WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Еволюція ґендерної взаємодії учнівської молоді - Реферат

Еволюція ґендерної взаємодії учнівської молоді - Реферат

піднесеність переживань. У першому коханні виразно виступає безкорисливе ставлення до іншої людини як найвищої цінності, замилування коханим, гордість за нього, прагнення поділяти з ним радощі й горе, особлива чутливість до всього, що якось із ним пов'язане, готовність до самопожертви заради його спокою й щастя. Перше кохання - перший поштовх до того, щоб погляд став уважнішим, вухо - слухнянішим, розум - гострішим, душа - чуйнішою. П. П. Блонський переживання першого кохання відносив до найцнотливіших почуттів, вільних від будь-яких думок про статеву близькість [46]. Перше кохання відрізняється тим, що юна людина не лише відкриває для себе іншу, її красу і привабливість, але насамперед відкриває себе саму. Нерозуміння свого нового стану, радість і страх - усе це хвилює юнака чи дівчину.
Як молодший підліток чекає появи вторинних статевих ознак, так юнак чекає, коли ж, нарешті, він покохає. Якщо ця подія запізнюється (а ніяких хронологічних норм тут немає), він нервує, іноді намагається замінити істинне захоплення надуманим і т. д. Ігровий характер підліткових залицянь очевидний, та й для старшокласників на початках вони іноді важливіші, ніж об'єкт прив'язаності. Виникають і усталюються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатії, приязні, флірту, кокетування, залицяння, закоханості).
На думку П. П. Блонського, першому коханню передує потреба в коханні. У зв'язку зі статевим дозріванням розвивається специфічний загальний стан, який і є першопричиною кохання. "Про такого підлітка можна сказати, що ще невідомо, в кого він закохається, але вже твердо відомо, що він закохається" [18; 246]. Якщо сексуальні переживання раннього дитинства виникають через зовнішні стимули, то причина кохання - внутрішня. "Кохання - результат статевого розвитку, який є необхідною, але, звичайно, не єдиною його причиною" [18; 246].
П. П. Блонський називає кохання в шкільному віці сублімуванням статевого потягу. "Останній обмежується хоча б тому, що компонентом кохання значною мірою є повага, притому - у вигляді ідеалізації... Жодного разу в своєму матеріалі я не знайшов посилань на негативний у моральному відношенні вплив першого кохання. Проте було багато прикладів сексуально-стримуючого його впливу. Таким чином, воно, швидше, чинить морально-позитивний вплив" [18; 248].
На початок навчання у X класі із 360 опитаних нами школярів 50% юнаків і 80% дівчат експериментальних шкіл мали досвід зустрічей з особами протилежної статі. 70% старшокласників до цього часу вже пізнали "радощі першого поцілунку". Постійно зустрічалися з однією і тією ж дівчиною близько 56% юнаків, 33,4% дівчат мали постійних хлопців. Проте найважливішою референтною групою для юнаків ще залишаються однолітки своєї статі, а головним конфідантом (повіреним таємниць) є друг своєї статі. У дівчат цей тип спілкування вже позаду - в ролі ідеального друга вони все частіше вибирають юнака і в колі їх спілкування значно більше хлопців, причому старшого віку. Нерідко в класі починається ворожнеча між хлопцями через дівчат, що призводить до виникнення нездорової моральної атмосфери в класі.
У шкільному віці здатність зрозуміти й оцінити іншу людину розвинута недостатньо. Про це свідчать результати наукових досліджень, наші безпосередні спостереження і статистика стійкості ранніх шлюбів. По-перше, ні юнак, ні дівчина самі ще не знають, що саме їм потрібно, а по-друге, вони не здатні оцінити в цьому плані особисті якості партнера. Враховуючи це, а також той факт, що справжнє кохання вимагає зрілості почуттів, соціальної відповідальності, сексуальної близькості, взаємності і т. п. рис, яких, зазвичай, важко сподіватись у старшому шкільному, а тим більше в підлітковому віці, ми в своїй роботі, характеризуючи стосунки школярів, до слова кохання будемо додавати прикметники "перше", "юнацьке", "романтичне", "платонічне" тощо.
Школярі по-різному переживають почуття закоханості. М. Д. Левітов [47] вважав, що в шкільному віці воно залежить від індивідуальних особливостей юнака і дівчини, від їх свідомості, моралі, вольових рис. Своєрідно переживає молодь відсутність взаємності, розбіжності поглядів на кохання, відмінність у характерах. У результаті дослідження нами виділено дві моделі поведінки закоханого. Першу умовно можна назвати натхненням: людина відчуває приплив інтелектуальних і творчих сил, активно реалізує свої потенціали, перевершуючи саму себе. Друга модель поведінки закоханого - загальмованість. Для неї характерні спад сил, обмеження потреб та інтересів особистості в площині "Я і мій коханий", деяке притуплення інтелекту і емоцій.
Не кожному випадає на долю пережити таке напівдитяче, але багатогранне й самовіддане почуття, але ті, хто зазнав його, зазвичай, вже не скочуються до вульгарності й розпусти. Дослідження показують, що більшість із тих молодих людей, які в старших класах були серйозно закохані в когось (навіть і без взаємності), у свій час зазнали й щастя дорослої, зрілої любові в сім'ї. У тих же, які у своїх стосунках не йшли далі сексуальних розваг, флірту, "колекціонування розбитих сердець", нерідко і в подальшому зберігався той же стиль взаємин. Отже, виховна цінність першого кохання, кохання-дружби, ніжності, поваги в статевій соціалізації, підготовці школярів до сімейного життя є стратегічною, оскільки значною мірою впливає на всі інші стадії цьогопроцесу.
Література:
1. Зайцев А. Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья (Валеология семьи). - СПб: Союз, 2002. - 320 с.
2. Хубер Д. Теория гендерной стратификации // Антология гендерной теории. - Минск: Пропилен, 2000.
3. Коменский Я. А. Великая дидактика // Коменский Я. А. Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. - 450 с.
4. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. - М., 1971. - 420 с.
5. Руссо Ж. Ж. Эмиль, или О воспитании // Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. - 450 с.
6. Педагогические идеи Роберта Оуэна. - М., 1940. - 260 с.
7. Даденков М. Ф. Історія педагогіки. - К., 1947. - С. 129.
8. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. - Тернопіль: Тернопіль, 1994. - 358 с.
9. Филиппова Г. Г. Психология материнства. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
10. Ушинський К. Д. Про народність в громадському вихованні // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. - Т. 1. - К.: Рад. Школа, 1983. - С. 43-103.
11. Ушинський К. Д. Проект учительської семінарії // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. - Т. 1. - К.: Рад. Школа, 1983. - С. 31-55.
12. Русова С. Ф. Нова школа // Вибрані пед. твори. - К.: Освіта, 1996. - С. 207-218.
13. Русова С. Ф. Націоналізація школи // Вибрані пед. твори. - К.: Освіта, 1996. - С.293-297.
14. Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994. - 191 с.
15. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности // Избр. пед. и псих. Про-изведения. - Т. 1. - М.: Педагогіка, 1979. - С. 202-277.
16. Макаренко А. С. Педагогические сочинения в восьми томах. - М.: Педа-гогіка, 1985.
17. Кон И. С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке. - М., 1997. - 300 с.
18. Колбановский В. Н. О половом воспитании подрастающего поколения // Советская педагогика. - 1964. - № 3. - С. 27-32.
19. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Рад. Школа, 1976-1978.
20. Бовуар С. Второй пол. - СПб: Питер, 1997. - 218 с.
21. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. - К.: Ки-ївська правда, 2000. - 688 с.
22. Мани Дж., Такер П. Ориентация // Сексология (хрестоматия). - СПб: Питер, 2001. - 512 с.
23. Вейнингер О. Пол и характер. - М.: Латард, 1997. - 358 с.
Loading...

 
 

Цікаве