WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Предмет і завдання методики основ економіки - Реферат

Предмет і завдання методики основ економіки - Реферат

досвіду.
Педагогічне спостереження як метод наукового пізнання характеризується тим, що дослідник не втручається в хід навчального процесу, а лише фіксує все, що відбувається. Внаслідок спостережень нагромаджуються факти, які дають змогу характеризувати досліджуваний об'єкт, оцінювати його. З метою проведення спостережень дослідник складає план його проведення, в якому вказуються об'єкти спостереження, мета і завдання його, тривалість, передбачуваний результат тощо. Наприклад, можна поставити мету перевірити, чи часто на практичних заняттях учні звертаються за порадами до вчителя щодо складання графіків виробничих можливостей економіки, попиту, пропозиції, ринкової рівноваги тощо. Якщо учні часто ставлять запитання, то можна робити висновок про недостатню практичну спрямованість теоретичних занять. Вчителю можна рекомендувати більше уваги приділяти наведенню прикладів розрахунку і побудові графіків у процесі вивчення теоретичного матеріалу, а також фронтальному вступному інструктуванню на практичних заняттях.
Педагогічний експеримент на відміну від спостереження проводиться в певних умовах, які створюються дослідником. Найтиповішими формами цього експерименту є експериментальні заняття з невеликою групою учнів. Пояснимо сказане прикладом. У процесі виконання практичної роботи "складання графіка виробничих можливостей економіки" учні повинні виконати такі завдання: 1) побудувати криву виробничих можливостей; 2) провести розрахунок альтернативної вартості випуску продукції; 3) дати відповіді на запитання відносно запропонованих учням різних кривих виробничих можливостей; 4) зобразити графічно альтернативну вартість перших одиниць товару Х і У. Припустимо, що треба з'ясувати, як доцільніше ознайомити учнів із послідовністю виконання практичної роботи: пояснювати весь хід роботи відразу на вступному інструктажі чи краще обмежитись поясненням одного завдання, а кожне наступне вивчати після виконання попереднього. Найчастіше для цього визначають два класи з приблизно однаковою успішністю. В обох класах заняття проводить один учитель, викладає той самий матеріал. Але в одному класі (контрольному) учні ознайомлюються із змістом і послідовністю виконання всіх завдань практичної роботи під час вступного інструктажу, а потім у випадку необхідності звертаються індивідуально за роз'ясненнями до вчителя. У іншому класі (експериментальному) вчитель пояснює зміст і послідовність виконання лише першого завдання, потім (після виконання його більшістю учнів) поєснює друге і т.д. У кінці заняття можна судити про ефективність прийомів, які порівнюють, проаналізувати обсяг і якість роботи, виконаної учнями.
Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду. Вивчення досвіду роботи кращих учителів, науково-методичний аналіз його дають змогу створювати рекомендації з ефективної побудови навчального процесу. Передовий досвід учителів можна вивчити за допомогою спостережень, бесід з учителями, відеозйомок тощо.
У процесі застосування розглянутих методів дослідження дослідник використовує і допоміжні методи. До них належать: бесіда, інтерв'ю з учнями й учителями, анкетування, метод рейтингу (оцінка різних сторін діяльності експериментами), метод узагальнення належних характеристик тощо.
Теоретичні методи дослідження. У теорії і методиці навчання основ економіки доводиться вирішувати такі питання, які не піддаються дослідженню методом спостереження або експерименту. Наприклад, обґрунтування змісту навчального матеріалу починається з обґрунтування вимог, які ставляться суспільством до економічної освіти. Це здійснюється методом аналізу і весь комплекс вимог до знань і вмінь розчленовують на окремі елементи. Потім із них на основі узагальнення відбирають ті компоненти, які повинні ввійти до змісту навчальної програми, тобто відбувається процес, протилежний аналізу - синтез.
Теоретичні дослідження можна здійснювати двома методами:
1) від конкретного до загального (індуктивний); 2) від загального до конкретного (дедуктивний). Необхідно, щоб методика забезпечувала збір достовірних даних. Такій вимозі відповідають так звані об'єктивні методики досліджень, де дані здобувають через об'єктивні характеристики, такі як доступність змісту навчального матеріалу учням відповідного класу, обсяг і рівні його засвоєння учнями тощо.
Для визначення доступності навчального матеріалу з основ економіки школярам застосовують рівень успішності. Рівень успішності (І) - це відношення середньої успішності учнів з основ економіки (з кожної виділеної частини навчального матеріалу) до середньої успішності їх з основ науки.
І = Ус/Уб 1
де: Ус - середня успішність учнів з визначеного навчального матеріалу "Основ економіки";
Уб - середня успішність учнів з предметів, на яких базується навчальний матеріал.
З основ економіки навчальний матеріал буде вважатись доступним учням у тому випадку, якщо рівень успішності буде наближений до одиниці. Обсяг засвоєння учнями навчального матеріалу визначають за допомогою коефіцієнта К, який встановлює залежність між поданим і засвоєним учнями навчальним матеріалом:
К = а/р 100%,
де: а - засвоєний навчальний матеріал (число правильно визначених учнем смислових одиниць);
р - поданий навчальний матеріал (загальне число смислових одиниць).
Число смислових одиниць встановлює дослідник в залежності від значущості навчального матеріалу у формуванні визначеного поняття. Так, наприклад, для введення поняття про підприємство як основну організаційну форму економіки потрібно, щоб учні засвоїли такі відомості:
а) функції підприємства (виробничо-технічні, економічні, соціальні та зовнішньоекономічні) - Р1 = 4;
б) організаційні типи підприємства (малі, середні, великі) -
Р2 = 3;
в) види підприємств за формою власності (приватні, колективні, державні, змішаної форми власності) - Р3 = 4.
Загальне число визначенихсмислових одиниць у даному випадку буде становити 11. Обсяг навчального матеріалу буде вважатися засвоєним, якщо середній коефіцієнт засвоєння матеріалу К буде становити не менше 70 %.
Для визначення рівнів засвоєння навчального матеріалу у його змісті виділяють окремі елементи (основні поняття). Кожний елемент оцінюється за допомогою таких рівнів:
1. Початковий рівень (учень розрізняє поняття, формули тощо).
2. Середній (учень засвоїв поняття, уміє розшифрувати формули тощо).
3. Достатній (учень може практично використати одержані знання).
4. Високий (учень вільно оперує знаннями, може свідомо використати їх у нестандартних ситуаціях).
При побудові навчального процесу методика тісно пов'язана з економічною наукою і спирається на дані педагогіки, психології, вікової анатомії і фізіології, гігієни.
Література:
1. Гушулей Й. М. Вітенко І. М. Загальна методика викладання основ економіки: Пробний навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2004. - 108с.
2. Крупська Л. П., Пархоменко І.М., Кириленко Л. М. Моя економіка: Підручник для учнів 8 - 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10-х класів загальноосвітніх і гуманітарних пр. - К.: АПН, 2001. - 320с.
3. Основи економіки: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів загальноосвітнього, природничо-математичного та технологічного напрямів навчання. - К.: Шкільний світ, 2001. - 47с.
4. Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки //Географія та основи економіки в школі. - №2. - 2001.- с.4-6.
Loading...

 
 

Цікаве