WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства - Реферат

Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства - Реферат

ідентифікації. Батько стимулює процес віддалення дитини від матері, прискорюючи тим самим процес соціалізації.
І. С. Кон звертає увагу на відмінності в батьківському та материнському впливі на формування особистості дитини. Батько сприймається і насправді буває жорсткішим і авторитарнішим, ніж мати, особливо щодо хлопчиків і юнаків. Психологічна близькість із батьком спостерігається рідше, ніж з матір'ю. Вплив батька на виховання дітей у більшості сімей нижчий, ніж вплив матері. Дехто вважає, що батько строгіший й вимогливіший до дітей, ніж матір. Насправді ж це залежить від статі дитини. Чоловікам легше вдається досягти дисципліни у хлопчиків, жінкам - у дівчаток, тоді як емоційну підтримку сини, навпаки, частіше знаходять у матері, а дочки - у батька.
Батько не просто символ, абстрактне втілення чоловічого начала. Його особисті якості, стиль його життя також сильно впливають на дітей. Психологічні дослідження свідчать, що сини емоційно "холодних" батьків частіше бувають соромливими, тривожними, їхня поведінка антисоціальніша. Навпаки, емоційна близькість з батьком позитивно позначається на хлопцях.
Сучасна психофізіологія переконливо довела: батьківські почуття відрізняються великою пластичністю. Вони значно сильніше залежать саме від виховання, ніж від істинної схильності. Наприклад, сила емоційної прив'язаності матері до дитини залежить і від того, була дитина бажаною чи ні, наскільки тісним і тривалим є її контакт з новонародженим; чим раніше і триваліший цей контакт, тим сильніше і материнське почуття, коли інстинкт підкріплюється досвідом і звичкою. Все це вірно і щодо батьків. На основі досліджень зарубіжні вчені зробили висновки:
- батьки, зазвичай, чудово розуміють "мову" новонароджених, самі вміють розмовляти з ними;
- батьки вміють прекрасно доглядати за дитиною: змінювати пелюшки, користуватися присипкою, давати пляшечку з дитячою сумішшю. Експерименти показали: малюки, що залишились вдома з батьком, випивали молока зовсім не менше, ніж у тих випадках, коли пляшечку давала матір;
- між малюком і його батьком душе швидко виникає контакт. Новонароджений рано починає відрізняти батька від інших чоловіків. Коли батько виходив з кімнати, сто п'ятдесят обстежених малюків плакали так само гірко, як при зникненні матері;
- батько здатний прекрасно розрізняти відтінки плачу малюка, здогадуючись, на що він жаліється, чого хоче.
Щоб у людині формувалась батьківська сфера (материнське чи батьківське почуття) у своєму розвитку майбутні матір і батько повинні пройти певні стадії. Тільки в цьому випадку в них, як майбутніх батьків, з'являється бажання мати дитину й формується здатність належним чином турбуватися про неї й виховувати її. При цьому характер формування основних компонентів батьківства на кожному з етапів має ґендерний відтінок. Якщо на початковому (до 3-х років) етапі формування материнської й батьківської сфери особливу значущість для дітей обох статей має тактильний контакт з матір'ю, то вже на наступному етапі (3-10 рр.) у них домінують різні потреби в іграх, у т. ч. у сюжетно-ролевих, на них впливають різні визначальні агенти соціалізації, формуються різні соціально-значущі взірці поведінки. Тим більше відрізняється процес формування установки на материнство-батьківство в період статевого дозрівання, особливо з огляду на асиметрію темпів дозрівання юнаків і дівчат.
Риси ідеального батька (чи для початку окремі якості) може мати практично кожний чоловік. Для цього, як стверджує дитячий психолог Лотар Маркус, треба завжди пам'ятати наступне:
1. Я любитиму свою дитину через те, що вона моя.
2. Я ніколи не повинен забувати, що для моєї дитини я - взірець.
3. Я буду поважати думку дитини і не критикуватиму її за помилки.
4. Я завжди знайду час, щоб поговорити з дитиною, погратись з нею.
5. Я буду цікавитись проблемами своєї дитини, намагатимусь розвивати її вміння й таланти.
6. Я не чинитиму тиску на дитину, я сприятиму їй бути самостійною.
Ці постулати дають змогу чоловікам відповідальніше налаштовуватись на майбутнє батьківство.
Щоб мати достатній рівень педагогічної готовності, майбутнім батькам і матерям необхідні знання про основні закономірності розвитку і виховання дітей, про роль у цьому сім'ї, батьків, тобто фізіолого-гігієнічні і психолого-педагогічні знання. Вони повинні бути готовими до розв'язання різноманітних педагогічних завдань, як стратегічних, так і тактичних, оперативних. На рівень педагогічної підготовленості певний вплив чинить самоосвіта батьків, потреба в розумній книзі, читання педагогічної літератури, прагнення розширити свій педагогічний кругозір.
Майбутні батьки повинні бути психологічно готовими до того, що виховання дитини - праця нелегка, праця без вихідних, що вимагає постійного напруження розуму, почуттів, готовності приймати негайні рішення, брати на себе повну відповідальність. Можна виділити п'ять умов успіху в здійсненні батьківського і материнського обов'язку: 1) бути високо вимогливим до самого себе, постійно займатись самовихованням, володіти волею, витримкою; 2) знати інтереси своїх дітей, вникати в усе, що їх хвилює, турбує, гнітить чи радує; 3) пам'ятати свої дитинство та юність, співпереживати з дитиною все, що з нею відбувається; 4) брати обов'язкову участь в усіх домашніх, господарсько-побутових справах, залучати до них, по можливості, й дітей; 5) завжди бути прикладом для своїх дітей.
Підготовка школярів різної статі до виконання материнських і батьківських функцій має носити комплексний характер, який передбачає теоретичну розробку проблеми материнства-батьківства, вивчення психологічних особливостей статей, інтенсифікацію порівняльно-педагогічного аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду формування усвідомленого батьківства із урахуванням ґендерного фактору.
У роботі з формування усвідомленого батьківства-материнства можна практикувати:
1) використання змісту предметів шкільного навчання, передовсім з української та зарубіжної літератури, історії, біології, права, музики, трудового навчання тощо;
2) запровадження факультативу в старших класах загальноосвітніх шкіл, присвяченого проблемам материнства й батьківства ("Азбука батьківства");
3) ознайомлення школярів з батьківськими листами відомих людей (наприклад "Листи до сина" і "Листи до дочки" В. О. Сухомлинського);
4) використання у виховних тематичних заходах художніх репродукцій, фотографій і діапозитивів ("Жінка-матір", "Хрещення" тощо);
5) виконання школярами різноманітних самостійних завдань: зібрати прислів'я, приказки, уривки з віршів про щасливе материнство й батьківство; написати сценарій урочистого запису дитини в органах РАГСу тощо;
6) проведення в позаурочний час заходів, орієнтованих на підготовку майбутніх батьків - лекцій, етичних бесід, диспутів, лекторіїв, читацьких конференцій, вечорів запитань і відповідей, турнірів знавців сім'ї тощо;
7) організацію різновікових загонів, шефства старших школярів над молодшими або й над дошкільниками;
8) проведення різноманітних тренінгів;
9) використання виховних можливостей сім'ї, потенціалу батька і матері у формуванні правильного ставлення до майбутнього батьківства.
Грамотне виконання
Loading...

 
 

Цікаве