WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічний базис ґендерної педагогіки - Реферат

Психологічний базис ґендерної педагогіки - Реферат

питання - розповісти чи ні? У чоловіків рідко виникають подібні проблеми, коли вони знають про роман колеги. Вони впевнені, що будуть мовчати.
Відрізняються таємниці чоловіків і жінок, які вони приховують одне від іншого. Чоловіки приховують: занепокоєння, пов'язане з кар'єрою, сексуальну невпевненість, інтелектуальну обмеженість, емоційну залежність відпартнерки, бажання мати іншу жінку, хвороби тощо. Жінки приховують: вік та вагу, заощадження, особисті витрати, побоювання бути покинутою, сексуальні фантазії, пов'язані з іншими чоловіками тощо. Чоловік зберігає чужу таємницю вірніше, ніж власну; жінки краще зберігають свою, ніж чужу. Чужі таємниці жінка зберігає погано. Андре Моруа, підмічаючи особливості жінок, писав: "Коли якісь жінки просять своїх приятельок не розголошувати довірену таємницю, вони роблять це лише для того, щоб новина якомога швидше розповсюдилась" [41].
Жінка менш піддатлива іпохондрії, а будь-який чоловік, особливо після 50 років, якщо й не починає готуватися до смерті (якої він, до речі, боїться більше, ніж жінка), то знаходить у себе симптоми всіх хвороб. Чоловіки "не вміють хворіти", падають духом від простуди, впадають у хандру, вимагають підвищеної уваги з боку рідних і близьких. Про це жінки повинні знати і враховувати у повсякденному подружньому спілкуванні.
Більшість психологів, які вивчають ґендерні особливості статей, однозначно заявляють про те, що жінки емоційніші і мають розвинутішу інтуїцію, ніж чоловіки, наділені більшою емоційною гнучкістю і здатністю відновлювати свої душевні сили. Ненсі Айзенберг довела, що більша емпатійність дівчаток 10-12 р. проявляється тому, що вони морально дозрівають раніше, ніж хлопчики. Більшу ж емпатійність жінок порівняно з чоловіками пояснюють їх ґендерними ролями (турботливість перших і владність, суперництво других), а також вихованням, що відповідає цим ролям. У дівчаток заохочується вираження емоцій, а у хлопців формується установка на придушення їх вираження. Гра дівчаток з ляльками розвиває емпатійну експресію, а чоловічі іграшки її не розвивають. Жінки ближче до серця приймають похвалу й осуд, їх легше розсмішити і змусити заплакати. Вони швидше ображаються, чутливіші до іронії. Жінки частіше змінюють вираз свого обличчя і можуть зображати кілька десятків емоцій, у той час, як у чоловіків за обличчям, зазвичай, можна впізнати лише дві: огиду і байдужість.
Зазвичай чоловік є емоційно стабільнішим, ніж жінка, через це він повинен бути для неї опорою. Показники емоційної стійкості у дівчат нижчі, ніж у хлопців, починаючи десь з 13 років. Дослідження Є. Ільїна засвідчили, що особи жіночої статі явно перевершують осіб чоловічої статі за емоційною збудливістю. Жінки інакше реалізують свої емоційні потреби: вони діляться переживаннями не з чоловіками, а з подругами. З ними розмовляють на теми, яких чоловіки уникають, спілкуючись з колегами. Для жінок характерною є загострена здатність помічати найменші деталі і зміни в зовнішності і поведінці оточуючих, те, що відомо під назвою "жіноча інтуїція". У чоловіків просто менший досвід у сфері емпатійних реакцій і в результаті, вони просто не знають як зреагувати на емоційний дискомфорт іншої людини.
Ґендерні відмінності у вираженні емоцій є більш виявленими, ніж відмінності в самих емоціях, що переживаються чоловіками і жінками. Жінки експресивніші, в них більш відкритий вираз обличчя, вони більше посміхаються, більше жестикулюють на основі ґендерно-специфічних норм та очікувань. Традиційна жіноча роль загалом дозволяє відкрите вираження емоцій, в тому числі й емоцій, що виражають безпорадність (страх, сум тощо). Чоловіча - навпаки: чоловіки дуже неохоче показують свою вразливість, безпорадність і залежність від інших.
Є. Ільїн доводить відмінність у чоловіків і жінок вираженості різних емоцій: те, що "пристойно" для жінок (плакати, виявляти сентиментальність, боятися і т. п.), "непристойно" для чоловіків, і навпаки, те, що "пристойно" для чоловіків (проявляти гнів та агресію), "непристойно" для жінок. Коли жінка схвильована, вона може заплакати, надто активно жестикулювати і неперервно говорити, емоційно описуючи свої почуття. Для жінки вибух емоцій є форма спілкування. Але чоловік починає хвилюватися або сердитися, коли жінка бурхливо проявляє свої емоції, і просить її зупинитися. Жіночі сльози лякають чоловіка.
Жінки в основному проявляють свої емоції зовнішньо (крик, плач, бажання виговоритися); у чоловіків же домінує придушення негативних емоцій. Стрес жінки переносять легше, позаяк їх організм виділяє менше адреналіну і менше підданий стрибкам артеріального тиску, посиленням потовиділення і придушенням апетиту. У чоловіків в екстремальних ситуаціях виробляється вдвічі більше стресових гормонів, ніж у жінок.
Порівняння схильності до переживання базових емоцій у школярів різного віку, проведене М. Пономарьовою, засвідчило, що у дівчат схильність до страху виражена значно більше, ніж у хлопців. Більша в них і кількість страхів (тобто того, чого бояться). За даними А. Захарова, у дорослих чоловіків більше виражений страх висоти, а у дорослих жінок - смерті батьків. У жінок більшою мірою виражені також страх війни, страх зробити щось неправильно або не встигнути зробити. Щоб зрозуміти чоловіків, треба вивчити їх страхи, які часто визначають мотиви їх учинків. Вільгельм Йонен склав список чоловічих страхів. На його думку, чоловіки бояться: виявитися неспроможними в професійній діяльності, в іграх, у сексі тощо; втратити свій авторитет; стати посміховиськом; поразок, програшів, оскільки перемога - їх основна цінність, а конкуренція - основний життєвий принцип; проявів власної безпомічності; бути кимось використаними в якихось цілях; сумнівів у своїй привабливості, в тому, що їх можна кохати; проявити свою слабкість, яка для них є синонімом жіночності; проявів почуттів, особливо сентиментальних вчинків, сліз, особливо власних; проявляти свою симпатію щодо інших чоловіків, побоюючись звинувачень у гомосексуальних нахилах; довірливих стосунків.
Тільки вивчивши чоловічі страхи, можна зрозуміти їх поведінку, індуковані страхом реакції, численні чоловічі ритуали, стратегії психологічного захисту: пихатість, зарозуміла посмішка, намагання повчати, насмішки, підсміювання.
Професор Д. Фельдштейн, вивчаючи стан особистісної спрямованості на різних стадіях розвитку підлітків, встановлює значні відмінності між хлопчиками і дівчатками. Наприклад, середній показник з гуманістичної спрямованості з альтруїстичною акцентуацією (12 %) отриманий лише за "рахунок" дівчат. Дівчат з таким типом спрямованості на стадії (10-11 р.) - 23 %, "альтруїстів"-хлопчиків виявлено не було. Егоїстів серед молодших підлітків-хлопчиків - 30 % (у дівчаток- лише 8 %). З віком кількість хлопчиків, наділених гуманістичною спрямованістю з альтруїстичною акцентуалізацією зростає до 15 % у віці 12-13, до 24 % - у віці 14-15 років [42].
Фактор статі чинить сильний вплив на переживання

 
 

Цікаве

Загрузка...