WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціальна допомога в Україні в кінці. XVIII- на поч. XX ст. - Реферат

Соціальна допомога в Україні в кінці. XVIII- на поч. XX ст. - Реферат

безкоштовне навчання. Батько погодився, та про це випадково дізнався парох сусідньої греко-католицької церкви і порадив звернутися по допомогу до митрополита. Батько поїхав до Львова. На прийом до владики, виявляється, було дуже легко потрапити. З великою увагою поставився А.Шептицький до цієї справи, довго розмовляв з батьком про селянські проблеми, про цьогорічний урожай та інші болючі теми людини, яка приїхала з села. І як результат цього візиту - навчання доньки в гімназії сестер Василіянок.
Дуже примітивними і стереотипними є наші уявлення про навчання у таких закладах. А виявляється, що навчання дітей було поставлено на рівень освіти в передових європейських країнах.Викладали там монахині, які здобували вищу освіту в Сорбонні та інших університетах Європи і вчили дітей не лише святого письма, а й світських наук - гуманітарних і точних..." (14, 92).
Постійним і неперервним було піклування Великого Митрополита про сиріт. За безпосередньою його участю були відкриті притулки для сиріт, організовувалося вивезення хворобливих дітей з міста в село. Зворушує і такий факт. 1921 р. серед дітей поширилась трахома. Обстеження виявило, що 70 з них є хворими. Дітей треба було ізолювати, але приміщення не було. І тоді ізолятор влаштували в кімнатах митрополичої палати.
На честь повернення А.Шептицького на батьківщину з російського ув'язнення (вересень 1917 р.) українська громадськість у Львові зібрала 312 тис. крон для заснування "Фонду ім. Митрополита Андрея гр. Шептицького для українських сиріт". Зворушений митрополит дякував за такий доказ любові до його особи, і не приховував задоволення, що саме на таку благородну мету львів'яни зробили пожертву. Він сказав, що доля сиріт дуже турбує його і що зі свого боку прилучиться до збільшення цього благодійного фонду (пожертвував 890 тис. крон). Проте, бувши дуже скромним, не рекомендував називати фонд своїм іменем.
Митрополит Шептицький щедро допомагав також сестрам Василіанкам у фінансуванні їхнього сиротинця, особливо дбаючи про харчування сиріт.
Турбувався він і про малечу від народження. Заснував "Порадню Матерів" на Янівськім передмісті Львова у закупленому та утриманому ним будинку "Дитячі Ясла".
Не буде, мабуть, перебільшенням сказати, що його діяння торкнулися практично кожної української родини в Галичині, але не тільки в Галичі, а й в багатьох інших регіонах України і за її межами і незалежно від приналежності до релігійної конфесії. Недаремно І.Франко називав його українським Мойсеєм.
Філантропічна місія Великого Митрополита викликала закономірну ланцюгову реакцію в усього свідомого українського громадянства. Кожен - від неграмотного селянина до професора університету - скільки міг, добровільно жертвував на українські захоронки, сиротинці, гімназії та фахові школи. Бо твердо вірив: тільки йдучи шляхом слуги божого митрополита Андрея, тільки безкорисно творячи добро в ім'я свого ближнього, можна досягнути справжнього щастя для себе, своїх дітей і для всього українського народу.
Проте слід відзначити не лише благодійну діяльність Митрополита Шептицького. Як правило, духовні особи поєднують філантропічні функції з вихованням. Вони є одночасно і соціальними працівниками, і педагогами.
Питання виховання молоді та її опіки Шептицький ніколи не випускав з поля зору. У "Слові про вчителів" - в одному з перших своїх послань до пастви, будучи єпископом у Станіславі, він заповідав: "Виробляйте в молоді самостійність та індивідуальність! Учіть її більше числити на себе, ніж на других. Учіть не оглядатись на поміч роду та краю, а власною ініціативою дороблятися самостійного буття" (14, 92).
У своїх посланнях до вірних А.Шептицький закликав, щоб усі вони давали приклад християнського життя, любові до свого народу, правдивого патріотизму. він писав: "У християнських народів нема більш виховної сили над силу Церкви. Вона виховує народи, вона вщіплює вже в душу дитини ті християнські чесноти, які роблять з неї доброго патріота і мудрого громадянина... Поза церквою є ще інституції, що є добрими школами громадських чеснот. Тими інституціями є родина, громада та добровільні об'єднання і спільноти людей. Вони є знаменитими школами громадських чеснот, бо вони є тими органічними клітинами, з яких складається всенаціональний організм" (8, с. 56).
Як бачимо, А.Шептицьким чітко визначені основні чинники соціального виховання, що дає нам підставу зарахувати його до перших соціальних педагогів Галичини.
Література:
1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: Видавничий центр "Академія", 1999. - 568 с.
2. Гербільський Г.Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині в першій пол. XIX ст. Львів: видавн. Львівського ун-ту, 1964. - 250 с.
3. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи в Україні (конспект лекцій). - Тернопіль: ТАНГ, 2001. - 68 с.
4. Дорошенко Д. Нарис історії України в 2-х т. Т. П. - К.: Глобус, 1991. - 349 с.
5. Історія України: Посібник /За ред. Г.Д.Темка, Л.С.Тупчіненка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 480 с.
6. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. Кн. 3: кінець XVI - сер. XIX ст. - К.: Либідь, 1994. - 336 с.
7. Кузьмин К.В., Сутырин Б.А. История социальной работы за рубежом и в России /с древности до начала XX в. - М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2002. - 480 с.
8. Курляк І., Лаба С. А.Шептицький як меценат національної освіти.// Сучасне українське виховання. Матеріали науково-практ.конф. Дрогобич, 1996. Львів, 1997. - С. 54-62.
9. Мельников В.П., Холостова Е.И. История социальной работы в России: Учебное пособие. - М.: Издательсько-книготорговый центр "Маркетинг", 2002. - 344с.
10. Мищишин І. Діяльність релігійних згромаджень в галузі дошкільного виховання українських дітей (Галичина, кн.. XIX-поч.ХХ ст.) //Сучасне українське виховання. Матеріали наук.-практ. конф. - Львів, 1997. - С. 14-17.
11. Пелещишин Р. Значення поглядів митрополита А.Шептицького для виховання молоді в сучасних умовах // Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження України. Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. - Острог, 1995. - Кн. 1 - С. 24-25.
12. Попович Г.М. Соціальна робота в Україні і за рубежем: Навчально-методичний посібник. - Ужгород : Гражда, 2000. - 143 с.
13. Супарик Б.М. Шкільництво Галичини. - Івано-Франківськ, 1994. - 143с.
14. Суханова З., Сулима-Матлашенко Н. А.Шептицький: реалії хресного шляху // Дзвін, 1991 - № 1. - С. 89-96.
15. Франко І.Я. Еміграція галицьких селян. //Зібрання творів у 50-ти т. - Т. 44. Кн. 2. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 343-349.
16. Франко І.Я. Що таке поступ? //Там само. - Т.45. - С. 300-348.
17. Франко І.Я. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині// Там само. - Т. 47. - С. 7-122.
Loading...

 
 

Цікаве