WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток соціальної педагогіки в період наукової революції XX ст. - Реферат

Розвиток соціальної педагогіки в період наукової революції XX ст. - Реферат

"Станції" здійснювалась цікава робота: дитячий колектив і жителі району знаходились в постійному співробітництві. Для того, щоб воно було успішним, вивчали середовище, побут кожної сім'ї, залучали населення до виховання дітей, узагальнювали досвід батьківської педагогіки. Проводилась пропаганда педагогічних знань, в якій брали участь і вчителі, і старші школярі. Вихованці "Станції" навіть надавали економічну допомогу населенню, брали участь в електрифікації і радіофікації сіл, будинків, ставили агрономічні досліди, брали участь в суботниках.
Важливим положенням концепції Шацького було переконання, що джерело розвитку дитини знаходиться не в генетичних задатках, а в тому соціальному і економічному середовищі, в якому протікає її виховання. Шацький виходив з припущення, що фактором, який визначає поведінку людини є "соціальна спадковість" - норми, традиції, які передаються з покоління в покоління.
С.Т. Шацький боровся з тими педагогами, які прагнули створити нову науку про дитину без опори на дослідну та експериментальну базу. В ході соціально-педагогічних досліджень на Станції проводились спостереження за життям та діяльністю дітей, анкетування, бесіди, аналізи творів тощо.
Справжня школа, на думку Шацького, повинна розвивати дитину ціліснов процесі трудової, естетичної, розумової, фізичної та соціальної діяльності. У взаємодії один з одним різні види діяльності сприяють і різнобічному розвитку особистості. Найважливішою метою виховання С.Шацький вважав проектування процесу розвитку особистості учня, що дозволило б з року в рік розширювати простір його культури, висувати перед ним нові завдання, привчаючи до всього доходити самостійно.
Погляди С.Т.Шацького на використання соціалізуючих факторів в навчально-виховному процесі були новими і самобутними не лише для Росії 20-тих років. Однак суспільні умови, в яких йому доводилось втілювати в життя свої ідеї, дуже заважали йому. Станція постійно знаходилась під загрозою закриття.
На початку 30-тих років С.Т. Шацький покинув станцію, припинив роботу з дітьми і перейшов на посаду керівника Московської консерваторії. 30 жовтня 1934 р. він помер. Після смерті його ім'я було надовго забуто. Інтерес до його праць відновився лише у 60-тих роках.
Соціально-педагогічні ідеї простежуються в творчості Володимира Михайловича Бехтерєва (1857 1927). Розкриваючи взаємозв'язок середовища, спадковості і виховання, вирішальну роль у формуванні особистості він відводив суспільному середовищу і вихованню з обов'язковим врахуванням спадковості, яка, на його думку, створює передумови розвитку особистості. Такий підхід дозволив В.М. Бехтерову розглядати особистість як взаємозв'язок внутрішніх мотивів і активного ставлення до навколишньої дійсності на основі індивідуальної переробки зовнішніх впливів. Це дало можливість вченому висунути положення про виховання як вирішальний фактор формування особистості.
Як і багато інших вчених і педагогів, В.М. Бехтерев виступав за введення в навчальний план загальноосвітньої школи трудового навчання, вважаючи, що тільки соціально-трудове виховання дозволить усунути суперечність між вимогами до людини суспільства і його індивідуальними інтересами та потребами.
В формуванні особистості, на думку Бехтерева, відіграють важливу роль всі аспекти виховання, кожний з яких сприяє розвитку певних якостей і рис дитини. У його працях чітко простежується думка про необхідність взаємозв'язку соціально-трудового, розумового, морального, естетичного і фізичного виховання. Одним з перших В.М. Бехтерев поставив питання про статеве виховання, під яким розумів всю суму медико-педагогічних впливів, що забезпечують здорову статеву поведінку підлітка. У взаємозв'язку сімейного і суспільного виховання видатний вчений вбачав величезні резерви для всебічного розвитку особистості та її соціалізації.
В.М. Бехтерев відомий не тільки як теоретик, але і як організатор наукових досліджень у галузі наук про людину і дитину. У 1907 році ним був створений на приватні пожертви Психоневрологічний інститут, в якому проводились комплексні роботи з вивчення нервової системи та психічної діяльності.
Соціально-педагогічні ідеї розвивав у своїй творчості педагог і психолог Павло Петрович Блонський (1884-1941).
Народився у Києві, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав педагогіку у Московському університеті, тут же працював на посаді професора і за часів радянської влади. З 1921 р. він ректор Академії соціального виховання, де займається підготовкою вчителів.
Довгий час разом з Виготським розробляв теоретичні питання педології, потім відійшов від неї і зайнявся проблемами загальної, педагогічної і вікової психології.
Свої педагогічні погляди виклав у працях "Трудова школа", "Курс педагогіки" та ін.
Визначаючи місце виховання у розвитку особистості людини, Блонський поступово прийшов до висновку, що спадковість є одним із факторів розвитку людини, але вирішальна роль у формуванні особистості належить вихованню.
Ідеалом виховання, за П.П.Блонським, повинна бути людина, у якій поєднувались би глибокі знання про природу, суспільство, здоров'я, уміння пізнавати і перетворювати дійсність, моральна чистота і багатство естетичних почуттів.
Найголовнішим завданням школи визначав навчити дітей жити. Школа не може дати дитині всю необхідну для життя суму знань, тому головне виробити в учнів уміння і бажання набувати знання на протязі всього життя.
П.П. Блонський намагався запровадити у школах генетичний метод. Він вважав, що дитина у своєму розвитку ніби повторює історію суспільства. Розвиток розуму дитини копія розвитку розуму людства. Дитина генетично (серцем і думкою) пов'язана з рідною культурою, зі своїм народом.
П.П. Блонський розширив традиційне розуміння мети трудової школи, яка передбачала передусім ручну працю учнів. Замість ручної праці він вводить більш широке поняття: соціальна праця. Школа повинна підготувати громадського працівника. Мета трудового виховання, за Блонським, полягає у розвитку в дитини "уміння створювати з речей і явищ природи предмети, корисні для людства". Великого значення надавав політехнічній підготовці школярів.
В колі його наукових інтересів перебували ідеї дитячого самоврядування. Поряд з його позитивним досвідом, у 20-х роках намітились і негативні тенденції, на що вказував Блонський. Діти-активісти дуже часто намагались використати своє керівне становище для вияснення стосунків з ровесниками, які, як їм здавалось, завинили перед ними. Зрештою, соціальні біди суспільства, такі як кар'єризм, відшукування ворогів народу, намагання задовольнити особисті інтереси через керівні посади та ін. стали невід'ємною частиною дитячих колективів.
У 30-ті
Loading...

 
 

Цікаве