WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка до подружнього життя – важливий напрям ґендерної соціалізації - Реферат

Підготовка до подружнього життя – важливий напрям ґендерної соціалізації - Реферат

установками на користь справедливості. Установки чоловіків, спрямовані на просування по службі, можуть також бути більш значущими, ніж їх установки на користь справедливості.
Третя причина невідповідності між установками і поведінкою полягає в тому, що загальні установки часто не вказують конкретної поведінки. Іншими словами, загальні питання щодо того, чи повинна домашня робота виконуватись чоловіками на більш рівноправних засадах, можуть не вказувати, який саме обсяг робіт виконувати конкретному чоловікові.
Узгодженість між установками і поведінкою також частково залежить від соціальних норм, а соціальні норми можуть вимагати моделей поведінки, які несумісні з установкою людини. Наприклад, може виявитися, що чоловіки сприймають соціальні норми як такі, що стверджують, наче їх мужність базується на униканні виконання жіночих обов'язків, таких, як домашня праця і догляд за дітьми, і побоюються, що їх родичі чи приятелі стануть докоряти їм за участь у такій діяльності.
Для того, щоб збудити в чоловікові бажання хоча б зрідка готувати, необхідно майбутній жінці запам'ятати декілька простих правил:
- ніколи не треба сварити чоловіка, якщо він щось розбив, розсипав чи згубив. Це свого роду витрати виробництва;
- не варто заважати процесові, навіть якщо жінка може все зробити значно швидше і краще. В такому випадку жінці доведеться завжди все робити самій;
- не варто кидатись відразу ж ліквідовувати наслідки перебування чоловіка на кухні. Спочатку треба скуштувати;
- не варто давати поради, доки чоловік сам не попросить;
- ніколи не можна відмовлятися випробувати результати праці чоловіка, висловлювати негативну оцінку зробленому;
- вселяти в чоловіка впевненість, підтримувати його компетентність, проявляти повагу до його бажання допомогти на кухні.
Якщо жінка готує з розумом, то чоловік готує з натхненням (якби він проводив на кухні весь вільний час, то натхнення швидко мине). І разом з тим чоловік до всього підходить з наукової точки зору. Саме тому багато страв у них виходять смачнішими. Разом з тим, чоловік на кухні - дуже накладно (він не думає про завтрашній день).
Психологам відомий феномен: при спільній праці формується додаткова енергія - люди, що працюють разом, здатні зробити більше, ніж вони зробили б, працюючи поодинці. Цей перехресний вплив не тільки збільшує працездатність, але й покращує взаєморозуміння, створює бадьорий, хороший настрій. Це відбувається тому, що суміщаються два види життєдіяльності - праця і спілкування. Спілкування компенсує ту невдоволеність, яка може виникати при виконанні малоцікавої роботи. Завдання полягає не в тому, щоб скрупульозно ділити кожну справу пополам, а в тому, щоб ні в чоловіка, ні в дружини не нагромаджувались образи, не росло відчуття несправедливості, пригніченості. Важливо, щоб кожен завжди і беззастережно віддавав все, що він може дати.
Розподіл обов'язків - не канон, він ще залежить від зовнішніх обставин і особистих нахилів. При цьому можна керуватися такими об'єктивними критеріями: стан здоров'я обох; складність роботи на виробництві; вільний час; сформовані змалку навички і уподобання. Не існує, мабуть, єдиних, придатних на всі випадки життя, рекомендацій щодо розподілу праці в сім'ї. Недопустимо лише перетворення одного з подружжя в слугу іншого. Більш чи менш стабільний розподіл сімейних обов'язків приходить не відразу, а лише з роками. І повинен йти не за принципом "він не вміє" чи "він не бажає", а за принципом "він сьогодні вільніший", "я це зроблю краще". Дослідження так званих щасливих сімей показало, що в таких сім'ях існує повна взаємозамінність у домашній роботі.
Готуючи молодь до ведення домашнього господарства, необхідно акцентувати її увагу на особливостях проявів психології статей у цьому процесі. Жінки, зазвичай, терпеливіші до одноманітної, але спокійної ручної роботи (в'язання, шиття, штопання). Як правило, будь-який чоловік повинен довго "налаштовуватись" на справу. Завершивши роботу і досягши відчутних результатів (що для чоловіків значно важливіше, ніж для жінок), він з почуттям виконаного обов'язку відновлює свої сили, відпочиваючи значно довше, ніж жінка. В цей час даремно звертатися до нього з найменшими проханнями - все рівно не зробить. Більшість чоловіків взагалі не вміють швидко переключатися з одного заняття на інше.
Бажано, щоб чоловіки самі планували час виконання своєї частки домашньої роботи. Крім цього, треба дати чоловікові можливість самому вирішувати як виконувати ту чи іншу справу. Найголовніше - не придушувати його ініціативу в домашніх справах. Важливо й те, щоб дружина зрозуміла таку особливість чоловічої психіки - відчувати свою значущість і визнання з боку оточуючих. Тому свою пропозицію щось зробити вдома вона повинна висловлювати чоловікові не у вигляді вимоги і докорів, а у формі прохання, і постійно стимулювати чоловіка похвалами, захопленням. На жаль, юні дружини "привертають" чоловіків до домашньої праці в основному докорами, а потім дивуються, що чоловік все менше і менше береться до домашніх справ. З психологічної точки зору це зрозуміло: коли тебе за все сварять, то руки опускаються, і вже нічого не хочеш.
Взагалі чоловік біологічно, за своєю фізичною структурою "запрограмований" на великі зусилля і психологічно відчуває ентузіазм і бажання зрушити гори тільки тоді, коли бачить перед собою максимально важкі і складні завдання, виконавши які, він може повною мірою відчути себе справжнім чоловіком. Він не хоче бути пажем, жінчиним асистентом. Жінки теж під впливом існуючих сьогодні метаморфоз змінюють своє ставлення до чоловіків. Одна справа, якщо чоловік "приносив" з полювання мамонта. І зовсім інша - якщо двісті грамів ковбаси з магазину. Останнє аж ніяк не викличе у жінки сліз захоплення. Так руйнується ще одна підвалина сімейного авторитету чоловіків. Коли ж чоловік не допомагає дружині навіть в "асистентських" справах, то стає для сім'ї справжнім тягарем. Чоловік, відчуваючи, як хитається у нього земля під ногами, почуває себе вдома не зовсім впевнено (і втікає - в гараж, бар, до друзів).
При розподілі домашніх обов'язків варто враховувати й ту психологічну особливість статей, яка складалась тисячоліттями. Жінки, зазвичай, охочіше виконують хатні справи: приготування їжі, миття посуду тощо. Чоловіки більш охоче беруть на себе "зовнішні" справи і все те, що пов'язане з побутовою технікою. Доцільно доручати чоловікам "постачальні функції", спілкування зі сферою послуг і торгівлі. Це, до речі, міра психологічно оздоровча. Адже будь-який психолог скаже, що найбільш напруженою і конфліктною буває ситуація, в якій зустрічаються представники однієї статі, особливо жінки. А в торгівлі, в різних пральнях, майстернях працюють якраз вони і одностатеве спілкування створює стресові стани. Зрозуміло, що й тут можуть бути винятки. Коли чоловік допомагає дружині прати пелюшки, він робитьне чужу справу, а виконує свій обов'язок. Так само він може запросто випрати собі сорочку. Часто можна
Loading...

 
 

Цікаве