WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.) - Реферат

Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.) - Реферат

роки). Кожному віковому періоду він визначив відповідну школу материнська школа (материнське опікунство у кожній сім'ї); школа рідної мови (елементарна народна школа, створюється у кожній общині, селі, містечку); латинська школа або гімназія (створюється у кожному місті); академія (створюється у кожній державі або великій провінції).
Коменський запропонував школу старості, що є вершиною людської мудрості, щасливим досягненням меж земного життя. Він вважав, що основою продовження довголіття є корисна праця, яка окрім того вбереже від соціальне неприйнятної поведінки і допоможе уникнути бідності.
Таким чином, Я.А. Коменський на схилі творчого шляху зобразив план реформування людського суспільства. Його думки стосовно виховання і освіти у суспільних школах, зв'язку освітньо-виховних процесів із благополуччям держави свідчать, що у його творчості існують елементи соціальної педагогіки.
Я.А. Коменський першим із вчених і мислителів нового часу ґрунтовно розглянув проблеми ролі сім'ї у соціалізації особистості, суспільної відповідальності батьків за виховання дітей. Він створив перший посібник з дошкільного виховання дітей "Материнська школа" (1631 р.), розглядаючи правильне дошкільне виховання, по-перше, як засіб охорони дітей від шкідливих, випадкових, неправильних впливів на них, і, по-друге, як міцну основу для всього наступноговиховання.
Материнська школа, в розумінні Коменського, це сім'я, де протікає все життя дитини від народження до 6-ти років. Він вважав, що без хорошого початкового виховання дитини в сім'ї рішуче постраждає все наступне виховання і освіта людині.
В унісон з епохою Відродження Коменський відкриває в дітях позитивні творчі сили і твердить, що гріх не може глибоко проникнути в дитячу природу, що в дітях більше першородної здоровості, чистоти і незіпсутості, ніж це було прийнято думати в епоху раннього середньовіччя. А тому перед вихованням дітей Коменський ставить завдання відновити цю незіпсуту природу дітей, допомогти дітям розвинути позитивні задатки.
Коменський постійно закликає батьків рахуватися із ще незміцнілими фізичними і духовними силами дітей. Він пропонує враховувати вікові особливості дітей, хоч і не розкриває цих особливостей в деталях і подробицях.
Коменський вважав, що батьки зобов'язані перед народом, суспільством зробити все для того, щоб діти "могли б, виросши, стати мужами, мудро керувати своїми справами... проводити життя чесно і розумно" (5, с. 206).
Обов'язок батьків насамперед полягає в тому, щоб піклуватися про здоров'я дітей, причому Коменський вважав, що це повинно мати місце ще до народження. Жінки повинні турбуватися про себе, щоб як-небудь не зашкодити своїй дитині. Тому вони: 1) повинні уникати будь-якої надмірності (об'їдання, піст, оп'яніння, простуда), 2) не повинні спотикатись, наштовхуватись, вдарятись; 3) не хвилюватись, уникати страху, не сердитись.
Визначаючи за батьками і вихователями право керувати дітьми, Коменський в той же час вважав необхідним обмежити ці права в двох напрямках: 1) надмірні вимоги і строгості; 2) потурання, надмірна поблажливість.
У IV розділі твору "Материнська школа" Коменський накреслив програму виховної роботи з дітьми дошкільного віку. Ця школа в галузі моральності закладає міцну основу для нормування справжньої людяності. На думку Коменського, діти повинні відрізнятися помірністю, охайністю, повагою до старших, послужливістю, справедливістю, добродійністю, працьовитістю, витонченістю манер і т.д.
Чеський гуманіст значну увагу приділив питанням фізичного виховання дитини і розумового розвитку. Особливе місце він відводив підготовці дитини до школи. формуванню в неї любові і поваги до вчителів. Проте творчість чеського гуманіста викликає інтерес в аспекті розв'язання проблем соціальної допомоги.
Його погляди з приводу опіка потребуючих яскравий приклад еволюції поглядів людства від середньовіччя до епохи Відродження. У одному з ранніх творів "листи до неба" Коменський з одного боку засуджує соціальну нерівність, з іншого вважає наявність бідних і багатих божою волею. Отже, суперечлива доктрина "бідності", притаманна середньовіччю, не знаходить розв'язання у "Ластах..." мислителя. Безперечно, це не справедливо, що одні їдять, п'ють, бенкетують, а інші до голоду приміряються. Однак не в багатстві істинне блаженство. Це зверху золото, срібло, дорогоцінні камені, а всередині страх та турботи.
Однак вже в подальших своїх творах, зокрема "Загальній пораді..." Я.А.Коменський вважає, що людям треба прищеплювати працелюбство, щоб уникнути бідності, а також навчити мистецтву багатіти. Бажано, щоб всі люди жили за своїми потребами, щоб усі виїли себе забезпечити, щоб мали все необхідне, не бажали чужого.
В епоху, коли людство повертається до державної системи допомоги потребуючим, Коменський схвалює таку систему. У промові "Про розвиток природних дарувань" він зазначав: "У освічених народів ліниві люди і здорові злидарі нетерпимі: їх навіть зовсім немає, так як кожна держава тримає всіх своїх громадян в порядку і турбується про своїх бідних". (6, с. 11).
В) Цілком відповідають підходам до опіки потребуючих, що склалися у ХVI ХVII ст., пропозиції англійського реформатора й економіста Д.Беллерса (1654-1725 р.). Для періоду державної системи соціальної допомоги характерним є створення робітничих будинків, благодійних установ Д.Беллерс створив проект трудового коледжу, у якому не тільки б зв'язувалась проблема усунення бідності, а й здійснювалось трудове виховання. Ним був проголошений лозунг "Хто працює, той не їсть".
Проект передбачав організацію освітньо-виховного закладу, що поєднує промислове підприємство і школу трудового виховання. Праця і трудова атмосфера розглядались в якості головної виховної сили" що діє на почуття, розум і волю вихованців.
У написаних Беллерсом "Пропозиціях про запровадження трудового коледжу всіх корисних ремесел і сільського господарства" зазначається: "В інтересах багатих турбуватися про бідних і про їх виховання і освіту. Цим вони потурбуються і про власних спадкоємців... І хто знає, як скоро випадає йому самому доля або його потомкам стати бідними. Чи існує тепер такий бідняк, в якого хто-небудь з його предків не був багатим? Або такий багач, у якого хто-небудь з його предків не був бідняком?" (ст. 195-196).
Своїм трудовим коледжем Д.Беллерс переслідував три мети: по-перше, користь для багатих, по-друге, достаток для бідних, по-третє, хороше виховання для молоді, яка повинна старатись підготувати свої душі як добрий грунт.
Найкращий спосіб усунення бідності - забезпечити потребуючих роботою, це куди краще, ніж їх утримувати.
Loading...

 
 

Цікаве