WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.) - Реферат

Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.) - Реферат

тому, що потрібно в домашньому вжитку, і тільки потім ставиться завдання про навчання грамоті, книжним наукам.
Третя частина присвячена влаштуванню дому, містить господарські рекомендації.
Домострой закликає чоловіка і дружину, їх робітника і дітей бути чесними, не красти, ні на кого не гніватись, не пиячити, не тати зла, бути привітними і милостивими до молодших і убогих.
На жаль, насправді багато рекомендацій Стоглавого Собору так і залишились на папері, не отримавши практичного втілення. Більше того, величезну шкоду справі суспільного добробуту нанесла введена Іваном VІ опричина (1565-1572). Її результати жахають: пройшло спустошення сіл, до кінця ХVІ ст. не оброблялась половина земель, адже значна частина селян загинула, значна розбіглась. Чимало поміщиків, втративши селян, злидарювала.
Перша половина ХVІ ст. відзначена широким розвитком місцевої благодійності, зосередженої в церковних парафіях. Велика роль на місцях відігравалась церковним старостою. У його віданні знаходилась церковна скарбниця; він позичав гроші, збирав борги, допомагав неімущим хлібом і грішми, В усіх своїх діях він повинен був звітуватись перед миром.
Широке поширення отримала і така форма допомоги, як видача позик із церковної казни.
Проявила себе і місцева приватна благодійність. Вона досягла широких розмахів в період царювання Олексія Михайловича. Найбільш відомими благодійниками є патріарх Никон, князь Я. Черкаський, боярин Ф.Ртіщев та ін. Так, Никон, будучи новгородським архієпископом, організував там чотири будинки опіки, відвідував в'язниці і роздавав величезні для тих часів суми бідним.
Однак найбільш відомим благодійником став дворецький царя Федір Ртіщев. За свідченням сучасників, супроводжуючи царя в польському поході (1654 р.), Ф.Ртіщев по дорозі підбирав злидарів, хворих, калік, а в попутних містах і селах влаштовував для цих людей тимчасові госпіталі.
Таким чином, для зазначеного періоду характерні три основні форми соціальної допомоги:
а) монастирська системадопомоги;
б) державна система захисту;
в) перші світські прояви благодійності.
В цілому ж у ХVII ст. при збереженні найбільш древніх форм благодійності очевидним є виникнення нових напрямів опіки потребуючих, найбільш суттєвими рисами яких є:
- прагнення урегулювати і спрямувати благодійність, з поступовим її впорядкуванням і підкоренням державним інтересам;
- держава ще не накладає обов'язків на суспільство, не зобов'язує його розрізняти злидарів, виділяти з них дармоїдів і ледарів;
- держава вже схильна взяти на себе заходи з боротьби з професійним жебрацтвом, але приватні благодійники вправі подавати милостиню на свій розсуд.
Корінні зміни в системі опіки в Росії пройшли в період правління Петра І, який зробив подальші кроки в розвитку державної форми захисту потребуючих.
Серед заходів Петра І слід відзначити наступні:
1. Укази про будівництво і утримання в усіх губерніях богаділень і лікарень для старих і калік, які не могли працювати.
Згідно Указу 1710 р. через зловживання в користуванні богадільнями, було наказано провести "розбирання" і виселити з богаділень всіх тих, у кого є дружини та діти і хто має самостійних прожиток.
Слід відзначити, що боротьба з професійним жебрацтвом почалась ще у кінці ХVII ст. в час спільного правління Івана V і Петра І (1682-1696). Згідно приказу 1691 р. передбачались заходи покарання для здорових професійних злидарів: биття батогом і висилання в далекі сибірські міста.
Згідно Указу 1712 р. передбачалось будівництво госпіталів для калік, непрацездатних.
Особливе місце в системі суспільної опіки зайняли звільнені зі служби військовослужбовці, що не мали засобів на життя. Так, згідно Указу 1772 р. таким відставникам пропонувалось завести власне господарство, або постригтись у ченці і отримати державне забезпечення в богадільнях при монастирях.
2. Заходи з боротьби з дитячою безпритульністю. Ще в 1706 р. новгородський митрополит Іов відкрив перший в Росії притулок для незаконнонароджених дітей. За наказом Петра І на утримання притулку були звернені доходи від кількох монастирських вотчин.
3. Заходи з боротьби з злидарством. З однієї сторони заборонялось просити милостиню, з іншої сторони більш суворо карались убогі, не записані в богадільні для опіки.
4. Організація державних робіт для здорових злидарів і системи нагляду за ними. Тут виділялись два основні типи виправних закладів: гамівні будинки (для осіб чоловічої статі), прядильні будинки (для осіб жіночої статі).
Таким чином, в роки правління Петра І спостерігаються спроби не тільки внести порядок в справу суспільної опіки, але і перебудувати цю серу на цілком новій організаційній основі, передавши справу благодійності в руки державних закладів. Були зроблені спроби виховати в суспільстві свідоме ставлення до злидарства, провести різницю між бідними з причин впадання в убогість і встановити у залежності від цих причин способи і види опіки.
Література:
1. Беллерс Д. Пропозиції про заснування трудового коледжу всіх корисних ремесел і сільського господарства //Хрестоматия по истории зарубежной педагогики . -М.:Просвещ., 1981. -С. 195-201.
2. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи в Україні /конспект лекцій -Тернопіль; ТАНГ, 2001. - 68 с.
3. Кампанелла Т. Місто сонця //Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. -М.: Просвещ., 1981. -С. 56-61.
4. Коменський Я.А. Всезагальна порада про виправлення справ людських //Избр. пед. соч.:В 2-х т. -Т.2. -ГЛ.:Педагогика, 1982. -С. 285-469.
5. Коменський Я.А. Про розвиток природних обдарувань .// Там само, с. 5-33. -Т.2.
6. Коменський Я.А. Материнська школа. // Там само, -Т.1. с. 201-241.
7. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. -Тернопіль, 1996. -436 с.
8. Кратохвил М.В. Жизнь Яна Амоса Коменского: Кн. для учителя: пер. С чеш. -М.: Просвещение, 1991. -191 с.
9. Кузьмин К.В., Сутырин Б.А. История социальной работы за рубежом и в России /с древности до начала XX века/. -М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2002. - 480 с.
10. Мельников В.П., Холостова Е.И. История социальной работы в России: Учеб.пособие - М.:Изд.книготорговый центр"Маркетинг",2001.-344 с
11. Мор Т. Утопія
12. Фирсов М.В. Введение в теоретические основы социальной работы /историко-понятийный аспект/. -М.:.Изд-во практической психологии, Воронеж: НПО "МОДЭК", 1997. -192 с.
13. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособив для студ. высш. учеб. заведений,-М. -.Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2000. -432 с.
Loading...

 
 

Цікаве