WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Культурне середовище як агент статевої диференціації - Реферат

Культурне середовище як агент статевої диференціації - Реферат

вважаються мстивість, заздрість, підступність, нелюбов до дітей, надмірні гордощі і лінощі, капризність, брехливість. Цікаво, що ці негативні риси жіночності інтерпретовані в партріархатних казках як супутник самостійності, незалежності, непокірності і жіночого домінування.
Разом з тим, є ряд казок з такою ґендерною конфігурацією, де патріархатний стереотип "розмивається", стає менш жорстким і визначеним, де герої-чоловіки наділені "жіночими" атрибутами і входять у процесі випробувань у "жіночий світ". Героїні ж опановують атрибути й функції, які в патріархатному стереотипі приписані чоловікам. Однак типи випробувань ґендерно диференційовані й відтворюють патріархатний розподіл сфер життя.
Таким чином, вікова мудрість казки дуже рано вводить дитину у світ двох статей - сила, сміливість, мужність з одного боку, прекрасне, загадкове, чарівне - з другого.
Впливовим агентом ґендерної соціалізації є дитяча література, оскільки роль читання вслух у процесі виховання залишається надзвичайно важливою саме в сім'ях. На основі реконструкції культурних норм з текстів для дітей можна зробити висновок, що, по-перше, основним типом соціалізації жінок у радянській Україні був тип "працююча матір" і, по-друге, що має місце ґендерна сегрегація як в публічній, так і, передовсім, у приватній сфері життя українців.
Ґендерні поняття формуються також під впливом літературних творів, кіно і театру. Т. Максимова, аналізуючи зміст більшості сучасних романів і журналів, приходить до висновку, що традиційні установки на жіночий інфантилізм зберігаються: жінка, як і раніше, залишається охоронницею домашнього вогнища, щасливою дружиною і матір'ю.
Таким чином, читання дітьми книг, у яких жінки в більшості випадків зображуються з предметами домашнього вжитку, а чоловіки - із знаряддями праці, приводить до посилення статевотипової поведінки в дитячих іграх. За даними М. Кімбалл, у дітей, які часто дивляться телевізор, проявляється більше установок, що відповідають ґендерним нормам, ніж у їх однолітків, що не захоплюються телевізором.
Важливим агентом ґендерної соціалізації є мистецтво. Взірці поведінки героїв на екрані і сторінках популярної літератури є легкодоступними стереотипами ґендерної поведінки. Хлопчики віком від 3 до 7 років ідентифікують себе з героями мультфільмів, бойовиків, комп'ютерних ігор та орієнтовані на дорослу соціально успішну чоловічу роль. У дівчаток простежується стійкість орієнтації на роль матері і відповідна ґендерна поведінка. Це зумовлено постійною наявністю стереотипу материнського взірця, включенням дочки у виконання функцій жінки в сім'ї (вимити посуд, підмести підлогу тощо).
Однією з форм репрезентації трафаретного ставлення до людини, залежно від її статі, є анекдоти. Здебільшого анекдоти, що стосуються ґендерних аспектів, є сексистськими, тобто відкрито чи завуальовано дискримінують жінок чи чоловіків на основі їх статі, висміюючи неспроможність у приписуваних обов'язках, правилах і способах обов'язкової поведінки. Сюди входять усі анекдоти і жарти, в яких жінка показана як тупа, немудра, некомпетентна. Ніхто навіть не намагається заперечити зміст таких жартів - це вважається поганим тоном. І тому анекдоти стають частиною неусвідомленої ідеології, яка вчить, що жінка меншовартісна від чоловіка.
На думку Ш. Берна, жарти на адресу іншої статі можуть не тільки зміцнити почуття ідентичності ґендерної групи і солідарності з іншими її членами, але також привести до збільшеного сприйняття відмінностей між ґендерами і породити конфлікти між їх представниками, тому спроби зміни існуючої системи поглядів на чоловіків і жінок в різних репрезентативних конфігураціях, на наш погляд, необхідні.
Ще одним важливим засобом закріплення ґендерно-ролевих характеристик є мова. В українській мові жіночий рід для позначення деяких професій існує швидше в жартівливо-принижуючому розумінні - "професорка", "деканка", "бізнесменка", "редакторка" - чи то дружина професора, чи то жінка-професор і т. д. Оголошення типу: "потрібна прибиральниця, секретарка, продавщиця" вже не можуть з'явитись в жодній цивілізованій країні.
Важливе значення у ґендерній соціалізації відіграє такий компонент підліткової культури - підлітковий любовно-еротичний фольклор. Він існує у двох основних формах - усній (більше практикується у хлопчачому середовищі) і рукописній (характерний для дівчат). Дівчата значно частіше ведуть особистий щоденник, альбоми-пісенники, заповнюють різні анкети, "побажанники".
Фольклорні та етнографічні матеріали дають уявлення про ґендерну ситуацію в різні історичні періоди. Весільні обряди, прислів'я і приказки, пісні, традиції сексуальної поведінки тощо намагаються глибше зрозуміти народні традиції, а отже полегшити процес ґендерної та й сексуальної соціалізації.
На зміну статевої поведінки чинить вплив і фольклор: балади, пісні, загадки, танці, приказки і прислів'я. Вони відображають сексуальну культуру, що склалась, і ставлення до неї в суспільстві. Особливе місце тут займає любовна лірика у пісенній творчості бардів.
Література:
1. Зайцев А. Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья (Валеология семьи). - СПб: Союз, 2002. - 320 с.
2. Хубер Д. Теория гендерной стратификации // Антология гендерной теории. - Минск: Пропилен, 2000.
3. Коменский Я. А. Великая дидактика // Коменский Я. А. Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. - 450 с.
4. Гельвецій К. А. Про людину, її розумовіздібності та її виховання // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. - М., 1971. - 420 с.
5. Руссо Ж. Ж. Эмиль, или О воспитании // Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. - 450 с.
6. Педагогические идеи Роберта Оуэна. - М., 1940. - 260 с.
7. Даденков М. Ф. Історія педагогіки. - К., 1947. - С. 129.
8. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. - Тернопіль: Тернопіль, 1994. - 358 с.
9. Филиппова Г. Г. Психология материнства. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
10. Ушинський К. Д. Про народність в громадському вихованні // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. - Т. 1. - К.: Рад. Школа, 1983. - С. 43-103.
11. Ушинський К. Д. Проект учительської семінарії // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. - Т. 1. - К.: Рад. Школа, 1983. - С. 31-55.
12. Русова С. Ф. Нова школа // Вибрані пед. твори. - К.: Освіта, 1996. - С. 207-218.
13. Русова С. Ф. Націоналізація школи // Вибрані пед. твори. - К.: Освіта, 1996. - С.293-297.
14. Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994. - 191 с.
15. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности // Избр. пед. и псих. Про-изведения. - Т. 1. - М.: Педагогіка, 1979. - С. 202-277.
16. Макаренко А. С. Педагогические сочинения в восьми томах. - М.: Педа-гогіка, 1985.
17. Кон И. С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке. - М., 1997. - 300 с.
18. Колбановский В. Н. О половом воспитании подрастающего поколения // Советская педагогика. - 1964. - № 3. - С. 27-32.
19. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Рад. Школа, 1976-1978.
20. Бовуар С. Второй пол. - СПб: Питер, 1997. - 218 с.
21. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. - К.: Ки-ївська правда, 2000. - 688 с.
22. Мани Дж., Такер П. Ориентация // Сексология (хрестоматия). - СПб: Питер, 2001. - 512 с.
23. Вейнингер О. Пол и характер. - М.: Латард, 1997. - 358 с.
Loading...

 
 

Цікаве