WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічний базис ґендерної педагогіки - Реферат

Психологічний базис ґендерної педагогіки - Реферат

провини: у юнаків воно виражено слабше і вони значно рідше говорять про переживання вини, ніж дівчата (Л. Куликов, В. Савіна). Ученими також доведено факт більшої тривожності і нейротизму дівчат, хоч, варто зазначити, вони краще, ніж юнаки здатні придушувати і гальмувати тривожність. Опинившись у конфліктній ситуації, юнаки і дівчата по-різному шукають вихід з неї. Юнаки вдаються до вимог і погроз застосуванняфізичної сили, дівчата, зазвичай, намагаються уникнути прямої конфронтації і зберегти гармонійні стосунки шляхом компромісу.
Суттєві відмінності вчені спостерігають в оцінній діяльності дітей різної статі. Коли діти бачать щось нове, незнайоме, то хлопчик зазвичай запитає: "Що це? Звідки? Для чого?"; реакція ж дівчат починається з оцінки: "Як красиво! Як прекрасно!", тобто з естетичної оцінки предмета чи явища. Жінка оцінює інших жінок завжди нижче, ніж чоловік оцінює інших чоловіків. Відмінність чоловіка і жінки стосується й того наскільки строго вони говорять про недоліки один одного. За І. Кантом, чоловіки тут поблажливіші. Жінка відразу бачить основні чоловічі достоїнства і недоліки. Чоловікові важче, оскільки його першим враженням є судження про жіночі принади, що належать не стільки її особистості, скільки її статі. Чоловікові більш властиво помилятися, переоцінювати і недооцінювати. Чоловіки вибачають жінкам їх маленькі недоліки заради великих достоїнств, жінки ніколи не вибачають чоловікам їх великих достоїнств, якщо ті позбавлені деяких маленьких недоліків. Чоловікові легше набути безліч нових достоїнств, ніж позбутися одного недоліку. Жінці, навпаки, легше набути багато недоліків, ніж втратити одне достоїнство.
Юнаки, зібравшись разом, один одного вислуховують, дівчата одна одну розглядають та оцінюють. Юнаки звертають увагу на те, що про них думають, для дівчат важливіше, що про них кажуть. У них частіше спостерігається дисморфофобія. Дівчата схильні вважати себе неповторними, ні на кого не схожими, і своєму внутрішньому стану вони надають більше значення, ніж юнаки. Вони об'єктивніші в оцінці юнаків, ніж дівчат. Багато чоловіків оцінюють ділові якості жінок нижче, ніж ті очікують. Жінки, зазвичай, нижче, ніж думають чоловіки, оцінюють їх фізичну привабливість.
Дівчині понад усе подобається оцінка її зовнішності, увага до нового вбрання, зачіски, настрою. Хлопцям же приємніша оцінка їх інтелекту та швидкості прийняття рішень. Для юнака немає нічого образливішого, ніж коли його назвуть дурнем, а для дівчини - коли негативно оцінять її зовнішність. Хлопцеві можуть вибачити неохайність у зовнішності, дівчині - ніколи. Саме тому, зовнішність для дівчини - море проблем, нескінченних пошуків, варіантів, оцінок тощо. Юнаки частіше бувають задоволеними собою: сприймають себе привабливими більшість юнаків і дуже невелика частка дівчат. Дівчата критичніше ставляться до своєї зовнішності, ніж юнаки до своїх здібностей.
М. Обозов відзначає, що існують відмінності між статями щодо похвали і нагороди. Жінка відчуває потребу в тому, щоб її робота була відмічена оточуючими. Тому вона часто страждає від незадоволеної потреби у визнанні, неуваги членів сім'ї і недооцінки її праці (А. Келам, И. Еббер, 1985). Чоловіки також люблять, коли їх хвалять за роботу, але в той же час, якщо вони впевнені, що виконали її добре, то високу думку про себе вони будуть мати навіть у тому випадку, якщо їх робота не буде визнана іншими. Отже, чоловіки більш незалежні в своїх самооцінках від думки оточуючих.
У ряді досліджень виявлено фаворитизм щодо своєї статі, який проявляється у більш високій оцінці особистості представників своєї статі. Він спостерігається вже у дворічних дітей, яким запропонували описати позитивні характеристики, що стосується їх власної статі, і негативні, щодо оцінки протилежної статі (Кунн, 1978). Аналогічні результати були отримані і на дітях від 5 до 12 років (Мартін Ц., 1989; Мак Аніяк, 1993). Мак-Кі і Перріфс дійшли висновку, що загалом чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам. Вони встановили, що чоловіки демонструють більшу узгодженість щодо типово чоловічих якостей, ніж жінки - стосовно жіночих. Якщо образ ідеального чоловіка обидві статі мають практично однаковий, то в описах ідеальної жінки вони суттєво розходяться: жінки приписують своєму ідеалові майже всі позитивні маскулінні риси, тоді як чоловіки дивляться на жіночність традиційніше.
Описуючи свої тілесні ознаки, хлопчики акцентують фізичні характеристики (зріст, вага, фізична сила), особливе місце займає тема агресії, що прямо демонструється в рисунках чоловіка. Дівчатка відкрито орієнтуються на зовнішні дані, красу. Серед своїх позитивних психологічних якостей хлопчики вказують розум, наполегливість, впевненість, серед негативних - лінощі, скупість, соромливість. Дівчатка описують себе як чутливих, ніжних, емоційних, скромних, працелюбних, а негативних якостей зазвичай не відмічають.
Я. Корчак, вивчаючи особливості поведінки школярів різної статі, зауважував, що дівчата часто намагаються показати себе кращими, ніж вони є, тоді як хлопчики - видатися гіршими (а звідси підліткова бравада, грубість, ненормативна лексика). Жінка інтуїтивно відчуває, що на неї завжди дивляться. Тому в ній все підготовлено до цього перегляду і прослуховування. Вона прагне бути природною, але в жіночому виконанні - це значить бути кращою, ніж є насправді. Юнак прагне показати себе не таким, яким він є, а яким йому хочеться бути (на його думку) в очах дівчини. Жіночий же менеджмент полягає в тому, щоб він прагнув бути не таким, яким йому хочеться, а таким, яким йому належить бути, з жіночої точки зору. Для жінки не дуже важливі якісь абстрактні успіхи в кар'єрі чоловіка. Для неї важливіше, щоб все це робилося заради неї, заради жінки. Чоловік часто не розуміє цього, ображається, що його успіхи не оцінені і не помічені жінкою.
Чоловік прагне до соціального статусу, що дає славу, популярність, багатство, з такою ж енергією, з такою ж готовністю пожертвувати всім, як жінка - до краси, яка дає їй панування над чоловіками. Розкішні плаття і прикраси є для жінок символом і вивіскою соціального статусу, багатства, і, отже, дають мірку її соціального значення. Чоловіки ж прагнуть до цього іншими засобами: ордени, дипломи, політичний успіх, кар'єрний ріст. І як жінка видумує і вдається до численних хитрощів, щоб продемонструвати ознаки краси, якою не наділена, точно так само чоловік прагне надати собі ілюзію певного соціального значення: він претендує не тільки на суспільні і політичні посади, що приносять владу і підносять його, але й прагне також просто до зовнішніх атрибутів, до титулу цих посад; чоловіки хочуть "фігурувати", навіть не маючи авторитету влади (наприклад, академіки місцевих чи галузевих недержавних академій).
Юнаки схильні переоцінювати свої достоїнства, вихваляються, не відчуваючи будь-яких моральних перешкод, що жінкам, зазвичай, недоступно. Відому істину "Скромність прикрашає людину" жінки
Loading...

 
 

Цікаве