми міжстатевої комунікації. Серед них передовсім варто виділити:
1. Добровільні неігрові генітально-ознайомчі практики (побут дитячих дошкільних закладів, коли хлопчики і дівчатка сплять поруч і на горщиках сидять поруч; взаємні за домовленістю роздягання). Як казали діти, згадуючи про це: "Було цікаво, моторошно, соромно - все відразу".
2. Добровільні квазіігрові генітально-ознайомчі практики. Ігри, що включають оголення й дотикидо оголеного тіла, зокрема до геніталій, ми називаємо квазііграми (лат. - quasi - несправжній, уявний). Сексуальне спілкування такого плану характерне як для дітей однієї статі, так і для різностатевих. Головною метою цього спілкування стає бажання взнати: "Чим я відрізняюсь від інших?"; "Чим відрізняються люди іншої статі від мене?". Іншою рушійною силою є прагнення доторкнутися до чогось забороненого і подивитись на реакцію оточуючих. Практично всі в дитинстві брали участь у подібних іграх. В. Є. Каган відмічав: "У таких іграх як "лікар", "сім'я" діти можуть побачити тіло інших і показати своє, доторкнутися до чужого тіла і дати іншим доторкнутися до свого. Ці ігри називаються соціосексуальними, хоча власне сексуального в них дуже мало" [61].
Почуття задоволення від споглядання еротично маркованих частин тіла і дотиків до нього тісно пов'язане із усвідомленням "непристойності" акту взаємо роздягання. Ігрове (квазіігрове) прикриття еротичного сенсу гри спрацьовує не завжди і багато-хто соромиться цього процесу.
3. Еротично забарвлені формалізовані ігри. Вони характерні більше для старшокласників. Серед них найпопулярнішими є:
- ігри в карти на роздягання (хто програв, той роздягався);
- "знайди прищепку" (брали кілька прищепок, чіпляли їх на одяг у різних місцях, зав'язували один одному очі, і переможець той, хто швидше збере всі прищепки. А для цього, природно, необхідно було промацати все тіло. Часто прищепки чіплялись на кінець галстука, на грудях і т. д.
4. Слабко конвенційні форми міжстатевої комунікації, тобто сукупність еротично забарвлених вербальних і невербальних практик однієї статі стосовно іншої без згоди на це останньої, але таких, що не мають характеру цинічної насильницької дії. Серед таких форм можна виділити:
- підглядування за протилежною статтю
Loading...

 
 

Цікаве