WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Конкретні технології соціально-педагогічної діяльності - Реферат

Конкретні технології соціально-педагогічної діяльності - Реферат

арттерапія - лікування засобами мистецтва, що передбачає використання таких методів: а) використання вже існуючих творів мистецтва через їх аналіз іінтерпретацію клієнтами; б) формування у клієнта прагнення самостійно творити; в) творчість самого спеціаліста, спрямована на взаємодію із клієнтом;
- кольоротерапія - передбачає підбір необхідного кольору як з метою стимуляції, так і корекції свого стану;
- психогімнастика - одна з форм психотерапії, за якої взаємодія ґрунтується на руховій експресії, міміці та пантоміміці;
- натурпсихотерапія ( ланшафттерапія) - лікування природою;
- логотерапія - розмовна психотерапія, яка посилює міру самоповаги, сприяє становленню зрілої особистості;
- бібліотерапія - аналіз прочитаної літератури, що дозволяє об'єктивно оцінити стан клієнта;
- імаготерапія - передбачає використання з метою терапії рольової гри (гри образами), де використовуються наступні прийоми: переказування літературного твору в наперед встановленій ситуації, переказування і драматизація народної казки, виконання ролі у спектаклі.
В технологіях соціальної терапії прийнято використовувати методи комплексно.
Одним з видів технологій соціально-педагогічної діяльності є технології соціального консультування. Соціальне консультування - діяльність, спрямована на надання допомоги клієнту у пошуку розв'язання проблемної ситуації; процес, в ході якого спеціаліст допомагає клієнту вивчити і зрозуміти зміст даної проблеми і запропонувати різні варіанти вирішення цієї проблеми. Найчастіше соціальне консультування виступає у формі поради, визначення альтернативних шляхів вирішення проблеми, надання клієнту необхідної інформації. Розрізняють декілька типів соціального консультування:
- загальне консультування клієнтів соціальними педагогами;
- спеціальне консультування клієнтів відповідно до направлення спеціалістами соціальних служб;
- навчальне консультування спеціалістів соціальних служб працівниками керівних установ і організацій;
- договірне консультування спеціалістами соціальних служб з різноманітних питань.
Соціальне консультування вимагає наявності у спеціаліста таких якостей:
1) емпатія;
2) повага клієнта;
3) конкретність і чіткість;
4) знання самого себе;
5) щирість і відвертість;
6) відповідність мови поведінці;
7) уміння працювати з тим, що є на даний момент.
Основними принципами консультування є:
- визначеність;
- добровільність;
- методична грамотність і компетентність.
Процес консультування складається з наступних етапів:
1) з'ясування причин, що змусили клієнта звернутись за допомогою;
2) аналіз, оцінка і діагностика проблеми;
3) формулювання проблеми і визначення цілей консультування;
4) визначення стратегії і плану дій;
5) виконання запланованих дій (рекомендації);
6) оцінка результатів консультації і висновки.
Технологія консультування подібна до технології посередництва. Посередництво може здійснюватись між: державою, організацією та клієнтом; між організаціями чи закладами; між спеціалістами різного відомчого підпорядкування; між різними соціальними групами; міжособистісне посередництво. В посередницькій діяльності виділяють три етапи:
- визначення проблеми клієнта;
- вибір закладу, що зможе допомогти у вирішенні проблеми клієнта;
- допомога клієнту у налагодженні зв'язків і сприяння у прийомі відповідним закладом.
Для кращої ефективності посередництва варто використати такі прийоми:
1) виготовлення виписки для клієнта з переліком установ, їх адресами, телефонами, прізвищами спеціалістів, з якими клієнт спілкуватиметься;
2) написання супровідного листа;
3) попередня домовленість з установою про співпрацю з даним клієнтом;
4) сприяння у організації супроводу клієнту.
Наступним видом технологій соціально-педагогічної діяльності є соціальна профілактика. Соціальна профілактика - науково обґрунтовані і своєчасно виконувані дії, спрямовані на:
- попередження можливих фізичних, психологічних та соціокультурних відхилень у окремих індивідів і груп ризику;
- збереження, підтримання, та захист нормального рівня життя і здоров'я людей;
- сприяння в досягненні поставленої мети і розкритті внутрішнього потенціалу.
Об'єктами соціальної профілактики виступають:
1) негативні сторони в об'єктивних умовах життєдіяльності людей;
2) негативні сторони в організаційно-управлінській діяльності державних та громадських органів самоврядування;
3) негативні сторони в міжособистісних стосунках і поведінці людей;
4) негативні явища в правосвідомості і соціально-правовому мисленні.
Основні принципи соціальної профілактики:
- директивності (обов'язковості і своєчасності у виконанні);
- системності;
- конкретності;
- реальності;
- законності.
Найпоширенішими методами соціальної профілактики є метод формування перспективи, метод позитивного прикладу, вправи.
Соціальне обслуговування - це надання конкретних соціальних послуг людям, які залежать від інших для задоволення їх потреби у нормальному розвитку і життєдіяльності. Об'єктами соціального обслуговування виступають, насамперед, люди похилого віку, сім'ї з дітьми, інваліди та інші категорії населення.
Технології соціального обслуговування ґрунтуються на принципах:
- рівних можливостей громадян незалежно від національності, статі, віку;
- доступності;
- добровільності;
- сприяння соціальній адаптації з врахуванням власних сил;
- адресності;
- гуманізму;
- профілактичної спрямованості;
- законності і врахування міжнародних стандартів.
Технології соціального обслуговування передбачають виконання соціальним педагогом наступних функцій:
1) соціальної допомоги;
2) соціального консультування;
3) соціальної корекції та реабілітації;
4) реалізації надзвичайних заходів із подолання наслідків стихійного лиха і соціальних конфліктів.
Соціальна реабілітація - це відновлення здатності людини до життєдіяльності в соціальному середовищі, а також відновлення самого соціального середовища і умов життєдіяльності особистості, які були обмежені або порушені з яких-небудь причин. Соціальна реабілітація є частиною і умовою нормальної соціальної адаптації особистості.
У соціальній педагогіці розрізняють такі типи соціальної реабілітації: психологічна, педагогічна, медична, економічна, професійна, побутова.
Ефективність соціальної реабілітації зумовлюється додержанням наступних принципів: етапності, комплексності наступності і послідовності в проведенні реаблітаційних заходів, обов'язковості і добровільності, доступності.
Розрізняють такі рівні соціальної реабілітації:
- медико-соціальний;
- професійно-трудовий;
- правовий;
- психологічний;
-

 
 

Цікаве

Загрузка...