WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства - Реферат

Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства - Реферат


Реферат на тему:
Ґендерні аспекти формування усвідомленого батьківства
У психолого-педагогічній науці недостатньо висвітлюється проблема ґендеру у формуванні майбутнього батька чи майбутньої матері. Саме тому вивчення ґендерної соціалізації було б неповним без аналізу ґендерних особливостей демографічного виховання та підготовки учнівської молоді до виконання материнських і батьківських функцій.
Потреба в дітях - найінерційніша частина репродуктивної поведінки. Будучи результатом засвоєння репродуктивного досвіду попередніх генерацій і відповідних репродуктивних норм, потреба в дітях змінюється вкрай повільно. Репродуктивні норми, які детермінують репродуктивну поведінку особистості або сім'ї, являють собою принципи і взірці поведінки, пов'язані з народженням певної кількості дітей у різних соціальних групах. Репродуктивні норми мають властивість трансформуватися в звичаї та традиції з причин їх усталеності в низці генерацій, зберігаючись тривалий час після того, як обставини та умови життя, що викликали їх, вичерпають себе.
У зменшенні потреби в дітях величезну роль відіграла економічна незалежність жінок, їх професійна зайнятість, позасімейні орієнтації та інтереси. Проте емансипація жінок супроводжувалася й шерегом негативних наслідків, які також прискорили перехід до малодітності. В першу чергу - це перевантаження жінок хатнім господарством і недооцінка у громадській думці соціальної значущості сімейних функцій як жінок, так і чоловіків. Неабияку роль у зниженні народжуваності дітей у сім'ї відіграли слабкий розвиток обслуговування і вкрай складні житлові умови. Отже, злиті раніше воєдино докорінні різновиди людської поведінки й життєдіяльності - самоохоронна, шлюбна, сексуальна й репродуктивна поведінка особистості - в результаті сексуальної й контрацептивної революції розпалися й доля народжуваності стала цілком залежною від потреби особистості й сім'ї у дітях.
А. І. Антонов у монографії "Соціологія народжуваності" відмічає, що "потреба в дітях є соціально-психологічною властивістю соціалізованого індивіда, яка проявлялась у тому, що без наявності дітей і належної їх кількості індивід відчуває ускладнення як особистість" [52]. Діти потрібні для задоволення однієї, хоч і дуже важливої потреби, - потреби мати об'єкт альтруїстичної турботи та опіки, потреби у відчутті власної необхідності і корисності для любові і турботи. Потреба в дітях належить найвищому рівню потреб особистості, куди входять також потреби у творчості, освіті, вільному часі, й конкурує з потребами інших рівнів - потребами соціально-психологічного рівня: у спілкуванні, повазі й любові, прояві піклування та опіки; потребами в безпеці й самозбереженні й, нарешті, фізіологічними потребами у сні, їжі, воді.
Емпіричні вивчення репродуктивних установок і мотивів свідчать, що для потреби у 5 та більше дітях провідними є економічні мотиви народжуваності; для потреби у 3-4 дітях - соціальні, а для потреби в 1-2 дітях - психологічні. Історичне зменшення потреби в дітях виявляє себе у зміні ґенерацій через механізм часткової, неповної реалізації наявного рівня потреби в дітях. На думку одного з провідних дослідників, котрі працюють у галузі соціології народжуваності, А. І. Антонова, головною причиною зниження потреби сім'ї в дітях є зменшення її опосередковуючої ролі в системі "суспільство - сім'я - особистість".
Репродуктивна установка є ніщо інше, як психічний регулятор поведінки, схильність особистості, яка визначає узгодженість різного роду дій, зумовлених позитивним або негативним ставленням до народження певної кількості дітей. Вона складається з трьох компонентів: когнітивного (пізнавального), афективного (емоційного) та поведінкового (спонукального). Сутність репродуктивної установки виявляє себе у взаємодії всіх трьох компонентів. Когнітивний компонент відображає орієнтації на ту чи іншу кількість дітей, на інтервали між їх народженнями, установку на бажану стать дитини, на вагітність та її щасливе завершення. Емоційний компонент репродуктивної установки складають позитивні та негативні почуття, пов'язані з народженням тієї чи тієї кількості дітей. Поведінковий компонент репродуктивної установки характеризує інтенсивність спонук до народження, потужність або слабкість репродуктивної установки.
Провівши опитування серед старшокласників тернопільських шкіл (охоплено було 899 осіб - 398 юнаків і 492 дівчини), ми отримали такі результати (таблиця 1):
Таблиця 1
Репродуктивні орієнтації старшокласників загальноосвітніх шкіл Тернопільщини
Скільки хочуть мати дітей Юнаки Дівчата Разом
абс. % абс. % абс. %
Жодної 12 3 10 2 22 2,5
1 дитину 197 49,5 142 28,9 339 38,1
2 дітей 129 32,5 233 47,4 362 40,7
3 дітей 30 7,5 46 9,3 76 8,5
Більше 3-х 4 1 24 4,9 28 3,1
Не дали відповіді 26 6,5 37 7,5 63 7,1
Як видно з результатів опитування, більшість молодих людей до шлюбу орієнтована на дводітну сім'ю. Аналізуючи відповіді школярів, ми звернули увагу на таке явище, яке в психологічній літературі називають "усвідомленою малодітністю". Тут необхідно враховувати і той факт, що старшокласники ще не мають сформованої уяви про те, що таке труднощі сімейного життя, що доведеться відмовитись від розваг, відпочинку, поїздок, турпоходів тощо в ім'я дітей. У повсякденному житті часто не реалізується навіть ця установка на дводітну сім'ю. Якщо прагнення мати дитину запрограмовано, мабуть, в людині природою, то прагнення мати дітей - явище, швидше за все, соціальне. Дитину хочуть мати практично всі, дітей - далеко не всі. Ось чому необхідно виробляти в молоді установку на середньодітність та багатодітність.
Ґендерними особливостями характеризуються аргументи подружніх партнерів щодо небажання мати дітей. У жінок - це: страх втратити струнку фіґуру; побоювання, що не вдасться сумістити материнство і кар'єру, небажання перетворюватись на домогосподарку, а в чоловіків - побоювання, що дружина втратить привабливість; впевненість, що після народження дитини між подружжям більше не буде пристрасних стосунків; страх, що з появою дитини він виявиться для дружини на другому плані, і вона перестане приділяти йому час.
Відрізняються і мотиви народження дитини. Дослідники доводять такі жіночі мотиви: прагнення досягти бажаного соціального й вікового статусу; задоволення моделі повноцінного життя; компенсація своїх життєвих проблем; любов до дітей. Щодо мотивації батьківства у чоловіка, то дослідники доводять, що в першу чергу, дитина - його продовження, його друге "Я". До цього додаються й мотиви компенсації та реалізації себе як батька.
Молодь, котра готується до шлюбу, повинна знати насамперед роль дітей в подружньому житті, про те, що діти позитивно впливають на сім'ю, на родинне життя: урізноманітнюють і збагачують міжособистісні зв'язки в сім'ї; розширюють сферу її інтересів і потреб; дають батькам емоційне вдоволення уже фактом своєї появи на світ, а ще більше - своїми успіхами, неповторною діяльністю;дають можливість батькам ніби повертатися до своїх дитячих років, переживати знову пройдені етапи життя; задовольняють почуття материнства і батьківства, дають можливість жінкам і чоловікам відчувати насолоду від переживання цих високих почуттів; цементують
Loading...

 
 

Цікаве