WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Предмет і завдання ґендерної педагогіки - Реферат

Предмет і завдання ґендерної педагогіки - Реферат

соціальної ідентичності;
- положення про закономірності психосексуального розвитку й формування мотиваційної сфери особистості;
- соціокультурну теорію сексології та сексуальної культури;
- теорії чоловічої і жіночої сексуальності.
Завдання розробки ґендерної педагогіки полягають у тому, щоб, інтегруючи й переробляючи знання, отримані іншими науками про людину:
- пояснити природу ґендерних стереотипів, показати їх історичну зумовленість;
- виявити і показати суспільству педагогічні аспекти процесу ґендерної соціалізації дівчаток і хлопчиків як суб'єктів шкільного виховання, впливу складних і багатовекторних взаємодій з батьками, однолітками, педагогами, матеріалом шкільних підручників і курсів на становлення ґендерної ідентичності індивідів обох статей;
- проаналізувати роль школи як соціального інституту в статевій соціалізації дівчаток і хлопчиків, сприяти ліквідації дискримінації за статевою ознакою, подоланню найбільш жорстких ґендерних стереотипів у шкільній практиці;
- проаналізувати проблему нормативної моделі і механізмів статевої соціалізації в сучасній сім'ї, здійснити теоретичний пошук її вирішення;
- виявити закономірності і методики педагогічного впливу вчителя на ґендерні ідентичності учнів, щоб у процесі педагогічної взаємодії, коригуючи вплив середовища, розширяти індивідуальні можливості самореалізації учнів;
- розробити програму і рекомендації з впровадження ґендерного підходу в існуючу систему освіти, у підготовку педагогічних кадрів;
- реконструювати традиційні культурні обмеження розвитку потенціалу особистості, залежно від статі;
- виявити й обґрунтувати шляхи врахування в освітньо-виховному процесі психологічних відмінностей між школярами різної статі;
- розробити багатополюсну модель соціального конструювання статі, концентруючи увагу на реальних задатках і здібностях учнів будь-якої статі;
- довести значення ґендерної парадигми для педагогічної теорії і шкільної практики, накреслити шляхи її просування в освіту з метою створення ґендерно-нейтрального середовища.
Ґендерна педагогіка має свій понятійний апарат, тобто систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями ґендерної педагогіки. До основних категорій належать: "ґендерна соціалізація", "ґендерне виховання", "ґендерна освіта", "сексуальна соціалізація", "сексуальна освіта", "сексуальне виховання", "сексуальна культура".
Ґендерна соціалізація - це процес спрямованих і спонтанних впливів на особистість, що допомагає їй засвоїти норми, правила поведінки та установки відповідно до культурних уявлень про роль, становище й призначення статей у суспільстві, робить повноцінним чоловіком чи жінкою і прилучає її до усталеної системи ґендерних ролей.
Ґендерне виховання - процес, спрямований на формування якостей, рис і властивостей, що визначають необхідне суспільству ставлення людини до представників іншої статі, рівноправні соціальні взаємини статей. Вітчизняна педагогіка розуміє ґендерне виховання як виховання особистості певної статі, а не сексуального партнера.
Ґендерна освіта - це процес (просвіта) і результат засвоєння знань про стандарти психосексуальної культури, про системи ґендеру того суспільства, в якому живе індивід. Ґендерна освіта включає в себе: систематичне навчання, просвіту (тобто пропаганду й розповсюдження ґендерних знань і ґендерної культури), ґендерну самоосвіту.
Сексуальна соціалізація - це процес організованих і стихійних впливів на особистість, що допомагає їй стати повноцінним чоловіком чи жінкою у міжстатевому спілкуванні і сексуальному житті, навчитись управляти своєю сексуальністю, підготуватись до сексуального партнерства.
Сексуальна освіта - це процес (просвіта) і результат ознайомлення школярів з фізіологічними, сексологічними, санітарно-гігієнічними та іншими знаннями з питань сексуальності та сексуальної взаємодії, репродукції та планування народжуваності.
Сексуальне виховання - це організований і цілеспрямований процес формування в дітей, підлітків і молоді розумного, здорового ставлення до сексуальності, репродуктивного здоров'я і сексуальних стосунків, гетерогенної сексуальної орієнтації та адекватної їм сексуальної поведінки.
Сексуальна культура - це вміння організувати і провести інтимне зближення з максимальним фізичним і психічним задоволенням для обох партнерів. Формування сексуальної культури орієнтоване, таким чином, на успішне вирішення проблем сексуального спілкування.
Для розуміння основних категорій ґендерної педагогіки необхідно точно розмежувати поняття "стать" і "ґендер", оскільки останнім часом у науці чітко розмежовуються біологічні і соціокультурні аспекти відмінностей чоловічого і жіночого, пов'язуючи їх з поняттями статі і ґендеру. І. С. Кон вважає, що до середини ХХ ст. статева належність індивіда вважалась визначеним біологічним фактом, з якого автоматично виводились усі тілесні, соціальні й психологічні відмінності між чоловіками й жінками. Він пише: "Сучасна наука розрізняє біологічну репродуктивну стать - статус індивіда як самця чи самки - і соціальну стать як сукупність соціокультурних і поведінкових характеристик і ролей, що визначають особистий, соціальний і правовий статус чоловіка чи жінки у певному суспільстві" [1; 169]. А Е. Гідденс справедливо доповнює його,відзначаючи, що "розмежування статі і ґендеру є фундаментальним, позаяк чимало відмінностей між жінкою і чоловіком зумовлюється причинами, які не є біологічними за своєю природою" [2; 153]. Разом з тим, постійно необхідно пам'ятати про те, що стать і ґендер є гранями, аспектами людської особистості, а не абсолютно самостійними речами. Через це вони є взаємопов'язаними і взаємодоповнюючими.
Стать - інтегральне поняття, що об'єднує всю сукупність тілесних, фізіологічних характеристик, на основі яких людину вважають жінкою (дівчиною) чи чоловіком (хлопчиком). За визначенням сучасних американських сексологів У. Мастерс і В. Джонсон, слово "стать" часто використовують для позначення чоловічої чи жіночої особини (біологічного виду) чи відмінностей між репродуктивними здібностями чоловіків і жінок. Мова йде про поєднання геніталій з певним гормональним набором, що визначає здатність до прокреації. Можна виділити декілька рівнів статевої організації людини:
- генетична стать (певний набір генів);
- гонадна стать (залози внутрішньої секреції);
- морфологічна стать (зовнішні і внутрішні статеві органи);
- церебральна стать (диференціація мозку під впливом тестостерону).
Формування генетичної статі визначається наявністю хромосом. Генетична стать зумовлює гонадну (чи істинну) стать, що ідентифікується за основним показником статевої належності - гістологічною будовою статевої залози. Істинною її називають тому, що нею визначається гаметна стать, тобто здатність статевої залози утворювати сперматозоїди чи яйцеклітини, секретизувати специфічні статеві гормони. В свою чергу рівень і домінуюча спрямованість гормональних впливів визначає морфологічну (чи соматичну) стать суб'єкта, тобто будову його внутрішніх і зовнішніх статевих органів, а також вторинних статевих ознак.
Термін "ґендер" вказує на соціальний статус і соціально-психологічні характеристики особистості, які пов'язані зі статтю і сексуальністю, але виникають у взаємодії з іншими людьми. Використовуючи поняття "ґендер", мають на увазі соціальний аспект стосунків статей, статево-ролеві стереотипи, розповсюджені в суспільстві, різноманітність проявів жіночої і чоловічої поведінки, систему взаємин між жінкою і чоловіком, що визначаються не біологічною належністю до тієї чи іншої статі, а соціальними, економічними і політичними умовами.
На думку Л. В. Штильової, смисл поняття "ґендер" полягає передовсім в ідеї соціального моделювання чи
Loading...

 
 

Цікаве