WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості формування сексуальної культури молоді - Реферат

Особливості формування сексуальної культури молоді - Реферат


Реферат на тему:
Особливості формування сексуальної культури молоді
Основними тенденціями розвитку масової сексуальної культури сьогодні є: вульгаризація, зведення складних любовно-еротичних почуттів і переживань до примітивної і стандартної сексуальної техніки; комерціалізація, надприбутки секс-індустрії, що не має нічого спільного ні з етикою, ні з естетикою, ні з педагогікою; вестернізація (орієнтація на західний порноринок) тощо. Окрім цього:
1. Відбувається індивідуалізація і приватизація сексуальності, перехід від зовнішнього соціального контролю до індивідуального саморегулювання; звільняючись з-під влади церкви, сім'ї, держави, сексуальність включається в систему індивідуальних, особистих цінностей.
2. З поглибленням традиційних ірраціональних страхів, протиставляння душі і тіла й табуювання тілесних переживань, сексуальна насолода визнається позитивною соціальною і культурною цінністю і включається не лише у побутову, але й у високу культуру.
3. Демократичне суспільство відмовляється від жорсткої регламентації й уніфікації сексуального життя, віддаючи перевагу плюралізму і толерантності. Сексуально-еротична техніка, мотивація, вікові межі, кількість і навіть стать сексуальних партнерів все частіше визнають приватною справою індивіда чи пари.
4. Жіноче рівноправ'я і радикальна ломка ґендерних норм і стереотипів підриває, робить проблематичним багато традиційних уявлень про природу статі і сексуальності. Це збільшує різноманітність стилів сексуального життя і розширяє межі свободи особистості.
5. Легалізація одностатевого кохання і зростання політичної і культурної активності сексуальних меншин також сприяють цим процесам, висвічуючи комунікативні і гедоністичні аспекти сексуальності, що принципово не зводяться до репродуктивної функції.
Становлення нових форм і взірців сексуальної поведінки завжди суттєво відстає від руйнування старих стандартів, яке спочатку скрізь і всюди сприймається як прояв аномалії та анархії. Ослаблення сексизму й багатьох традиційних табу розширяє індивідуальну свободу і вибірковість лише за умови достатньо високої загальної і сексуальної культури.
Секс - це цілий світ, багатий своїми таємницями і законами. І ці закони, ці таємниці необхідно пізнавати. Італійський психолог А. Менегетті у своїй праці "Жінка третього тисячоліття" (1999) писав: "Під сексом я розумію не лише статевий акт, але всю ту гру, яка ведеться нами в особистому і соціальному житті. Рівень сексуальних відносин завжди відповідає ступеню життєвої зрілості" [65; 72]. Секс завжди можна вдосконалювати. Тільки на відміну від всього іншого для цього потрібна нова інформація і практика. Переважну більшість чоловіків ніколи не вчили займатися сексом. Як тільки юнаки в стані збуджуватись чи займатись мастурбацією, відразу вважають себе "серйозними" експертами в цьому питанні.
Практично у кожного після одруження виникають проблеми, що торкаються сексуальної сфери. І це цілком природно. Молоде подружжя не в змозі саме дати відповідь на всі питання, що з'являються. І дуже рідко шлюб буває щасливим, коли подружжя залишаються неуками в цьому питанні: добрих намірів і природних інстинктів недостатньо для створення гармонії. Питання навіть не в тому, чи є у людей пов'язані зі сексуальністю проблеми - вони є у всіх, а в тому, як вони переживаються, усвідомлюються й вирішуються.
Кожна молода людина, яка готується до вступу в шлюб, повинна бути сексуально вихованою, володіти азами сексуальної культури. Це насамперед культурно-еротичне розуміння статевого життя людини, окультурення статевого потягу, вміння розібратися в порадах старших і спеціальній літературі, правильно ставитись до сексуальності і відхилень та збочень у сексуальній сфері, розвінчувати існуючі міфи і хибні, навіть провокаційні думки. Якщо сьогодні однозначно прийнятне таке поняття як сексуальна культура, то варто зрозуміти, що будь-яка культура, в тому числі сексуальна, формується, тобто передбачає виховання, навчання й освіту.
Алекс Комфорт у своїй праці "Радость секса" (1992) так говорить про майстерність у техніці сексу: "Всі, хто не безсилий і не дурний, здатні танцювати і співати - так чи інакше. Це виправдовує спробу навчити займатись коханням. Кохання, як і пісня, - це щось, що робиться довільно. З іншого боку, відмінність між Павловою і палацом танців чи оперою і співом перукаря значно менша, ніж між сексом, як його розуміє останнє покоління, і тим, чим він може бути" [66]. Добре, що це починають усвідомлювати в суспільстві. Сьогодні є достатньо книг про основи сексуальної культури. Основна користь їх в тому, що вони дають змогу звільнитися від комплексів з приводу норми, можливостей і різноманітності сексуального досвіду, долати всілякі забобони і сексуальні міфи.
Під сексуальною культурою розуміють уміння приносити собі і партнеру фізичне задоволення на якомога вищому рівні інтенсивності, уникаючи при цьому незручностей і неприємних наслідків (сексуальні травми, небажаної вагітності тощо). Це вміння організувати і провести інтимну близькість з максимальними задоволеннями для обох. Це витонченість у задоволенні статевої потреби. Сексуальна культура є невід'ємною частиною людської культури, яка, з одного боку, виражає і узагальнює, а з другого, регламентує і координує існуючу багатоманітність сексуальних проявів людини. Вона регулює сексуальну поведінку, стиль взаємодії партнерів, піддає сексуальну природу людини певній регуляції на благо сім'ї, шлюбу, суспільства. Можна констатувати низький рівень дошлюбної сексуальної культури подружніх партнерів:
- сприйняття сексу як чогось брудного, а не як джерела насолод, невміння отримувати задоволення;
- невміння проявляти сексуальне бажання, збуджувати партнера, ніжити, пестити, плекати, цілувати;
- нерозуміння психологічних (а часом і фізіологічних) особливостей сексуальності партнера;
- грубість, поспішність, перескакування через любовну гру;
- невпевненість у собі;
- нерозуміння сексуальних чи еротичних реакцій;
- нерозкритість "новизни" у сексуальних стосунках.
Розглядаючи сексуальну культуру особистості, мають на увазі передовсім еротичну культуру, бо кохання - результат окультурення статевого потягу. Саме тому для сексу достатньо інформувати та інструктувати, в той час як для кохання треба виховувати і формувати. На відміну від тварин, люди здатні контролювати свої сексуальні бажання. Формування сексуальної культури передбачає, на нашу думку, вирішення таких завдань: інформування про значення гармонійного сексуального спілкування в житті людини для її фізичного та психічного здоров'я; формування культурно-еротичного розуміння сексуального життя, сексуального альтруїзму в молоді, почуття рівноправності та сексуального партнерства; інформування про систему сексуальних цінностей; ознайомлення школярів з особливостями чоловічої та жіночої сексуальності; інформування з питань психогігієни сексуального спілкування; ознайомлення молоді з основнимикомпонентами любовної гри та навичками правильної поведінки під час сексуального контакту; ознайомлення зі шляхами збагачення сексуального життя, секретами сексуального
Loading...

 
 

Цікаве