WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Технології соціальної діагностики в процесі соціально-педагогічної діяльності. Технології управління в соціально-педагогічній діяльності - Реферат

Технології соціальної діагностики в процесі соціально-педагогічної діяльності. Технології управління в соціально-педагогічній діяльності - Реферат

діяльності.
Одним із найважливіших етапів технології соціального управління є процес прийняття рішення. Найчастіше це відбувається шляхом (методом) "мозкового штурму". Метод "мозкового штурму" передбачає використання таких правил:
- правильно обрати місце проведення і його обладнання;
- підібрати групи учасників (не більше 10-12 чоловік);
-ознайомити учасників з правилами: на критикувати, висловлювати якомога більше ідей;
- потурбуватись про розміщення учасників (за столом у формі U або V);
- звертати увагу на правильність формулювання проблем;
- не вмішуватись у дискусію;
- знати методику проведення групового заняття;
- раціонально використовувати час.
Важливо виділити наступні етапи проведення "мозкового штурму":
1) характеристика проблеми, яка підлягає аналізу;
2) виявлення максимально можливої кількості її розв'язання;
3) вибір найбільш раціональних ідей для подальшого впровадження;
4) розробка альтернативних розв'язків проблеми.
У технологіях соціального управління використовуються такі методи (способи впливу на учасників управлінського процесу), як: загальнонаукові та конкретнонаукові методи пізнання, специфічні методи збору, аналізу та узагальнення інформації про взаємодію інтересів суб'єкта і об'єкта управління. Ці методи включають спеціалізовані методи анкетування, інтерв'ю, аналізу статистичних даних, одержання експертних оцінок, дослідження змісту управлінських функцій, структур управління, управлінських груп і соціальної зумовленості їх дій. Усі ці методи об'єднуються у групи:
1) організаційні (інструктаж, нормування, розпорядчі акти);
2) спеціальні (наради, конференції);
3) соціально-психологічні (формування суспільної свідомості, моральне стимулювання, вплив на основі традицій, створення відповідного морального клімату, методи соціологічних досліджень);
4) економічні (матеріальне стимулювання, економічне планування).
Якщо в якості критерію взяти функцію, яку виконують самі способи впливу, то методи соціального управління поділяються на:
А) методи регламентації ( розробки і застосування положень, посадових інструкцій і інших документів, які регулюють діяльність членів колективу): регламентація, орієнтація, організація, інструментація і т. ін. При створенні регламентів необхідно дотримуватись ряду технологічних прийомів:
- нормування необхідно поєднувати із стимуляцією (моральною і матеріальною) і ефективними санкціями за порушення певних норм;
- норми повинні відображати останні досягнення науки і прогресивний досвід;
- норми не повинні бути надмірно жорсткими або надто вільними;
- регламенти не повинні бути надто детальними, щоб не пригнічувати ініціативи виконавців;
- нормативи необхідно розробляти адресно з метою досягнення особистої відповідальності;
б) розпорядчі (адміністративні) методи, які використовуються для корекції системи і оперативного уточнення завдань управління, для вдосконалення організації і спрямовані на розв'язання конкретних завдань.
Технологія використання цієї групи методів включає такі заходи:
- чітке визначення цілей і завдань;
- підбір виконавців на основі їх особистісних якостей, потенціалу;
- передача завдань, розподіл повноважень;
- забезпечення виконавців засобами, створення для них оптимальних умов для виконання завдання;
- створення системи спільної праці шляхом налагодження міжособистісних стосунків та взаємної зацікавленості в результатах роботи;
- узгодження та координація окремих видів роботи;
- забезпечення єдності поглядів і цілеспрямованості усіх членів організації; контроль за ходом виконання поставлених цілей, завдань і розпоряджень;
в) процедурні методи, які розглядаються в плані основних етапів організаційної діяльності.
Особливу групу методів в технологіях соціального управління становлять методи вирішення конфліктів. Усі вони поділяються на дві групи: методи прямого і методи непрямого (опосередкованого) вирішення конфліктів.
До методів прямого вирішення конфліктів відносяться:
- педагогічний (метод переконання);
- адміністративний (супроводжується покаранням, переведенням чи виключенням конфліктуючого із колективу).
До методів непрямого (опосередкованого) вирішення конфліктів відносяться методи:
Виходу почуттів: якщо людині надається можливість висловити свої негативні почуття без перешкод, то вони поступово зміняться на позитивні.
Емоційного заміщення: головне - дати людині можливість відчувати себе справді скривдженою, підмітити її позитивні якості і висловити думку, що людина з такими якостями і конфлікт - несумісні.
Авторитетного третього: хороша думка про особи конфліктуючих передається через третю (авторитетну для обох сторін) особу.
Оголення агресії: учасникам конфлікту дають можливість відкрито виступити один проти одного при третій, нейтральній стороні.
Вимушеного вислуховування: учасники конфлікту повторюють думку опонента, оскільки дуже часто конфлікт виникає від "глухоти" опонентів.
Зміни позицій: опоненти міняються ролями і таким чином пробують знайти вихід із ситуації.
Технічний (розширення духовного горизонту без відома учасників конфлікту ): конфлікт записується на магнітофон. Обов'язкова умова - аналіз запису суперечки з формулюванням висновку.
Література:
1. Антология социальной работы. В 5 т. / Сост. М.В.Фирсов. - М.: Сварогь - НВФ СПТ, 1995.Гаврилова К.В. Воспитание человечности. - Минск, 1985.
2. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. - М., 1991.
3. Гурски С. Внимание, родители: наркомания. - М., 1989.
4. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. -М., 1989.
5. Актуальные проблемы социального воспитания. Научн.-метод. бюллетень (Спец. выпуск к международному семинару) №6. -М.: Запорожье: Госкомитет СССР, 1990.
6. Педагогика: Учеб.пособие /Под ред. П.И.Пидкасистого. - М., 1995.
7. Педагогічна майстерність /Під ред. І.А.Зязюна. -К., 1997.
8. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М., 1982.
9. Теория и методика социальной работы (в вопросах и ответах). Отв.ред. А.М.Панов, Е.И.Холостова. - М., 1997. - 163с.
10. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. - М.: Академический Проэкт, 2000.
11. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. - К., 2000.
12. Турчанинова Ю.И. Педагогическая техника и мастерство учителя. - М., 1987.
13. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб пособие для студ.высш.учеб.заведений. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве