WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Конкретні технології соціально-педагогічної діяльності - Реферат

Конкретні технології соціально-педагогічної діяльності - Реферат

соціально-психологічний;
- соціально-рольовий;
- соціально-побутовий.
На кожному з цих рівнів використовуються певні методи соціальної реабілітації. Так, на психологічному рівні використовуються різноманітні діагностичні (лікувально-відновлюючі іпсихотерапевтичні) способи ліквідації наслідків посттравматичного стресу.
В залежності від конкретної проблеми, соціальний педагог складає програму реабілітації клієнта.
Наприклад, програма соціальної реабілітації дитини-інваліда складається з таких частин:
1) вивчення вихованця, з'ясування причин захворювання, відставання в розвитку і навчанні;
2) визначення форм і методів індивідуальної роботи;
3) організацію навчання і виховання з врахуванням здоров'я дитини;
4) організацію трудової діяльності дитини;
5) надання допомоги вихованцю, який перебуває в ситуації кризи;
6) консультування батьків;
7) дотримання прав дитини.
При цьому, соціальний педагог зобов'язаний дотримуватись таких основних принципів лікувальної педагогіки:
- відповідальності за здоров'я дитини;
- співчуття і турботи по відношенню до дитини;
- профілактики психічної, фізичної і соціальної кризи в стані дитини;
- індивідуального підходу в роботі з дитиною;
- об'єднання зусиль лікарів, батьків і дитини в процесі реабілітації;
- дотримання головної заповіді "Не нашкодь!";
- заохочення дитини в її діяльності;
- використання в роботі факторів навколишнього середовища, природи, спілкування дитини з дорослими та однолітками.
Виходячи з основної мети лікувальної педагогіки - оздоровлення дитини - виділяють її основні засоби:
1) загальнотерапевтичні, спрямовані на зміцнення здоров'я дитини, на її позитивне спілкування як основу психічного здоров'я;
2) лікувальні - організація консультацій спеціалістів для діагностики стану здоров'я і визначення лікування;
3) профілактичні - залучення дітей до різноманітної творчої діяльності з метою попередити відхилення в фізичному, психічному стані здоров'я, навчання культурі організації вільного часу, організації режиму в школі, вдома; навчання спостереженню за своїм здоров'ям; створення в центрі чи школі місць, де дитина могла б звільнитись від своїх переживань, страхів, негативних емоцій та напруження.
Найважливішим методом лікувальної педагогіки є метод переконання, який ґрунтується на суггестивному самонавіюванні. Окрім цього методу ефективними у лікувальній педагогіці є методи: ігротерапії (особливо, ігри на свіжому повітрі), аретотерапії (позитивного прикладу), імаготерапії, натурпсихотерапії.
Однією з актуальних соціально-педагогічних проблем є проблема девіантної поведінки. При формуванні соціально-педагогічних технологій реабілітації девіантів слід враховувати наступні положення:
1) врахування позитивних якостей девіанта;
2) формування майбутніх позитивних життєвих намірів і сподівань;
3) залучення до суспільно-корисної діяльності, яка б зацікавила самого девіанта;
4) довіра і повага.
В процесі реалізації програми реабілітації особи з девіантною поведінкою соціальний педагог виконує такі функції:
- відновлення, що передбачає відновлення тих позитивних якостей, які переважали у індивіда перед виникненням дезадаптації;
- компенсації, яка полягає у формуванні у індивіда прагнення виправити певні негативні якості;
- стимуляції, спрямовану на активізацію позитивної мотивації діяльності індивіда.
При впровадженні технологій реабілітації девіантів використовуються методи: стимулювання діяльності, навіювання, перспективи, прикладу та вправи.
Особливої уваги соціального педагога заслуговують так звані "діти вулиці". Робота з ними здійснюється, в основному, у двох напрямах:
1) створення умов для виживання таких дітей (організація нічлігу, харчування, надання медичної допомоги);
2) звільнення від негативного досвіду попереднього життя через зміцнення віри у власні сили та своє майбутнє.
Основним методом роботи з такими особами є соціально-педагогічний патронаж, основна форма роботи - організація соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування "Я-концепції".
Ефективність реалізації програми реабілітації осіб з девіантною поведінкою зумовлюється:
1) високою мотивацією усіх учасників програми: дитини, батьків, соціального педагога, спеціалістів;
2) психолого-педагогічною компетентністю спеціалістів;
3) координацією діяльності різноманітних державних служб: освіти, охорони здоров'я, міліції та ін.
Розглянемо технологію соціальної реабілітації неповнолітніх правопорушників у закладах пенітенціарної системи. Основними принципами програми реабілітації малолітніх правопорушників є:
- залучення до праці;
- повага особистості вихованця;
- самоврядування;
- співпраця педагогів і вихованців.
Розрізняють такі типи діяльності соціального педагога у ВТК:
1) карально-виховна;
2) виправно-виховна;
3) освітня;
4) трудова.
Технологія діяльності соціального педагога у виховно-трудовому закладі включає наступні етапи:
А) вивчення документів засудженого, його особистості, з'ясування причин виникнення відхилень; розробка програми реабілітації засудженого з врахуванням форм і методів виховної роботи;
Б) реалізація програми реабілітації, якій сприятимуть - допомога засудженому в адаптації до нових умов життєдіяльності та попередження виникнення можливих конфліктів з іншими вихованцями;
В) оцінка результатів перевиховання в закладі;
Г) оцінка результатів реабілітації після відбування засудженим покарання (визначається на основі дотримання правових норм по відношенню до звільненого, наявності у нього житла, середовища, у якому йому доведеться жити в майбутньому, відношення до нього оточення).
Технології соціальної реабілітації засуджених передбачають використання таких методів:
1) залучення засудженого до трудової діяльності;
2) метод перспективи;
3) метод позитивного прикладу.
Найважливішими засобами соціальної реабілітації засуджених виступають: слово, праця, режим, релігія.
Ефективність виконання програми реабілітації залежить від:
- особливостей засудженого;
- терміну перебування в колонії;
- колективу, в який він потрапив;
- досвіду соціального педагога;
- виховних можливостей закладу.
Технології індивідуальної, групової соціально-педагогічної діяльності та роботи в мікросоціальному середовищі.
Методи індивідуальної соціально-педагогічної діяльності, або соціально-педагогічна робота з індивідуальним випадком, використовуються тоді, коли соціальний педагог, спільно з клієнтом, розв'язує його особистісні і соціальні проблеми.
У своїй роботі з клієнтом соціальний педагог керується такими принципами:
- клієнт індивідуальний;
- клієнт має право на

 
 

Цікаве

Загрузка...