WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Культурне середовище як агент статевої диференціації - Реферат

Культурне середовище як агент статевої диференціації - Реферат

Левова частка рекламованої продукції демонструється на тлі красивих жінок, частин жіночого тіла чи загалом жіночих тіл. Жіноче ж тіло, що історично ототожнюється із сексуальністю "плодоносить" не лише в рекламній продукції, але й у сфері соціальних стосунків. Статево специфічна рекламно-тілесна соціалізація перетворює мову тіла у третинну статеву ознаку. Тіло на екрані телебачення породжує культ здоров'я, гігієни, юності і, нарешті, краси. Подібне розчленування відбувається, з одного боку, залежно від потреб рекламованого товару, а з другого - враховує традиційно сексуально привабливі частини жіночого тіла. Використання такого елементу в рекламі ґрунтується на особливостях психіки, сприйняття і фантазії чоловіка, позаяк здоровий аналізатор для цього, як уже зазначалось, є найчутливішим еротичним каналом. Демонстрування декольте, стегон і т. п. стимулює уяву чоловіка, юнака, підлітка на самостійну добудову спровокованої рекламою сцени, формує такий собі рекламно-ґендерний конструкт. Іншими словами, жіночий образ, тіло, фіґура та інше, здатне сексуально збуджувати споживача реклами.
Доступність інформації в електронних засобах масової інформації створює принципово нову ситуацію соціалізації. Причому слід мати на увазі, що більше в процес споживання такої інформації залучаються не ті підлітки, чиє дозвілля проходить у дворах, а так звані "домашні діти", тобто найменш підготовлені до такого сприймання. Варто зазначити великий набір саме девіантних форм поведінки, що призводить до фіксації цих форм у дітей з несформованою сексуальною поведінкою (передовсім, підлітків). Поєднання цих двох факторів - доступності й девіантності - роблять цю ситуацію потенційно психологічно травмуючою.
Усе вищевикладене переконливо показує необхідність створення Міністерством освіти і науки, Міністерством у справах сім'ї і молоді спільно з засобами масової інформації програми, спрямованої на формування розвиваючого культуровідповідного середовища. Ми не схильні апелювати до введення жорсткої цензури, але культуровідповідність і педагогічна осмисленість оцінки трансляцій просто необхідні.
Одним з факторів статевої соціалізації, що чинить сильний тиск на формування психологічної статі і особливо на статеву ідентифікацію дитини, є мовний простір рідної мови, в якому містить чимало значень і символів, що визначають формування психологічних установок на статеву ідентифікацію. В. С. Мухіна в своїй праці "Вікова психологія" розглядає вплив усної народної творчості та фольклору на формування окремих конструктів психологічної статі і ґендеру. Особливо доступна дитині мова казки, оскільки вона не вчить її напряму, позаяк діти не люблять менторства. Казка пропонує дитині образи, символи, якими вона насолоджується, непомітно для себе засвоює важливу ґендерну інформацію. Співпереживаючи героям казки, дитина ідентифікує себе з ними. Вона сприяє казковим персонажам, намагається подолати перепони на їх шляху, тим самим засвоюючи моделі ґендерної поведінки.
У більшості казок персонажі дитячої статі - втілення "традиційної жіночності": героїня зазвичай є об'єктом порятунку ("Морозко"), слухняність жінки підноситься ("Попелюшка"), жінка обов'язково повинна бути рукодільницею, нагорода ж за терпеливість - хороший наречений; "ліниві" зазвичай караються. Казки, де головна діюча особа - чоловік - це в основному казки, в яких бажаним "призом" героєві стає наречена.
Перелік чоловічих занять, що зустрічаються в традиційній казковій літературі, досить довгий. Майже у всіх випадках чоловік виконує функцію забезпечення сім'ї, він - "постачальник". За родом занять він може бути купцем ("Василиса Прекрасна", "Красуня та чудовисько"), царем ("Казка про мертву царівну і сім богатирів" О. С. Пушкіна) тощо. Це означає, що більшу частину часу батько проводить за межами дому, він не бере участі в домашніх справах, його обов'язки обмежені матеріальним забезпеченням сім'ї і виконанням державних справ. Зазвичай такі батьки - вдівці, які одружились удруге, причому і в нього (зазвичай одна) і в його дружини (кілька) є діти ( зазвичай дочки). Мачуха в більшості казок - втілення зла, ненавидить падчерку, всіляко утискає її, при цьому успішно виконує роль авторитетної хазяйки дому. Вона утискує свого чоловіка.
Жорстоке авторитарне виховання падчерки йде їй на користь. Вона дуже рано набуває навичок, необхідних для втілення успішного жіночого сценарію. Ведення домашнього господарства - її обов'язок, падчерка в домі вміє все ("Морозко", "Попелюшка", "Снігуронька").
У патріархатних казках заявлені типові жіночі заняття пов'язані з веденням домашнього господарства, а для чоловіків - діяльність поза домом, у суспільній сфері. Цей ґендерний стереотип передбачає в якості позитивних образів сильного домінуючого чоловіка і слабку, залежну, пасивну жінку (Римашевська Н., Захарова Н., Посадська А., 1991; Вороніна О., 1993; Воробець С., 1991 тощо).
Обов'язковим атрибутом позитивної героїні більшості казок є фізична краса. Крім цього, для неї важливі й інші атрибути, приписані патріархатним стереотипом. Так, Царівна-жаба втішає чоловіка в печалі, тче килим, пече хліб, шиє сорочку, доводячи всім, що вона хороша хазяйка. Казковий герой зазвичай наділений неабиякою силою, геройством, агресивністю, наполегливістю, рішучістю, твердістю, безкомпромісністю, молодецькою відвагою - тобто рисами рафінованого чоловіка.
Образи самотніх матерів у казках майже не зустрічаються (виняток - Баба-Яга). Ґендерна конфігурація казкових героїнь - віктімізація (жертовність) жіночності. Жінка - це традиційно пасивна жертва, якій допомагають чарівні сили, заохочуючи її традиційно жіночі риси.
Перше уявлення про кохання дитина зазвичай отримує в ранньому дитинстві, коли знайомиться з народними казками. Дуже доступно, цнотливо, без зайвих екскурсів у питання сексу чарівні сюжети дають цілком реальні уявлення про самовіддане кохання Русалоньки й Принца, Олов'яного солдатика й Балерини, Руслана й Людмили. Почуття героїв завждипіднесені і прекрасні. Закохані вірні один одному, готові віддати своє життя за кохання, врятувати кохану людину, подолати найнеймовірніші перешкоди і тільки пізніше любовні переживання, але вже в реальних умовах - в романах, повістях - готують підлітка до сприйняття тонших і складніших взаємин чоловіка й жінки.
Уміння віддано кохати - якість, яка заохочується в позитивної героїні більшості казок. Це кохання близьке до почуття жалості і відданості, воно наділене чарівними властивостями. Жертовне кохання - це зверхсила, яка перетворює жахливе чудовисько на красеня-принца. Винагорода жіночих чеснот: терпіння, доброти, працелюбності, покірливості - зовнішня краса, вдалий шлюб і багатство - традиційний ідеал жіночої долі. Образ ідеального нареченого - це "барин - багатий, кучерявий, молодий". Часто герой закохується в чудову дівчину і одружується на ній, а згоди дівчини може й не вимагатись.
Розглянута нами дискурсивна ґендерна конфігурація народних казок демонструє ґендерний традиційний стереотип. Патріархатний стереотип являє собою специфічну конструкцію психологічних рис, поведінкових моделей, навичок, видів діяльності, яка передбачає сепарованість чоловіків і жінок, сегрегацію чоловічої і жіночої сфер діяльності. Психологічні риси, приписані жінці в рамках такого стереотипу, - терпіння, покірність, жалість, співчуття, ніжність, доброта, м'якість, жертовність, прагнення до збереження гармонії в міжособистісних відносинах. Негативними рисами жінок (мачухи, сестер)
Loading...

 
 

Цікаве