WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендерні особливості статевого дозрівання та психосексуального розвитку особистості - Реферат

Ґендерні особливості статевого дозрівання та психосексуального розвитку особистості - Реферат

такі основні етапи психосексуального розвитку:
1. Дородовий (пренатальний), протягом якого відбувається диференціація генів, статевих органів і структур мозку, відповідальних за статеву поведінку.
2. Парапубертатний (від народження до 7 років), коли дитина усвідомлює свою статеву належність та її незворотність, тобто формується статева самосвідомість. У цьому віці виникає допитливість, спрямована на статеві ознаки.
3. Препубертатний етап (від 7 років до 13), що характеризується формуванням, в основному в іграх, стереотипів і набуттям навичок статево-ролевої поведінки (війна, ляльки), інтенсивною гендерною соціалізацією дитини, формуванням характеру. На цьому етапі здійснюється вибір статевої ролі, яка найбільше відповідає психофізіологічним особливостям дитини чи ідеалам мужності/жіночності мікро середовища. У широкому спілкуванні з однолітками і, насамперед, під час статеворолевих ("сімейних") ігор, які вимагають виконання дітьми певної ролі (батька, матері, нареченого, нареченої тощо), апробується і закріплюється обрана статева роль, яка відображає різноманітні аспекти людських стосунків, у тому числі й сексуальні. Сексуальні ігри, сексуальний фольклор, мастурбація набувають значно більшого поширення. Батьки в цей період ще є об'єктом наслідування, моделлю жіночності і мужності. Правильна статеворолева поведінка батьків багато в чому визначає формування статевої ролі дитини. Поступово зростає роль однолітків у формуванні адекватної статі поведінки.
4. Пубертатний період (13-18 років), для якого характерні платонічні мрії і фантазії, еротичні ласки та ігри, формування платонічного, еротичного та сексуального лібідо. Платонічний потяг розвивається через "дитячу" закоханість, бажання духовного спілкування і потім його реалізацію, коли достатньо спільного виконання уроків, занять в одному гуртку, прояву уваги. Пізніше в платонічну закоханість включаються окремі елементи еротичного фантазування (бажання усамітнитися, мрії про дотики, ласки), які займають все більше місця. З'являється інтерес до інтимних стосунків статей, еротичної літератури. Це означає перехід до другої стадії - еротичної.
Хлопчики і дівчатка починають уявляти статеві акти і фантазувати щодо бажаних романтичних чи сексуальних партнерів. Підлітки часто вважають збуджуючими думки про сексуальні зустрічі з представниками своєї статі, про садистську поведінку, про те, щоб бути проституткою тощо. Завершує цю стадію реалізація еротичних фантазій з партнером у ласках, поцілунках, мастурбаціях, петтінгу. Більшість дівчат "затримуються" на цій стадії, в той час як хлопці швидко "перескакують" до сексуального лібідо, власне статевого потягу й акту. Перехід до сексуальної стадії відбувається поступово, спочатку на стадії фантазування, а потім і закріплення в статевому акті, що виходить, зазвичай, вже за межі пубертатного періоду.
Для нормального психосексуального розвитку необхідне завершення кожної фази реалізацією її мети. Зокрема, в платонічній фазі слід зуміти звернути на себе увагу, долучитися до спілкування. Якщо це не вдається, то залишаються невпевненість і страхи, що переносяться в наступну фазу. Реалізація кожної стадії дає необхідну базу для наступної. Чим менший розрив у часі між фантазуванням і реалізацією, тим гармонійніше відбувається розвиток.
У 1977 р. Дж. Мані сформулював принципи психосексуальної диференціації:
1) первісна наявність у зародку можливості розвитку і за чоловічим, і за жіночим типом;
2) послідовність диференціації;
3) наявність критичних періодів диференціації;
4) додатковість маскулінної диференціації, тобто природа передовсім дбає про створення самки, а для того, щоб сформувався чоловічий тип, потрібні додаткові "команди" (може навіть не додатковість, а вторинність). На одній стадії розвитку - це андрогени, під впливом яких починається статеве диференціювання мозку, на іншій - ґендерні норми і відповідний їм тиск однолітків, що спонукають хлопчиків "дефемінізуватися", звільнятися від первісного материнського впливу і жіночих рис характеру;
5) диссоціація статевої ідентичності. На самих ранніх етапах після народження можливості ідентифікації за маскулінним та фемінінним типами об'єднані, але в результаті соціальних взаємодій реалізується одна з можливостей;
6) ідентифікація і доповнення - цей принцип уточнює попередній. У мозку закодовані дві схеми: одна - для позначення власної ідентичності, а друга - протилежної статі. Вони диференціюються за механізмом ідентифікації і доповнення. Перший пов'язується з копіюванням поведінки інших людей, другий - з виясненням, розумінням поведінки інших. У даному випадку мова йде про несвідомий і свідомий аспекти особистісної ідентифікації.
Д. В. Колесов виділяє три основних компоненти психосексуального розвитку:
- елементарні сексуально значущі реакції;
- усвідомлення власної статевої належності та розрізнення дитиною людей за статтю;
- статевий потяг, його формування й дозрівання, а також статева поведінка [28].
З цих компонентів формується цілісна система фізіолого-психічних реакцій та їх самооцінки; розвивається смак і сексуальні переважання; нагромаджується досвід міжстатевих стосунків.
Елементарні сексуально значущі реакції можуть бути автоматичними і поведінковими. Найвідоміша з них - ерекція - це автоматична реакція у хлопчиків, починаючи з одно-, двомісячного віку. Це - прояв повноцінності центру ерекції, який вже функціонує, і реакції на місцеве подразнення. До речі, ерекція може з'являтися і з неспецифічних причин (у разі ритмічної вібрації, боротьби і т. п.), не обов'язково у зв'язку зі спілкуванням з протилежною статтю. Аналогічна до ерекції реакція трапляється і в дівчат та жінок, але незначні розміри клітора роблять її практично непомітною. Окрім цього, особливої уваги ця реакція у жінок не привертає, оскільки з нею не пов'язують якихось порушень сексуальної функції. До ерекції здатна ще одна частина тіла - соски молочних залоз. Вона трапляється як у юнаків, так і в дівчат.
Ще однією елементарною сексуально значущою реакцією є оргастична реакція, причому вона теж може спостерігатися не у взаємозв'язку зі статевим контактом (завершення емоційно-рухової активності, больові відчуття при покараннях, полюції під час сновидінь). Тут дуже добре видно відмінності між статевою функцією чоловічого і жіночого організму. У хлопчиків полюції означають наявність зрілих сперматозоїдів і готовності нервових центрів до здійснення функції продовження роду. У дівчат же полюції, хоч вони і викликані аналогічним станом нервових центрів, з можливістю зачаття не пов'язані. Аналогом першої полюції хлопчиків у дівчат є перша овуляція.
Наступна елементарна, але складніша за характером, поведінкова сексуально-значуща реакція - кокетство, комплексна довільнаповедінкова реакція, в основі якої лежить бажання привернути до себе увагу. Цю реакцію можна спостерігати вже у дівчаток грудного віку. У хлопчиків і у чоловіків вона, хоч і трапляється, але спостерігається значно рідше. Кокетство у його зрілій формі - це демонстрація жінкою своєї небайдужості до іншої статі, наявність у неї сексуального тонусу. Простіше, це заохочення до
Loading...

 
 

Цікаве