WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків - Реферат

Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків - Реферат


Реферат на тему:
Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків
Перш ніж аналізувати ґендерні підходи в педагогіці, доцільно в загальних рисах розглянути теорії ґендеру. Перша з них - теорія соціального конструювання ґендеру, або розуміння ґендеру як соціальної конструкції. Розуміння того, що дихотомія статей змодельована і продовжує моделювання культурою, є ключовим положенням, яке ставить під сумнів правомірність сучасного стану речей, який проголошує стать онтологічною категорією, а тим самим виправдовує і надання різних можливостей для розвитку чоловіків і жінок. З цих позицій дається визначення ґендеру як "організованої моделі соціальних стосунків між чоловіками і жінками, що конструюється основними інститутами суспільства". Виділяють два постулати такого підходу: 1) ґендер конструюється шляхом соціалізації, розподілу праці, системою ґендерних ролей, сім'єю, засобами масової інформації; 2) ґендер формується і самими індивідами - на рівні їх свідомості (тобто ґендерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством норм і підлаштування під них (в одязі, зовнішності, манері поведінки тощо). Робити ґендер - означає створювати такі відмінності між хлопчиками і дівчатками, чоловіками і жінками, які не є природними, сутнісними чи біологічними.
Індивід засвоює певні правила поведінки та установки, які суспільство вважає відповідними до їх ґендерних ролей, у процесі соціалізації. Твердження про те, що саме суспільство формує ті чи інші стилі буття чоловіків і жінок, дуже точно і лапідарно виражене Сімоною де Бовуар: "Тобто, в суспільстві існують певні структури, які спонукають людей дотримуватися тих чи інших соціостатевих ролей" [23].
Друга теорія - розуміння ґендеру як мережі, структури чи процесу, тобто ґендеру як стратифікаційної категорії в сукупності інших стратифікаційних категорій, розгляд ґендеру в шерегу таких стратифікаційних категорій, як клас, раса, вік.
Третя теорія - розуміння ґендеру як культурної метафори. Чоловіче і жіноче на онтологічному і гносеологічному рівнях існують як елементи культурно-символічних рядів: чоловіче - раціональне, духовне, божественне, культурне; жіноче - чуттєве, тілесне, гріховне, природне. Чоловіче, чи те, що ототожнюється з ним, вважається позитивним, значущим і домінуючим, а жіноче - негативним, вторинним, субординованим.
Нерідко під ґендером розуміють просто проблему соціального статусу жінки чи чоловіка ("ґендерних ролей"). При такому розумінні ґендерна проблема виступає не як основна, а стоїть в ряду інших, більш чи менш важливих.
Є інша постановка проблеми, згідно з якою ґендер - це так звана "соціальна стать", тобто система взаємин між чоловіками і жінками, створена через соціальні зв'язки (на відміну від природних взаємин). Таке розуміння небезпечне розглядом ґендерних досліджень передовсім і здебільшого в соціології. Ґендер стає тут категорією соціологічною, а ґендерний розгляд розуміють як щось таке, що має відношення до питань соціального функціонування суспільства. Це точка зору змістовніша, ніж просто міркування про статус статей, оскільки ґендерні відносини тут можна представити як основні. Таким чином, відкривається можливість для побудови спеціальної теорії цього питання.
Розуміння ґендеру лише як статусу статей чи "соціальної статі" часто викликає труднощі, оскільки призводить до опозиції між тілом, як біологічною категорією, і ґендером як сутністю, яка за своєю природою соціальна. При такому розумінні ґендерна, соціальна сторона виявляється врешті-решт привілейованою, а тіло нейтралізованим. А це веде до соціального конструктивізму.
На основі аналізу наукової літератури можна виділити два основних типи ґендерних установок - патріархатні і феміністські. Для патріархатних установок характерні наступні особливості: 1) переконання, що в суспільних і сімейних відносинах має існувати жорсткий розподіл чоловічих і жіночих ролей; 2) погляд, згідно з яким чоловікові належить провідна, активна роль у сім'ї і суспільстві, а жінці - підпорядкована, пасивна; 3) переконання, що життєві цінності жінок і чоловіків різні: сім'я і кохання - основні цінності для жінок; справа, робота, самореалізація поза сім'єю - цінності чоловіків; 4) віддання переваги сімейним відносинам, в яких чоловік є главою сім'ї, вносить основний вклад в бюджет сім'ї; 5) приписування жінці в якості головної її ролі в суспільстві - ролі матері, тобто поведінки, пов'язаної з народженням і вихованням дітей; 6) осуд поведінки жінки, в якої домінують орієнтації на самореалізацію поза сім'єю, на кар'єру, професійні досягнення; 7) уявлення про те, що патріархатна модель суспільства природна, зумовлена біологічними відмінностями статей; 8) засудження рівних прав жінки і чоловіка.
Феміністські установки свідомості включають в себе такі аспекти: 1) засудження використання біологічних статевих відмінностей для впровадження жорстко закріпленого, підпорядкованого становища жінки в сім'ї і суспільстві; 2) несприйняття існування в сім'ї і суспільстві строго закріплених чоловічих і жіночих ролей; 3) засудження розподілу сфер суспільного життя на чоловічі і жіночі; 4) переконання, що жінки і чоловіки в сучасному суспільстві мають не однакові можливості для самореалізації в різних сферах, і такий стан визнається несправедливими; 5) прийняття образу жінки (ґендерного ідеалу), головними рисами якого є енергійність, активність, впевненість у собі, прагнення до свободи і незалежності, діяльність у різних сферах суспільного життя; 6) погляд, відповідно до якого для жінки високу цінність мають професійні досягнення, кар'єра, розкриття власних можливостей і здібностей, прагнення до самореалізації; 7) віддання переваги сімейним відносинам, які не зобов'язують жінку всю себе віддавати турботі про інших; 8) погляд на виховання дітей, за яким суспільство повинно максимально прагнути до рівної участі батьків і матерів у житті дитини; 9) осуд ставлення до жінки як суб'єкту сексуального пригнічення; 10) несприйняття подвійних стандартів у суспільній моралі в оцінці поведінки чоловіків і жінок у різних сферах життя; 11) переконання в необхідності глибокого усвідомлення жінками свого підпорядкованого становища, бажання змін у суспільній ролі жінки і розуміння важливості практичних дій у цьому напрямку.
На думку Ю. Радостєєва ("Психология сексуальности"), фемінізм має помилкову установку на формальну рівність у дусі зрівнялівки коли, наприклад, феміністки виставляють вимогу пропорційного представництва жінок у всіх сферах життєдіяльності суспільства, коли професійність управлінського апарату варто визначати не за якісними характеристиками знань і досвіду, а за кількісним співвідношенням чоловіків і жінок в апараті. Йому незрозуміле маніакальне прагнення американських феміністок знищити законодавчо всі зовнішні прояви і ознаки сексуальності, відмінність статей у всіх проявах.
Рівність - це не однакова кількість жінок і чоловіків у парламенті. Це - свобода вільно від стереотипів обирати свійшлях: прати супутникові життя шкарпетки чи займатись політикою, або ж йти у науку, незалежно від статі.
Ґендерна рівність - це рівна оцінка суспільством подібності й
Loading...

 
 

Цікаве