WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.) - Реферат

Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.) - Реферат

однією з найбільших насолод.
Великого значення надає Мор фізичному вихованню, дотримуючись при цьому афінської системи фізичного виховання: розвиток гімнастикою, військовими вправами здорового, сильного і красивого тіла.
Шляхом безпосереднього спілкування з дорослими діти проймаються мораллю суспільства. Його вплив посилюється навчанням і вихованням, що передбачають врахування індивідуальних особливостей дітей. Так, Мор першим вказав на те, що всі соціальні фактори діють на підростаюче покоління. Т.Мор вперше ставить й проблему освіти дорослих. Вільний від роботи час громадянин проводить у бібліотеках і музеях, із захопленням займаючись самоосвітою. Держава надає всім бажаючим повне право користування книгами, приладдям тощо. Цим Мор робить науку і мистецтво здобутком усіх трудящих.
Ідеї Т.Мора про широку самоосвіту, освіту дорослих, вплив соціального середовища на формування особистості представляють інтерес для соціальної педагогіки. Він намагався досягти соціального миру у суспільстві,ліквідувати бідність, покласти початок загальному благополуччю.
Томазо Кампанелла (1568-1639) майже через 100 років після "Утопії" теж висунув ідею соціалістичного виховання, написавши "Місто Сонця"". На чолі "держави Сонця" стоїть жрець-філософ - "Сонце". Приватної власності немає, всі громадяни повинні працювати, кожний одержує за потребою. Для всіх дітей запроваджено суспільне виховання. Новонароджені діти виховуються в суспільних виховних закладах. Виховання повинно бути організоване так, щоб діти розвивали свої сили і здібності. При навчанні широко застосовується екскурсії в природу і майстерні ремісників, на поля і пасовища.
Отже, в соціально-педагогічних поглядах Кампанелли центральне місце займає ідея створення єдиної світової держави, що повинно мати своїм наслідком усунення всіх конфліктів між людьми і встановлення миру і щастя на землі.
Б) Ян Амос Коменський (1592-1670 рр.) мислитель-гуманіст, фундатор наукової педагогіки.
Народився у Південній Моравії в протестантській сім'ї, рано осиротів, виховувався у релігійній общині Чеських братів, де отримав початкову освіту. Навчався у латинській школі у Пшерові, а згодом двох німецьких університетах Гернборському та Гейдельберзькому. Після повернення в Чехію учителював у школі братства, став священиком. Тридцятилітня війна (1618-1648 рр.), релігійні переслідування спонукали його спочатку переховуватись у горах, а згодом на протязі 40 років мандрувати: Польща, Англія, Швеція, Угорщина, Ісландія. Неодноразово піддавався смертельній небезпеці, втрачав майно, рукописи, шукав сховища. Проте ніколи не полишав педагогічної діяльності, став відомим педагогом і єпископом.
Я.А. Коменський жив у період переходу від середньовіччя до нового часу, який супроводжувався сутичками нового проти старих порядків.Тому його світогляд формувався під впливом джерел, які часто суперечили одне одному 3 поєднання цих джерел Коменський прагнув виробити власну філософію.
На суспільні погляди Коменського вплинула його участь в демократичному, народному русі Чехії, що в доповненні я ідеями Відродження сформували у нього демократизм, гуманізм, народність, глибоку симпатію до простих людей.
Величезні заслуги Коменського перед педагогікою: він закляв її наукові основи, відстоював демократичні прийшлій організації шкіл, створив класно-урочну систему, теорію дидактики.
Однією з провідних ідей життя Коменського є реформування справ людства, боротьба за мир між народами усього світу. У творі "Загальна порада про виправлення справ людських" він накреслив гуманну і демократичну програму реформ (Панегерсія - всезагальне пробудження, Пнаявгія всезагальна просвіта, Пампедія всезагальне виховання, Пантасія всезагальна упорядкування світу, Пямнедія культура, розуму, Панглотія - культура мови, Панортосія всезагальне перетворення. Коменський висловив ідею створення міжнародних організацій, які б турбувалися про збереження миру і розповсюдження освіти серед всіх народів.
Головними справами людськими є пізнання, релігія і політія. Коменський засуджує звичні людські справи, на які світ витрачає кращі сили це гонитва за багатством, почестями і насолодами. Проте багатство неминучі тривоги, почесті - летуча отрута, а насолоди солодка отрута. Не розуміючи цього, люди ловлять голі тіні без речей. Інакше кажучи, люди шукають себе поза собою, речі вищі за себе, а Бога нижче за себе, Коменський вважає, що людські справи можна виправити шляхом єдності, простоти і добровільності. ІІри цьому треба, щоб людством правила мудрість: "Всі наші старання тут служать тому, щоб в Пансофі можна було визнати справжню панацею проти всіх недоліків людства, наче справжню скарбницю ідей" (4, ст. 331).
Коменський запропонував теорію навчання дидактику. На його думку оволодіння дидактичними принципами і правилами сприятиме наведенню порядку в школі: тут було б менше шуму, одуру, марної праці, а більше дозвілля, радостей, ґрунтовного успіху. У такому випадку і в християнській державі було б менше темноти, колотнечі, розбратів, а більше світла, ладу, миру і спокою.
Важливим засобом реформування суспільства називається зразкове виховання. Пампедія є універсальне виховання всього людського роду. У праці "Всезагальна порада щодо виправлення справ людських" зазначається, що привести до всебічної культури треба всіх, у всьому, в ім'я загального процвітання і просвіти. "Багатство розумних порятунок світу (4, ст. 386).
Коменський звертав увагу на виховання працелюбства як засіб самовдосконалення людей, превентивний засіб асоціальної поведінки, розв'язання проблем усунення бідності, тому що ледарство є першим кроком до розпусти: "Приклади цілих народів показують, що розпусти нема там, де процвітає чесна праця. Адже де кожен мовчки робить своє і у всіх завдяки старанню у всьому достаток, там ніхто не знає потреби і ні у кого нема часу для підлості" (4, ст. 394).
Коменський закликає повсюдно відкривати суспільні школи. Там, де народжуються люди, вимагається виховання. Головне, що складає школу, це учні і хороші книги, з яких учителі переливали б в учнів освіту, мораль і благочестя. мудрість, мораль і благочестя Коменський відносить до трьох якостей людини, що складають її суть.
Доцільно звернутись до вікової періодизації і системи шкіл, які запропонував чеський мислитель у творі "Велика дидактика" на початку свого творчого шляху. Він вважав, що освіту слід розпочинати якомога раніше і присвятити їй весь період юності 24 роки. Даний відрізок часу Коменський розділив на чотири шестирічні вікові періоди: дитинство (0 6 років), отроцтво (6-12 років), юність (12-18 років), змужнілість (18-24
Loading...

 
 

Цікаве