WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства - Реферат

Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства - Реферат

існування.
До найбільших труднощів післяпологового періоду ми віднесли: безпорадність у догляді за дитиною; напруження, що виникає з недосипання, втоми та інших клопітних проблем; специфічна реакція чоловіка-батька, який відчуває себе відкинутим, забутим, у нього навіть з'являються ревнощі; сексуальні проблеми; надмірна інтервенція родичів. За наявними даними, в період від початку вагітності і до річного віку дитини у чоловіків збільшується частота простудних і алергійних захворювань, спостерігається загострення хронічного гастриту, виразкової хвороби і радикуліту. В цей період чоловіки чинять більше правопорушень, більше подружніх зрад, на цей переломний момент нерідко припадають начала алкогольних "захоплень". Таким чином, зміни, що відбуваються в настроях, характері та особистості чоловіка у зв'язку з народженням дитини, значно більші, ніж подібні зміни у молодої матері.
Молодь (а не тільки дівчата) повинна отримати елементарну практичну підготовку до догляду дитини. Вміннями одягнути, перепеленати, викупати, покласти спати, заколисати повинні оволодіти і хлопці, і дівчата. На жаль, цьому приділяють недостатню увагу в школі і в сім'ї. А звідси й справедливість думок: перша дитина - остання лялька для молодої мами. Наше опитування 890 школярів засвідчило, що абсолютна більшість старшокласників не підготовлена до догляду за новонародженою дитиною. На питання анкети: "Чи вмієте Ви правильно поводитися з немовлям?", ми отримали наступні відповіді (таблиця 2).
Таблиця 2
Розподіл відповідей на питання "Чи вмієте Ви правильно поводитися з немовлям?", %
Варіанти відповідей Юнаки Дівчата
Так 7,1 13,2
Ні 70,4 54,3
Важко сказати 18,7 30,4
Немає відповіді 3,8 2,1
Зацікавила школярів і дала підтвердження вищесказаному робота над питальником "Навички догляду за немовлям", яка поєднувалась з практичними заняттями з оволодіння навичками пеленання, купання малюка (з використанням ляльок). Результати опитування засвідчили, що у старшокласників побутують хибні думки стосовно догляду за немовлям. На більшість питань їх відповіді були неправильними. Навіть студенти старших курсів педуніверситету, які на час опитування були одружені і мали дітей, демонстрували безпорадність, відповідаючи на ці ж питання. Вони не навчені елементарних навичок догляду за новонародженим, не знають, як має розвиватися і поводитися малюк у різні періоди свого життя. Все в малій дитині викликає тривогу і неспокій молодих батьків. Лише кожна третя з опитаних 89 студенток-молодих мам може правильно тлумачити звукові сигнали своєї дитини, тобто знає її мову і може адекватно реагувати на її потреби, кожна четверта зорієнтована на грудне вигодовування дитини.
Молодій матері дуже потрібна емоційна підтримка з боку чоловіка. Після народження дитини їй недостатньо, щоб чоловік любив у ній тільки жінку, їй необхідно, щоб чоловік любив у ній і матір своєї дитини. А це проявляється, перш за все, в тому, як батько ставиться до дитини: чи любується нею, чи грається з нею. Однак, те, як швидко молодий чоловік відчує себе справжнім батьком, значною мірою залежить від самої дружини. Якщо з самого початку чоловікові буде відведена роль безініціативного виконавця наказів ("Дай, принеси, вилий, збігай!..."), якщо вдома будуть твердити, що йому нічого не можна доручити, бо він нічого не вміє, молодий батько так нічому і не навчиться і ним буде лише за паспортом. Важливо частіше радитися з чоловіком, приймати спільно всі рішення: як годувати, як одягати, як загартовувати дитину.
І. Кон (1981) відзначає, що спостереження за поведінкою батьків відносно новонародженої дитини свідчать, що психофізіологічні реакції чоловіка і жінки на малюків подібні, а реакції поведінки різні: жінка прагне приласкати дитину, тягнеться до неї, чоловік часто відчуває емоційний дискомфорт у тісному контакті з дитиною. Подібні відмінності спостерігаються навіть у тих сім'ях, де батько повністю поділяє з матір'ю всі турботи по догляду за дитиною. Матері, заспокоюючи дитину, використовують невербальний канал спілкування (тактильна взаємодія: беруть на руки, гладять, цілують тощо). Батьки ж використовують вербальний канал (заспокоюють словами).
М. Лем (1979), спостерігаючи за тим, як грають і контактують батьки з 7-13-місячними малюками, виявив, що матір більше ласкає дитину, грає у звичні для неї ігри, розважає іграшками. Батько частіше залучає її в силові ігри, а також ігри незвичні й спонтанні. Розрізняються й мотиви, за якими батьки беруть дитину на руки. Матір частіше робить це, доглядаючи за нею, намагаючись заспокоїти, обмежити активність, тоді як батько бере малюка для гри або тому, що дитина сама просить взяти її на руки.
Зазвичай, маленьку дитину молодий батько відчуває дуже рідко. Він знає, що у нього є немовля, він любить його, але любить якось абстрактно. Але він і гадки не має, як можна проявити себе відносно до дитини. Якщо в своїй сім'ї чоловік не отримав належної підготовки до догляду за дитиною, то молода дружина може компенсувати цей брак виховання. Вона має допомогти чоловікові стати батьком. А для цього слід частіше залишати дитину з батьком, давати її йому на руки - тілесний контакт дуже важливий для емоційного зближення батька й дитини, доручати йому якомога більше справ по догляду за дитиною, залучати до купання і вигодовування тощо.
Для встановлення тіснішого контакту з дитиною молодому батькові доцільно: частіше брати малюка на руки; годувати дитину (зрозуміло, за допомогою соски); давати дитині палець; розмовляти з малюком; класти дитину на себе, щоб відчувати тепло батьківського тіла; міняти пелюшки; купати дитину; частіше брати дитину на прогулянки; тримати під контролем свої емоції; стежити за своїм голосом; в жодному випадку не вдаватись до фізичних (хай найпростіших) покарань.
Чимало дослідників феномену батьківства пишуть про відмінності материнської й батьківської любові. Материнська любов - безумовна, глобальна й постійна.Безумовна, бо мати любить свою дитину незважаючи ні на що, любить вже тому, що це її дитина. Глобальна, бо вона виявляється в кожній ситуації, незалежно від обставин. Постійна, бо триває впродовж усього життя. Батько ж любить дитину більш відсторонено. Він любить її тоді, коли, на його думку, її є за що любити, коли вона справджує його сподівання й уявлення. Батько сильніше любить ту дитину, яка найбільше на нього схожа, нагадує його звичками чи задатками, поведінкою, способом життя, манерами і навіть одягом. Для жінок значення материнства у три рази вище, ніж значення батьківства серед чоловіків - до такого висновку прийшла у своїх дослідженнях Марія Травінська.
Чоловікам важче дається любити дитину "просто так", тільки за те, що це їхня дитина. Дитина має щось зробити, аби заслужити любов батька, тобто може керувати його любов'ю. У разі невиконання певних умов любов батька можна легко втратити. Материнська любов безкорисливіша, але й суб'єктивніша. Найчастіше саме батько здатен більш-менш об'єктивно оцінити характер, здібності дитини. Мати в таких оцінках об'єктивною буває рідко.
Оскільки батьківство й материнство кореняться в репродуктивній біології, остільки специфіка материнського й батьківського стилю відносин пов'язана з такими передбачувано
Loading...

 
 

Цікаве