WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сексуальність як характеристика статі - Реферат

Сексуальність як характеристика статі - Реферат

емоцій і на їх тлі забути про свої проблеми.
Ще однією причиною мастурбації є насильне годування. Коли дитина не відчуває задоволення від їжі, то виключається одна з найчутливіших ділянок організму. А ця ділянка - слизова оболонка губ і рота - хоч рефлекторно, але пов'язана з іншою чутливою ділянкою - геніталіями. І якщо ділянка ротової порожнини "мовчить", то ділянка геніталій збуджена, і це непокоїть малюка. Він починає зачіпати статеві органи й відчуває, як збудження знімається. Формується такий логічний "ланцюг": насильне годування - роздратування - звичка знімати його онанізмом.
Клінічними передумовами мастурбації є підвищений рівень збудливості дитини зі схильністю до розладів сну. Якщо такого малюка вкласти спати зарано, то він буде довго лежати у ліжку без сну і врешті-решт знайде собі досить привабливе заняття, щоб не нудьгувати. Причиною появи мастурбаційної звички може стати підвищений рівень пітливості, ексудативно-катаральний діатез із зудом тощо. Відомі також приклади провокування чуттєвості як наслідку порушення гігієни тіла, наприклад, у результаті прямого подразнення геніталій або близьких до нихділянок тіла у разі наявності інфекційно-соматичних захворювань (зуд при опрілості, дерматитах, гельмінтозах), а також при носінні тісного одягу. Можливе і психологічне зараження - його причинами можуть стати і спільне ліжко з батьками, і надмірне заласкування, і поцілунки в губи. У дівчаток мастурбацію може спровокувати гойдання на нозі і надмірно ретельне підмивання, коли виникає бажання повторити специфічні генітальні відчуття.
Якою б не була причина, мастурбація - це спосіб розрядки нервового напруження. І якщо раптом у дитини з'явилась така звичка, необхідно шукати джерела проблеми. Непросто визначити чи мастурбація - це ще компенсація чогось чи вже є патологічною звичкою. Вчені намагаються визначити критерії переходу специфічних проявів поведінки - маніпуляцій зі статевими органами - у патологічні звички:
- систематичність випадків мастурбації та їх частота;
- поєднання маніпуляцій з іншими розладами нервово-психічного розвитку;
- розповсюдження даних специфічних особливостей поведінки на інші об'єкти і предмети (наприклад, різноманітні способи подразнення геніталій);
- одночасна наявність в однієї дитини різних поведінкових реакцій - наприклад, розгойдування тілом, смоктання пальця чи язика, гризіння нігтів, маніпулювання волоссям чи геніталіями в різних поєднаннях;
- вихід даної поведінки за первісні умови її здійснення (маніпулювання органами в присутності людей, у різних місцях);
- набуття ними ритуального характеру з жорстко фіксованою послідовністю та поєднанням дій, що здійснюються;
- домінування таких поведінкових реакцій над іншими формами поведінки, в т. ч. над іграми, спілкуванням;
- мазохістський характер задоволення, що отримувалось від мастурбації тощо.
Будь-які відхилення у статевому розвитку та поведінці можуть детермінувати сексуальні девіації, які для багатьох людей стають причиною неможливості пристосуватись до сімейного життя і перетворюються на джерело особистих трагедій.
Сексуальні порушення заважають людині успішно функціонувати як сексуальній істоті і позбавляють її пов'язаного з цим задоволення. Сексуальні девіації стосуються винятково спрямованості лібідо. Для них характерна незвичність вибору. В одному випадку дивним є об'єкт потягу, в іншому - способи його реалізації, в третьому - необхідні для цього умови. Вони відомі під назвою "статеві збочення", "перверсії", "парафілії".
Існує ряд теорій виникнення перверсій: генетична, ендокринна, неврогенна, нейроендокринна, конвенційна (умовнорефлекторна), психоаналітична тощо. Фоном, що сприяє виникненню перверсій і визначає їх вираженість, є різні варіанти порушення термінів і темпів становлення сексуальності і перекручення статеворолевої поведінки.
Залежно від фону, можна виділяти декілька груп перверсій.
1. Транзиторні парафілії спостерігаються за умови неможливості адекватно реалізувати статевий потяг (період юнацької гіперсексуальності, тривала ізоляція, сексуальні розлади тощо). Вони, зазвичай, поєднуються з нормальним психосексуальним розвитком і за першої ж можливості статеве життя спрямовується у нормальне русло. Але існуючи тривалий час, замісні пер версії можуть переростати в істинні.
2. Перверсії, що формуються на тлі затримки психосексуального розвитку:
- переміщення статевої допитливості й зумовлених нею вивчення і демонстрації статевих органів на стан формування психосексуальних орієнтацій;
- затримки формування статевого потягу через некомунікативність, відсутність адекватних об'єктів (одностатеві колективи, надто строга регламентація життя), статеві розлади.
3. Перверсії, що формуються на тлі передчасного психосексуального розвитку. В цих випадках формування психосексуальних орієнтацій переміщається на більш ранні вікові періоди і спотворює сексуальні прояви, властиві вікові.
Відхилення у статевій поведінці можна умовно розділити на три типи:
1. Відхилення як сексуальне експериментування психічно здорових підлітків.
2. Відхилення як наслідок незадовільної соціальної адаптації, неправильного статевого виховання.
3. Відхилення, зумовлені психічною патологією.
Відхилення першого типу можна вважати "умовними", "несправжніми", тимчасовими, оскільки вони не суперечать психофізичній природі підлітка. Одноразовий сексуальний експеримент при сприятливому соціальному мікрокліматі і належному статевому вихованні не може призвести до скільки-небудь негативних наслідків для фізичного чи психічного здоров'я і розвитку підлітка. Такі прояви сексуальної поведінки, як, скажімо, оповідання анекдотів чи "реготання" з малюнків і зображень еротичного змісту, є природними реакціями здорових хлопців і дівчат.
Відхилення другого типу можна назвати справжніми відхиленнями, оскільки вони спричинені педагогічною занедбаністю підлітка, його неспроможністю самостійно знайти адекватний вікові та соціально сприйнятий спосіб задоволення сексуальної потреби.
Третій - патологічний тип відхилень у статевій поведінці, в основі якого соматичні збочення. Його ми не розглядаємо.
Відхилення перших двох типів мають соціальні, педагогічні, психологічні та психосексуальні причини. До соціальних причин можна віднести наступні:
- розбіжність між офіційними і неофіційними вимогами до статевої поведінки, між макро- і мікрогруповими еталонами. Суміш давно застарілих моральних догм, пережитків минулого, святенницьких, різносоціальних, різнонаціональних уявлень спричинює різноманітні, незрозумілі на перший погляд, відхилення у статевій поведінці;
- складні умови статевої соціалізації, негативний вплив сім'ї;
- розтління та зваблення дітей дорослими.
Педагогічні причини являють
Loading...

 
 

Цікаве