WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків - Реферат

Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків - Реферат

визначення і мають принаймні три різних значення:
1. Маскулінність/фемінінність як дескриптивна, описова категорія означає сукупність поведінкових і психічних рис, властивостей та особливостей, що об'єктивно притаманні чоловікам/жінкам на відміну від жінок/чоловіків.
2. Маскулінність/фемінінність як аскриптивна категорія означає один з елементів символічної культури суспільства, сукупність соціальних уявлень, установок і вірувань про те, чим є чоловік/жінка, які якості йому/їй приписуються.
3. Маскулінність/фемінінність як прескриптивна категорія означає систему вказівок, що має на увазі не пересічного, а ідеального чоловіка (ідеальну жінку), тобто представляє нормативний еталон мужності/жіночності.
На становлення і кризу маскулінності впливають зміни соціальних умов, ознаки і причини яких треба шукати не стільки в індивідуальній психології, скільки в соціально-економічних процесах і відносинах.
Численні тести маскулінності-фемінінності свідчать, що хоч самі властивості маскулінності і фемінінності полярні та альтернативні, конкретні індивіди відрізняються один від одного лише за ступенем їх вираженості. При цьому різні шкали маскулінності-фемінінності (інтелекту, емоцій, інтересів і т. п.) принципово не співпадають одна з одною. Це означає, що маскулінність не є унітарною рисою, чоловік з високим показником маскулінності за однією шкалою може мати низький показник за іншою. І залежить це не від його іманентних природних характеристик, а від конкретної сфери його діяльності, роду занять, соціального статусу тощо.
Дехто вважає, що для чоловіків бажана висока маскулінність, а для жінок - висока фемінінність, хоча, як доводять А. Маккабі і К. Жаклін (1974), висока фемінінність у жінок і висока маскулінність у чоловіків зовсім не є ґарантією психічного благополуччя. Вони довели, що висока фемінінність у жінок часто співпадає з пониженою самоповагою і підвищеною тривожністю. Високомаскулінні чоловіки теж виявилися тривожнішими, менш впевненими в собі і менш здатними до лідерства. Сандра Бем стверджує, що високофемінінні жінки і високомаскулінні чоловіки гірше справляються з діяльністю, що не співпадає з традиційними статевими ролями.
Традиційні ґендерні ролі стримують розвиток особистості і реалізацію наявного потенціалу. Ця ідея стала поштовхом до розробки Сандрою Бем концепції андрогінії, за якою людина, незалежно від своєї біологічної статі, може бути наділена як рисами маскулінності, так і фемінінності, поєднуючи в собі як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі якості. Це дає змогу виділити маскулінну, фемінінну, андрогінну моделі ґендерних ролей (С. Бем, Дж. Плек). Статеворолева поведінка молоді поєднує в собі елементи жіночності і мужності. Будь-який індивід А чи В має ці елементи:
На початку ХХ ст. О. Вейнінгер писав: "Диференціація статей ніколи не буває закінченою. Всі особливості чоловічої статі можна знайти, хоч би в найслабшому розвитку, і у жіночої статі. Всі статеві ознаки жінки наявні і в чоловіка, хоча б у зародковому рудиментарному вигляді" [26; 7]. І далі: "Можна навіть сказати, що в сфері досвіду немає ні чоловіка, ні жінки. Існує лише мужнє і жіночне" [26; 9].
Андрогінія - узгодження тенденцій маскулінності і фемінінності в одній і тій самій особистості. Вона пов'язана з тим, щоб уникнути фіксованого на статевому факторі самовизначення особистості, та є особливим типом психологічного функціонування з багатьма позитивними наслідками.
Чимало дослідників дотримуються думки, що цілісну особистість характеризує не маскулінність чи фемінінність, а андрогінність, тобто інтеграція жіночого емоційно-експресивного стилю з чоловічим інструментальним стилем діяльності. Андрогінія сприймається як емансипація обох статей, а не як боротьба жінок за рівність у маскулінно орієнтованому суспільстві.
Як відзначає К. Мартин (1990), раніше андрогінна поведінка допускалась батьками лише стосовно дівчат. Тепер погляди змінилися й андрогінним може стати і хлопчик. Така поведінка формується в дітей у тому випадку, якщо вона моделюється на очах дитини батьками своєї статі і заохочується батьками протилежної статі. С. Бем вважала, що андрогінія забезпечує великі можливості соціальної адаптації, в тому числі і до шлюбу.
Дослідження Ліни Понтон ("Сексуальная жизнь подростков") засвідчили, що дівчатка, які андрогінніші і проявляють комбінацію чоловічих (незалежність, агресивність і самовпевненість) і жіночих якостей, почуваються комфортніше від фемінінних. У випадку з хлопчиками все відбувається інакше. Хлопчики, які засвоїли типово чоловічу роль, почувають себе краще від більш андрогінних. Навіть у ранньому дитячому віці на хлопців більше тиснуть, змушуючи відмовлятися від "жіночих" якостей.
Література:
1. Зайцев А. Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья (Валеология семьи). - СПб: Союз, 2002. - 320 с.
2. Хубер Д. Теория гендерной стратификации // Антология гендерной теории. - Минск: Пропилен, 2000.
3. Коменский Я. А. Великая дидактика // Коменский Я. А. Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. - 450 с.
4. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. - М., 1971. - 420 с.
5. Руссо Ж. Ж. Эмиль, или О воспитании // Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. - 450 с.
6. Педагогические идеи Роберта Оуэна. - М., 1940. - 260 с.
7. Даденков М. Ф. Історія педагогіки. - К., 1947. - С. 129.
8. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. - Тернопіль: Тернопіль, 1994. - 358 с.
9. Филиппова Г. Г. Психология материнства. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
10. Ушинський К. Д. Про народність в громадському вихованні // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. - Т. 1. - К.: Рад. Школа, 1983. - С. 43-103.
11. Ушинський К. Д. Проект учительської семінарії // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. - Т. 1. - К.: Рад. Школа, 1983. - С. 31-55.
12. Русова С. Ф. Нова школа // Вибрані пед. твори. - К.: Освіта, 1996. - С.207-218.
13. Русова С. Ф. Націоналізація школи // Вибрані пед. твори. - К.: Освіта, 1996. - С.293-297.
14. Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994. - 191 с.
15. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности // Избр. пед. и псих. Про-изведения. - Т. 1. - М.: Педагогіка, 1979. - С. 202-277.
16. Макаренко А. С. Педагогические сочинения в восьми томах. - М.: Педа-гогіка, 1985.
17. Кон И. С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке. - М., 1997. - 300 с.
18. Колбановский В. Н. О половом воспитании подрастающего поколения // Советская педагогика. - 1964. - № 3. - С. 27-32.
19. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Рад. Школа, 1976-1978.
20. Бовуар С. Второй пол. - СПб: Питер, 1997. - 218 с.
21. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. - К.: Ки-ївська правда, 2000. - 688 с.
22. Мани Дж., Такер П. Ориентация // Сексология (хрестоматия). - СПб: Питер, 2001. - 512 с.
23. Вейнингер О. Пол и характер. - М.: Латард, 1997. - 358 с.
Loading...

 
 

Цікаве