WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендерний підхід в історії освіти та педагогічної думки - Реферат

Ґендерний підхід в історії освіти та педагогічної думки - Реферат

анатомії, фізіології і гігієни людини, розуміння честі і совісті в стосунках статей, сутності материнського інстинкту, аналіз почуттів сорому, пристрасті, ревнощів, закоханості, повідомлення про венеричні хвороби, "ненормальні шлюби", обивательські погляди на сімейно-шлюбні стосунки. Але відсутньою була чітка та єдина концепція статевого виховання, не були визначені зміст, функції, методи його здійснення. Щоправда, в школах України в 1929 році експериментально впроваджувався спеціальний курс "Азбука материнства".
У 20-30-х роках намітились основні шляхи позакласної і позашкільної виховної роботи зі статевого виховання та з формування моральних взаємин між учнями різної статі: організація диспутів на різноманітну тематику ("Як повинен комсомолець ставитись до почуття "кохання"?; "Чи буде сім'я при соціалізмі?"); спільна праця, громадська діяльність, активізація самоуправління; шефство старших учнів над молодшими; зустрічі з лікарями, правниками та іншими фахівцями.
Заслуговують на увагу окремі думки українського педагога Г.Г.Ващенка. Його праця "Виховний ідеал" розкриває загальнолюдські і національні цінності, які необхідно класти в основу виховання української молоді, формування сім'янина. Розкриваючи сутність традицій народу, він акцентує увагу на українському побуті з його вірністю в коханні, статевою поздержливістю і здоровим сімейним життям. Ці риси за радянських часів, на думку Г.Г.Ващенка, зазнали великого ушкодження, але їх треба відновити для оздоровлення нації, і це може зробити добре поставлена виховна система, бо без здорової родини не може бути здорової нації.
Аналізуючи історію становлення виховного ідеалу в українського народу, Г. Г. Ващенко розглядає проблему статевої моралі і здорового побуту. При цьому він особливу увагу акцентує на питанні формування досвіду нестатевої любові. Любов до Бога, до ближніх, турбота про хворих, убогих, сиріт, на думку Г. Г. Ващенка, має поєднуватись з правдивістю, чесністю, вірністю даному слову. За високу чесноту Г. Г. Ващенко визнає любов до Батьківщини, до рідного краю, любов і пошану до батьків. Особливо яскраво він це робить, розглядаючи ідеал людини: "Здорова родина, в якій батьки люблять дітей, а діти з пошаною і любов'ю ставляться до батьків і живуть у згоді між собою, є основою здорового суспільного життя" [17; 131]. На думку Г. Г. Ващенка, здорова українська родина і насамперед сердечні стосунки між чоловіком і жінкою мають створюватися на ґрунті скромності, стриманості й вірності. До цього Г. Г. Ващенко додає ще й альтруїзм і почуття симпатії, тобто здатність живо відчувати в своєму серці переживання іншої людини.
Наслідуючи українські традиції в галузі моралі, велику увагу звертає Г. Г. Ващенко на такі риси вдачі, що стають за основу здорового родинного життя. "У юнацтва, - писав він, - треба виховувати моральну чистоту, свідомість дівочої чи юнацької чести, стриманість, підкорення статевих почувань принципам моралі" [17; 132]. Разом з тим, він вважає, що повноцінний громадянин і сім'янин має позбутися схильності до пияцтва, нестриманості, невміння контролювати свої пристрасті й обмежувати свої інстинкти.
Значне місце у формуванні майбутнього сім'янина Г. Г. Ващенко відводить естетичному вихованню. Естетика побуту, чепурність в одязі, житлі, уміння прикрасити приміщення, виховання смаку і таке інше мають прищеплюватись людині, що входить у доросле життя. І, нарешті, одним із завдань виховання є формування людини фізично здоровою, прищеплення їй здорових гігієнічних навичок. Без цього розбудова сім'ї Г. Г. Ващенком просто не мислиться.
Цінний внесок до розробки проблем статевого розвитку і сексуального виховання дітей і підлітків вніс П. П. Блонський. Він розділяв усіх учених, які вивчали дитячу сексуальність, на дві групи, що займали діаметрально протилежні позиції. В одних домінує погляд на дитину як на істоту, абсолютно позбавлену сексу­альності, якесь безлике, безстатеве створіння, інші вбачають у дитині потенційного еротомана. П. П. Блонський піддає критиці обидва напрямки, вважаючи, що не можна ні перебільшувати значення сексуальних потягів дитини, ні ігнорувати їх. У дослідженні П. П. Блонського "Нариси дитячої сексуальності" дано наукову інтерпретацію питанням сексуального переживання хлопчиків і дівчаток різного віку, впливу цих переживань на статеве життя в зрілому віці; психології кохання; особливостям першої закоханості і кохання. Він вважав, що період статевого дозрівання вимагає уважного і обережного ставлення вихователів.
Спостерігаючи за підлітками в різних обставинах їх життя, П.П.Блонський обґрунтував свою основну тезу - саме в період статевого дозрівання, а не раніше, збуджується потяг до представника протилежної статі. Передчасна еротизація дитини виникає лише в тому випадку, коли вона стає жертвою статевої агресії, і призводить до змін в її психіці, не кажучи вже про фізичну шкоду. Вона впливає і на майбутнє сексуальне життя людини: якщо стимул-збудник викликав негативну реакцію, то у більш зрілому віці можуть розвинутися сексуальні фобії, огида до статевого акту; інакше виникне потяг до передчасного сексуального спілкування. Любовні переживання, які неможливі в цей період і не підкріплюють сексуальні відносини, будуть і в часі і за інтенсивністю віддалені і не стануть природно привабливими, а людина в пошуках лише задоволення своїх фізіологічних потреб позбавиться можливості прилучення до складного культурного змісту кохання. Тому П. П. Блонський наполягав на організації здорового оточуючого середовища для дитини.
Для вивчення сексуального розвитку дитини П. П. Блонський вибрав най достовірніші джерела - щоденники дітей і їх переписку. Він критикував використання анкет і спостережень, відкидав метод експерименту, позаяк вважав, що штучне ініціювання сексуальних вчинків і переживань дітей може їм зашкодити. Неспроможним був, з його точки зору, і метод психоаналізу, за допомогою якого З. Фрейд створив теорію дитячої сексуальності.
П. П. Блонський розширяє сферу дослідження і вивчає сексуальні вчинки, думки, почуття, переживання. Будь-який сексуальний вчинок він пов'язує з емоційним переживанням і описує стадії розвитку кохання у підлітка. Настанню закоханості передує період сердечної незадоволеності. Потім йде пошук предмета кохання, що зазвичай супроводжується порівняно легкими захопленнями, іноді зовсім незначними, і через них переходить у стадію закоханості, для якої характерне постійне і дуже сильне прагнення до коханої людини.
Кохання дівчини-підлітка або зупиняється на цьому етапі (за Блонським - любовного еросу), або переходить в наступну і останню стадію - любовного спілкування, статевого зближення, тобто фактично шлюбних стосунків. Гальмом для переходу в остаточну фазу кохання може
Loading...

 
 

Цікаве