WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Еволюція ґендерної взаємодії учнівської молоді - Реферат

Еволюція ґендерної взаємодії учнівської молоді - Реферат


Реферат на тему:
Еволюція ґендерної взаємодії учнівської молоді
Величезне значення в дошлюбний період та в подружньому житті має налагоджене, психологічно безпечне міжстатеве спілкування. А йдуть до нього роками.
Якщо в дошкільному віці коло товаришів сприймається незалежно від їх статі, то у віці 6-10 років - хлопці віддають перевагу товариству хлопців, а дівчата - своїх ровесниць. Клас розбивається на два табори, зрада своєму табору засуджується й зневажається. І для хлопчиків і для дівчат - це період формування оцінки себе як представника певної статі. Поляризація статей - природна закономірність розвитку, що зовнішньо проявляється нерідко в агресивних діях, які відображають внутрішній інтерес до іншої статі. Бажання спілкуватись, зазвичай, не реалізується. Частково, як показали наші спостереження, це відбувається через те, що хлопчики поводяться з дівчатками так само, як і з хлопцями. Починають з ними боротися, мірятися силою, спритністю. Дівчатка, в свою чергу, сприймають таку поведінку як образу, демонстрування сили. Конфлікти, звичні скарги, які доводиться чути вчителеві - результат невміння різностатевих дітей спілкуватися. В ході дослідження ми прийшли до висновку, що спілкування між хлопчиками і дівчатками в I-IV класах не інтенсивне, протікає головним чином у сферах життєдіяльності, організованих вчителем, і в іграх у дворі за місцем проживання.
Серед молодших школярів нами виділена група хлопчиків і дівчаток, спілкування між якими набагато інтенсивніше. У вивченому контингенті молодших школярів (понад 380 осіб) до цієї групи належало близько 9 % хлопчиків і 7 % дівчаток. При цьому ми спостерігали два типи подібного спілкування. Перший - це спілкування між собою хлопчиків і дівчаток, які перебувають у несприятливому становищі в системі спілкування однолітків однієї статі і для яких спілкування з однолітками протилежної статі є компенсацією цього неблагополуччя. Цей тип спілкування за своїм змістом і ступенем емоційності аналогічний приятелюванню з однолітками своєї статі.
У другому типі спілкування між хлопчиками і дівчатками беруть участь діти, що займають несприятливе або задовільне становище в системі спілкування однолітків своєї статі. В розглядуваному випадку спілкування будується найчастіше на основі наслідування взірців, запозичених у старших школярів: прогулянки удвох, відвідування один одного вдома, спільні перегляди кіно, елементи залицяння тощо. Інтерес до питань статі, любові поки що не виходить за рамки загальної цікавості. Через велику кількість вражень і різноманітність інтересів, характерних для більшості дітей початкових класів, вони, здавалося б, зовсім забули про питання, що турбували їх у дитинстві. Однак, за нашими даними, саме в 6-10 років практично кожна друга дитина отримує інформацію про сексуальні стосунки, набуває досвіду платонічної закоханості, яка має неусвідомлений сексуальний характер і виражається в обожнюванні, бажанні бути разом, привернути увагу. Дівчатка в таких випадках вже починають кокетувати і намагаються сподобатись.
У молодшому шкільному віці діти починають надавати значно більшого значення стосункам з однолітками. Дитяча дружба в цьому віці впливає на різні сторони життя дитини: наприклад, вона допомагає їй швидше і легше вправлятися зі стресами (Яцуковський, Хартун, 1999). Окрім цього, в цей період діти починають концентрувати увагу на близькості і відданості в своїх дружніх відносинах. У процесі дружби в молодший шкільний період виникають ієрархічні групові відносини: чим вище статус, тим більше у дитини друзів (Хартун, 1999).
Для дівчинки поняття дружби передбачає наявність у неї однієї чи двох близьких подруг. Подруги наділені рівним статусом, допомагають один одному й уникають конфронтації (Коллінз, Міллер, 1994). Цей паттерн відрізняється від дружби між хлопчиками, для якої характерні групи більш ніж з двох осіб, з ієрархічними стосунками. Окрім цього, дівчатка зазвичай отримують більше задоволення від дружби, ніж хлопчики, підтримуючи взаємозалежність в дружніх стосунках (Купершмідт, 1999).
Особливо яскраво статеві відмінності проявляються у віці статевої гомогенізації - у 9-10 років. Виникає сильна потреба в кооперації з людьми своєї статі. В сутності, це період другої статевої ідентифікації, коли діти наче примірюються до дорослих статевих ролей. Відбувається це на тлі перших гормональних зрушень, що передують пубертатному періоду. У сім'ї статева гомогенізація проявляється прагненням до тіснішого контакту з батьками своєї статі.
Спілкування з однолітками в цей період відмічено яскравою статевою сегрегацією. Хлопчики і дівчатка розділяються на два окремих табори. Інтереси різко поляризовані за статтю. Власна поведінка з однолітками іншої статі оцінюється у світлі установок референтної одностатевої групи. Різностатева дружба рідкісна, і як правило приховується від однолітків своєї статі.
Наступні три роки (10-13 р.) характеризуються гострим антагонізмом представників протилежної статі. Дівчата і хлопці уникають стосунків, не дуже добре взаємодіють між собою. Взаємний потяг виражається по-своєму: насмішки, смикання за коси. Найсимпатичнішим дівчатам дістається найбільше. Група хлопців може здійснити напад на дівчаток, що мирно граються, супроводжуючи цей "подвиг" образливими і непристойними словами. Учасники подібної акції, зазвичай, не усвідомлюють ні мотивів, ні, тим більше, значення слів, кинутих на адресу дівчат. Саме в цей період у хлопців з'являється інтерес до жаргонних і нецензурних слів, які починають вживатися в розмові з товаришами для надання їй стилю "чоловічої". У деяких підлітків з'являються (теж запозичені в дорослих) цинічні висловлювання про жінок, а по відношенню до дівчат - грубість.
Притягування через відштовхування, симпатія у формі антипатії - це все-таки більш властиве хлопчикам цього віку. Зовнішньо вони наче й не бачать дівчат, а в дійсності з усіх сил перед ними позують і дуже ретельно фіксують посилення чи послаблення їх уваги. Вони розуміють, що для того, аби добитися уваги, вже недостатньо поводитись грубо, починають вивчати початки стратегії і тактики зближення з дівчатами, іноді дозволяють собі боязкий прояв ніжності по відношенню до своїх обранниць. В їх поведінці з'являється делікатність, яка часто виступає як незграбність, навіть манірність. Разом з тим молодші підлітки соромляться подібного прояву почуттів, бояться викликати хоча б найменшу підозру на цей рахунок, всіляко намагаються приховати, замаскувати своє ставлення до об'єкту симпатій.
Так само як і в молодшому шкільному віці, у підлітковий період дівчата віддають перевагу "своєму колу", що складається з кількох найближчих подруг. Для дівчат нехарактерні численні менш близькі дружні зв'язки (Консолі, 1999; Рок, 2000). Дівчача дружня близькість виражається вербально: подруги розповідають про кар'єрні плани, любовні захоплення, висловлюють думку про свою чи чужу зовнішність тощо (Куттлер, 1999). Близькі подруги виражають близькість невербально,встановлюючи зоровий контакт, приймаючи розслаблені пози і торкаючись один одного (обіймають подругу, що плаче, погладжують по руці чи долоні.
Дівчатка-підлітки повідомляють, що їм більше подобається дружити з дівчатками, ніж з хлопчиками (Черг, Чан, 1999). Тартан і Стівенс (1999) виявили, що хлопчики-підлітки теж воліють дружити з дівчатками, оскільки в бесідах з ними створюється атмосфера близькості і комфорту. Хлопчики в цьому випадку можуть відкритіше виражати дівчаткам свої почуття, позаяк серед хлопчиків відкритий прояв почуттів не заохочується (Палуді, Таннен, 1995).
У 13-14 р. у більшості школярів посилюється інтерес до протилежної статі, всі в класі знають, хто кому подобається. В цей період хлопці наче іншими очима дивляться на дівчат: наче всі ті ж самі, що й раніше, і все ж якісь
Loading...

 
 

Цікаве