WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційні форми навчання основ економіки - Реферат

Організаційні форми навчання основ економіки - Реферат

робіт: визначення організаційних засад ефективного домашнього господарювання; розрахунок продуктивності та інтенсивності праці; складання графіків попиту, пропозиції та ринкової рівноваги; розрахунки рівня інфляції за вихідними даними тощо. Кожна з них має свій зміст, яким визначається характер і послідовність дій учнів. Разом із тим практичні роботи мають з точки зору методики багато спільного: завдання, передбачені практичними роботами, пов'язані з певними розрахунками, які збагачують учнів новими знаннями й уміннями; висновки, до яких прийшли учні, відображаються у звіті тощо.
Перед практичною роботою вчитель проводить вступний інструктаж. Його тривалість визначається змістом і завданнями, які учні повинні виконати. Знання учнів, які потрібні для використання практичної роботи, доцільно перевіряти методом бесіди.
Під час виконання практичної роботи вчитель проводить поточний інструктаж. У процесі такого інструктування вчитель виявляє характерні помилки, які допускають учні, проводить додатковий індивідуальний інструктаж.
У кінці заняття вчитель аналізує якість виконання практичної роботи, оголошує і мотивує оцінки.
Розглянемо зміст і послідовність виконання, як приклад, практичної роботи. "Визначення структури потреб залежно від рівня доходів" з досвіду роботи шкіл.
Мета роботи: Сформувати в учнів уміння проводити аналіз статистичних даних і визначати зміну структури споживання і сімейних господарств залежно від рівня їх доходів.
Послідовність виконання роботи. До початку самостійної роботи учнів вчитель видає їм такі завдання:
1. Проаналізувати дані таблиці "Структура сукупних витрат українських сімей з різними доходами за рік". У таблиці наводяться дані господарства із середніми доходами на 1 члена сім'ї на місяць, з них - витрати на харчування, одяг і взуття, житлово-комунальні послуги, послуги освіти і медицини, послуги транспорту і зв'язку (у %).
Учням пропонується дати відповіді на такі запитання: а) яку частину витрат домогосподарств з доходом 120-150 гривень на кожного члена сім'ї становлять витрати на харчування; б) порівняйте частку витрат на послуги освіти і охорони здоров'я в родинах із доходом на кожного члена сім'ї понад 300 гривень.
2. Побудувати стовпчасту діаграму частки витрат на харчування сімейних господарств із різним рівнем доходів (наводяться дані).
Видавши завдання, вчитель роз'яснює учням закон Енгеля, який встановлює залежність між зростанням доходів населення і питомою вагою витрат на різні потреби "із збільшенням доходів сімей питома вага видатків на харчування зменшується; питома вага на одяг і житло змінюється мало, а питома вага видатків на задоволення культурно-освітніх потреб та інших нематеріальних послуг зростає".
3. Порівняти дані структури витрат сімей у різних країнах (наводяться дані у таблиці).
Після виконання вище названих завдань учням пропонується дати відповідь на такі запитання:
1. Виходячи із закону Енгеля і даних таблиці, що можна сказати про рівень добробуту сімей у різних країнах?
Заслухавши відповіді учнів, учитель робить такий висновок: доходи родин у США, Японії і Канаді вищі, ніж у Греції і Португалії. Доходи населення України та Росії менші, ніж в усіх названих країнах (за законом Енгеля).
2. Як відрізняється частка витрат на харчування у високорозвинутих країнах (США, Японія, Швеція), найбідніших країнах Західної Європи (Греції, Португалії) і країнах СНД (Росія, Україна)? (Відповідь: США, Японія, Швеція - 10-17 %; Греція, Португалія - 33-35%; Росія, Україна - 40-70%).
3. У яких країнах (високорозвинутих чи тих, що розвиваються) витрати сімей на освіту і охорону здоров'я більші? (Відповідь: У високорозвинутих країнах втрати на освіту та медичні послуги значно вищі).
Екскурсія - це така форма навчання, під час якої учні спостерігають за процесами і явищами у виробничих умовах.
Екскурсії можуть проводитись перед початком вивчення теми. Їх називають вступними екскурсіями. Такі екскурсії накопичують новий матеріал, викликають інтерес в учнів до його вивчення.
Екскурсії можуть проводитись і в кінці вивчення теми (розділу) для закріплення розглянутого навчального матеріалу.
Мета екскурсії, місце її проведення, завдання, що їх мають виконувати учні, мають відповідати темі, яка вивчається, і повинна мати практичне значення.
У методиці проведення екскурсії можна виділити такі основні етапи: підготовка до екскурсії, проведення екскурсії і підбиття підсумків екскурсії.
Підготовка до екскурсії починається з вибору об'єкта. Об'єкт екскурсії визначається тими навчальними завданнями, які ставляться у процесі її проведення. Наприклад, вивчається тема "Засоби підприємства". Перед учнями ставиться завдання: визначити основні і оборотні виробничі засоби конкретного виробництва.
Вибравши об'єкт, учитель домовляється з керівниками підприємства і вирішує питання про те, хто проводитиме екскурсію. Найбільший навчальний ефект буває тоді, коли екскурсію проводить сам учитель. Він чітко уявляє собі навчальні завдання екскурсії, підготовленість учнів. Усе це дає змогу йому бути лаконічним, акцентувати увагу учнів на основному. Якщо вчитель затруднюється у проведенні екскурсії, тоді її проводить працівник підприємства, якого вчитель завчасно ознайомлює з її завданнями.
Разом з екскурсоводом учитель намічає маршрут екскурсії і об'єкти, які будуть показані учням. Щоб підвищити активність учнів під час екскурсії, вчитель готує для них різні індивідуальні завдання, наприклад: визначити переваги і недоліки підприємства; обсяг виробництва продукції за рік у натуральному і вартісному вираженні, середньорічну вартість основного капіталу і середньорічну чисельність працюючих тощо.
Хід екскурсії. Екскурсія починається, як правило, з короткої вступної бесіди, в якій перед учнями розкривають значення підприємства для цього економічного району, розповідають про продукцію підприємства.
Хід екскурсії залежить від навчальних завдань. Щоб спостереження учнів були цілеспрямованими, їм дають конкретні завдання, на які вони повинні потім дати усні або письмові відповіді.
Підбиття підсумків. Екскурсія закінчується підбиття підсумків, що може відбуватися відразу або через деякий час.
Література:
1. Гушулей Й. М. Вітенко І. М. Загальна методика викладання основ економіки: Пробний навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2004. - 108с.
2. Крупська Л. П., Пархоменко І.М., Кириленко Л. М. Моя економіка: Підручник для учнів 8 - 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10-х класів загальноосвітніх і гуманітарних пр. - К.: АПН, 2001. - 320с.
3. Основи економіки:Програма для загальноосвітніх навчальних закладів загальноосвітнього, природничо-математичного та технологічного напрямів навчання. - К.: Шкільний світ, 2001. - 47с.
4. Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки //Географія та основи економіки в школі. - №2. - 2001.- с.4-6.
Loading...

 
 

Цікаве