WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Принципи навчання основ економіки - Реферат

Принципи навчання основ економіки - Реферат

посібники (плакати, блок-схеми, таблиці, графіки, програмовані картки-завдання, роздаткові дидактичні матеріали у вигляді друкованих карток, інструкційні карти до виконання практичних робіт;
б) інформаційні технічні засоби навчання (комп'ютер, діапозитиви, відеофільми, навчальне телебачення).
Створені для вивчення основ економіки різні види наочності мають задовольняти такі вимоги: відповідати змісту навчального матеріалу, орієнтувати учнів на всестороннє сприймання подій і явищ, поділяти найважливіші ознаки об'єкту, давати можливість учням проявити свою пізнавальну активність.
Проте не слід вважати, що дотримання принципу наочності спирається на судження "чим більше наочності, тим краще, тим навчання ефективніше". Надмірне використання наочності заважає формуванню мислення учнів.
Під час використання різноманітних навчально-наочних посібників на уроках основ економіки важливо забезпечити раціональне чергування демонстрування наочності і слова вчителя, створюючи при цьому умови для пошукової діяльності учнів. Виправдовують себе такі методичні прийоми поєднання слова й наочності:
1. Перед демонструванням наочного посібника учні за допомогою запитань учителя самостійно досліджують окремі частини об'єкта вивчення. Цей прийом визначається такою схемою: а) відповіді учнів на запитання вчителя; б) демонстрування першої частини об'єкта; в) словесний аналіз першої частини об'єкта й формування висновків; г) словесне передбачення другої частини об'єкта демонстрування; д) показ другої частини об'єкта; е) аналіз другої частини об'єкта та формулювання висновків тощо.
Цей прийом поєднання слова і наочності застосовують тоді, коли учні спроможні самі передбачити майбутній етап демонструванняабо коли в них достатньо знань для того, щоб зрозуміти завдання без опори на наочне зображення.
2. Учитель частинами демонструє об'єкт, а учні проводять словесний аналіз відповідної його частини, що вивчається: а) наочний показ однієї частини зображення і формулювання висновків; б) наочний показ другої частини об'єкта; в) словесний аналіз другої частини зображення і формулювання висновків і т.д.
3. Учитель поетапно демонструє наочне зображення об'єкта і словесно розкриває його суть.
4. Пояснення вчителя випереджає кожний етап демонстрування. Наочність підтверджує слова вчителя і стає ілюстрацією для подальших його міркувань.
Добір того чи іншого прийому пояснення і демонстрування об'єкта залежить від рівня знань, умінь і розвитку учнів, особливостей конкретного навчального матеріалу, а також потенційних можливостей наочних засобів навчання.
Розробка оптимальної системи засобів навчання для вивчення курсу основ економіки передбачає встановлення зв'язку між змістом навчального матеріалу, методами навчання і видами навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання. Характер дії цього зв'язку можна виразити у вигляді таких гіпотез:
а) вивчення кожної теми курсу вимагає певного поєднання різних видів наочності;
б) не всі поєднання дають бажаний результат засвоєння знань учнями, формування в них навиків і умінь;
в) наочність має бути різною, залежно від завдань пізнавальної діяльності учнів.
Зв'язок теорії з практикою у навчанні. Щоб здійснювати цей дидактичний принцип, слід переконати учнів, що теорія і практика - дві невід'ємні частини діяльності людини.
Теорія використовується у практиці, а практика дає матеріал для нових теоретичних узагальнень. Так, економічне дослідження розпочинається зі збирання фактів. У процесі економічного аналізу фактів створюються теорії, відкриваються закони, і завершується дослідження обґрунтуванням певної економічної політики.
Зв'язок теорії з практикою у навчанні основ економіки може бути досягнений при правильному поєднанні теоретичних і практичних занять у навчальних програмах. Не випадково програма курсу основ економіки побудована таким чином, щоб кожна тема починалась відомостями теоретичного характеру, а потім наводиться перелік практичних робіт. Причому теоретичний матеріал і практичні роботи розподіляють між окремими заняттями так, щоб забезпечувався безпосередній перехід від теорії до практичної діяльності учнів.
Одним із важливих напрямів реалізації цього принципу є складання завдань практичного характеру для підручників (посібників). Для кращого засвоєння навчального матеріалу та активного його використання у шкільних підручниках з основ економіки введено рубрику "Контрольні завдання". Такі завдання спрямовані на формування в учнів умінь застосувати свої знання на практиці. Прикладом цьому може бути завдання, поміщене у посібнику з основ економіки після вивчення теми "Біржі, банки та інші ринкові установи", такого змісту: "Банк має вклади (депозити) від клієнтів на суму 100 млн. грошових одиниць і сплачує 8% по вкладах. Він надає кредит на суму 85 млн. грошових одиниць і бере 12% за кредит. Яким буде прибуток банку?
Змістові і методиці проведення практичних робіт надають такого характеру, щоб вони безпосередньо поєднували теоретичні відомості з практикою. Прикладом цього може бути вивчення теми "Економічні потреби та засоби їх задоволення", у якій розглядаються такі основні питання як різноманітність, класифікація та розвиток економічних потреб, закон зростання потреб, потреби як чинник доцільної поведінки людини у процесі споживання. Під час вивчення теоретичного матеріалу вчитель опирається на життєвий досвід учнів, їхні знання, які вони набули під час вивчення інших дисциплін, організовує самостійну роботу учнів із застосуванням економічної літератури тощо. Щоб основні поняття теми були більш усвідомленими, творчими, розвивальними, учням пропонується виконати такі практичні роботи: установлення здатності речей задовольняти потреби і визначення структури потреб залежно від рівня доходів.
Виконання таких практичних робіт із наступним обговоренням значно полегшує й урізноманітнює навчальну роботу і готує учнів до самостійного розв'язування економічних задач.
Міцність засвоєння знань, умінь і навичок. Засвоєння знань, умінь і навичок являє собою процес їх одержання, поглиблення, уточнення і закріплення.
У навчальній програмі зустрічаються випадки, коли окремі учні, хоч і засвоїли навчальний матеріал програми, але не закріпили його. Такі знання є неміцними і нестійкими. Міцними вважаються такі знання, які ми можемо пригадати в будь-який час, коли
Loading...

 
 

Цікаве