WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічна діагностика як один із найважливіших етапів виховних технологій - Реферат

Педагогічна діагностика як один із найважливіших етапів виховних технологій - Реферат

взаємодії;
ж) характер і причини утруднень у виховній роботі.
Як бачимо, самодіагностика - необхідна передумова набуття і збереження професіоналізму вчителя. Вона відбувається через самоспостереження, самоаналіз, самооцінку, самопрогнозування.
Самоаналіз - аналіз свого внутрішнього світу, своєї діяльності; критичний аналіз успіхів спілкування, врахування набутого досвіду, погляд на себе очима оточуючих людей. На підставі самоаналізу формується самооцінка як компонент самосвідомості. Не бажана як завищена, так і занижена самооцінка.
Самопрогнозування "Я - у майбутньому" доповнює картину самопізнання характеристикою особистості з урахуванням життєвих планів.
Самодіагностика допомагає вчителеві завоювати авторитет в учнів за рахунок сформованих позитивних особистісних якостей і чіткої професійної позиції.
Критерієм справжньої авторитетності, на думку більшості вчених, можна вважати збереженням позитивного ставлення учня до вчителя після виходу з під його нормативної влади, наприклад, після закінчення школи. До цього часу важко розрізнити істинний авторитет та показну слухняність.
Отже, педагогічний авторитет - це не пов'язана з соціальним статусом, примусом і винагородами здатність учителя впливати на думки, почуття і поведінку учнів.
Практика і дослідження свідчать, що авторитет учителя залежить не тільки і навіть не стільки від того, яким він є сам по собі, скільки від того, яким його уявляють учні.
Немає учителя авторитетного взагалі. Те, що викличе захоплення і вплине на одних учнів, може залишити байдужими інших і навпаки. Через те один і той самий вчитель матиме різну значимість для різних учнів і неоднаковий потенціал виховного впливу.
Форми впливу залежно від наслідків їхзастосування можна поділити на власне виховні і керуючі. До перших належать ті, в результаті яких відчувається відносна стабільність зміни в мотиваційно-ціннісній сфері та поведінці вихованців: референтна, експертна, інформаційна. Якщо результатом впливу є лише ситуативні зміни психічного стану та поведінки вихованців в умовах постійного зовнішнього контролю з боку вихователя, то слід говорити про керуючі форми влади: нормативну, владу примусу і винагороди.
Говорячи про головну ознаку учительського хисту, І.Я.Франко писав:
Який же дар дістали ті,
Що так дітей учити вміють?
Мені здається, в скарбі тім
Любві найбільш дісталось їм.
З ним перегукується і В.О.Сухомлинський: "Що було найголовніше у моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей." [11, С. 7]
3. Основні методи педагогічної діагностики."Метод - інструмент дотику до особистості" - вважав А.С.Макаренко.
Пропонуємо вашій увазі основні методи педагогічної діагностики (за Кочетовим А.І.):
І. Загальні методи вивчення особистості і колективу:
а) інформаційно-констатуючі (анкета, інтерв'ю, бесіда, анкета-коментар, ранжування);
б) оцінюючі (рейтинг): компетентні судді, експертна оцінка, незалежні характеристики, оцінка, самооцінка.
ІІ. Продуктивні методи: вивчення творчості учнів, тести - особистісні, тести - ситуації.
ІІІ. Дієво-поведінкові методи: спостереження (пряме, опосередковане, спостереження-включення і т. д.), дискусії, диспути, аналіз у взаємодії, ситуації (природні, штучні), соціометричні методи, встановлення референтності особистості і колективу.
Така класифікація методів педагогічної діагностики дозволяє визначити зв'язок між методами діагностики, можливостями створюваних з їх допомогою моделей, описати і прогнозувати результат виховання і сам процес досягнення педагогічної мети.
Вибір засобу аналізу педагогічного явища залежить від того, який результат хоче отримати вчитель-дослідник. В одних ситуаціях вихователю потрібна експрес діагностика педагогічної ситуації, яка виникла у класі, в інших необхідно провести довготривале спостереження за змінами стосунків між учнями, в третіх - виникає необхідність, використовуючи методи прогнозування, представити можливу результативність всієї виховної роботи в класі.
Функції кожного окремого методу можуть змінюватись залежно від засобу його використання і від того, яку інформацію з допомогою конкретного методу ми хочемо отримати.
Важливою вимогою, на думку вчених, до застосування методик діагностування є доступність їх для дітей. Тому кожне питання анкети чи тексту, тема твору, будь-які прийоми дослідження повинні бути зважені, продумані з позицій дітей. Потрібно передбачати, яку користь принесуть отримані результати для покращання роботи учнівського колективу, активу, а, отже, в якій формі відбудеться знайомство самих вихованців з цими результатами і т. п.
Достовірність, об'єктивність отриманих даних залежить від відношення дітей, які піддаються вивченню, до самого педагога-дослідника: доброзичливість породжує об'єктивність, недоброзичливість - необ'єктивність отриманих даних.
Отже, педагогічна діагностика, як один з найважливіших етапів впровадження виховних технологій, дозволяє об'єктивно оцінити результати виховної роботи, побачити сильні і слабкі сторони впливу на дитину, дитячий колектив, сприяє переходу процесу діяння дітей в саморух.
Література:
1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать. - М.. 1991.
2. Берн Е. Ігри, в які грають люди. - М., 1988.
3. Вишневський О.І. Гуманізація шкільного життя. // Рад. школа. - 1990. - №1.
4. Волинець А.Г. Сучасні педагогічні інновації і школа майбутнього // Рідна школа. - 1993. - №8.
5. Воробьев Г.Г. Школа будущего начинается сегодня. - М., 1991.
6. Голубев Н.К., Битинас Б.П. Введение в диагностику воспитания. - М., 1989.
7. Гришин Д.М., Колдунов Я.И. Руководство самовоспитанием школьников. - М., 1973.
8. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. - М., 1988.
9. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: навч. посібник. - К., 1997.
10. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987.
11. Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи // Рад. школа. - 1991, № 6.
12. Сухомлинський В.О. Сто порад учителю. - К., 1981.
13. Сухомлинський В.О.Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. //Вибр. твори: В 5 т. - К., 1977. - Т 5.
14. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу. - К., 1971.
15. Турбовский Я.С. Средства и методы педагогического воздействия. - М., 1980.
Loading...

 
 

Цікаве