WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні теорії та практика дошкільного виховання XIX ст. - Реферат

Педагогічні теорії та практика дошкільного виховання XIX ст. - Реферат

виховання.
Різноманітні питання духовно-морального виховання дітей, освіти жіноцтва - перших вихователів людини - перебували в полі зору українського лікаря і педагога Миколи Пирогова (1810-1881). "Усі ми, - зазначав він, - до якої б нації не належали, можемо зробитися через виховання справжніми людьми - кожен по-різному, ніскільки не перестаючи бути громадянином своєї вітчизни і ще рельєфніше виражаючи через виховання прекрасні сторони своєї національності". У розвитку моральності особливо важливими, на його думку, є перші уявлення дитини, враження від навколишнього світу.
Своєрідним етапом у розвитку дошкільної педагогіки була педагогічна діяльність Костянтина Ушинського, який підняв педагогіку на високий науковий рівень. Метою виховання він вважав формування гармонійно розвинених людей, а засобом досягнення цієї мети - створення народної системи освіти, яка відповідала б потребам народу, його особливостям і виховувала б духовну, творчу особистість. Незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, вважав він, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети. Послуговуючись принципом народності у вихованні, Ушинський
І розробив методики розвитку мовлення дітей дошкільного і віку, ознайомлення їх із природою, організації ігрової діяльності, художнього читання, написав багато літературних творів для дітей. Великого значення він надавав іграм, казкам, називаючи їх першими і блискучими спробами Народної педагогіки, стверджуючи, що ніхто тут не зможе змагатися з педагогічним генієм народу. Особливу увагу звертав на підготовку дітей до школи в сім'ї, водночас підтримував ідею дитячих садків, з роботою яких ознайомився під час відрядження за кордон. За його твердженнями, предметом дослідження педагогіки як науки є "людина як предмет виховання". Це означає, що педагогіка вивчає "людину у всіх виявах її природи із спеціальним застосуванням до мистецтва виховання".
Ніхто не може нав'язувати педагогу готових методичних рецептів, він повинен приймати рішення самостійно, а знання для свідомого їх прийняття дає наукова педагогіка. З огляду на це потрібно якомога ретельніше досліджувати фізичну і душевну природу людини, вивчати своїх вихованців та обставини, в яких вони перебувають.
Дитина в педагогіці К. Ушинського фігурує як джерело і результат педагогічної діяльності. Вихователь ніколи не повинен забувати, що він виховує "не раба собі та іншим", а вільну, самостійну людину, яка з часом керувалася б своїм розумом і совістю та мала достатньо енергії для того, щоб виконувати вимоги і взагалі досягати того, чого прагне. Для цього потрібно розглядати особистість дитини не лише як елемент (нехай і центральний) навчального процесу, а як самостійне педагогічне явище. , У будь-якому заснованому на демократичних засадах суспільстві людину слід виховувати так, щоб вона мала такі цілі життя, які усвідомлює як цінності і втілення яких прагне. Формування високих цілей життя є єдиним Шляхом до щастя. Намагаючись зробити людину нещасною, зазначав Ушинський, "задовольняйте миттєво всі її бажання і позбавте її власних цілей у житті". Завдання педагога полягає в тому, щоб підготувати дитину до вибору, спрямувати її душевні потяги на досягнення високих цілей.
Особистість педагога Ушинський порівнював із променем сонця, животворним джерелом, необхідним для успішного розвитку дитини, а майстерність педагогічної діяльності - з творчістю художника і скульптора. "Але якщо художник і скульптор відображають життя у фарбах, на полотні, в мармурі, композитор - в музичних образах, то мистецтво учителя формує духовне обличчя самої людини". У зв'язку з цим народне виховання потребує народних учителів не тільки тому, що вони навчають народ в народних школах, а тому, що вони вийшли справді з середовища народу, винесли "кращі характерні властивості і найчистіші прив'язаності і просвітили їх європейською освітою". Слід дбати про те, вважав Ушинський, щоб у себе на батьківщині готувати справді народних наставників, тобто таких, "які б не вносили розладу в народне життя й зневіри в народне серце".
Загалом на масову вітчизняну освітню практику і пов'язану з нею теоретичну педагогіку домінуючий вплив мала західна педагогічна традиція. У XIX ст. виразно окреслилася гуманістична тенденція, яка також опиралася на західну традицію.
Література
1. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! - М., 1983.
2. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н. П. Кале-ниченко. - М., 1988.
3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.
4. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети. - М., 2003.
5. Вплив педагогічної майстерності вихователя на формування особистості дитини. - К., 1988.
6. Детский сад в Японии: Опыт развития детей в группе. - М., 1987.
7. Декларація прав дитини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.
8. Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття" // Освіта. - 1993. - № 44-46.
9. Дитина в дошкільні роки: Керівництво для вихователів і батьків. - Запоріжжя, 1991.
10. Дитина: Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - К., 1992.
11. Дольто Ф. На стороне ребенка. - М., 1997.
12. Конвенція ООН про права дитини.
13. Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994.
14. Концепція дошкільного виховання в Україні. Проект. - К., 1993.
15. Концепция дошкольного воспитания. - М., 1989.
16. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности. - М., 1970.
17. Левківський М. В. Історія педагогіки. - К., 2003.
18. Масару И. После трех уже поздно. - М., 1991.
19. Люблинская А. А., Кулачковская С. Е. Современный воспитатель. Какой он? - К., 1981.
20. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 1999.
21. Миндлина Т. Дошкольное воспитание во Франции. - М., 1984.
22. Неліна Т. Приватний садок в Австралії // Дошкільне виховання. - 1994. - № 4.
23. Організаційно-педагогічні аспекти діяльності нових типів дошкільних закладів. - К., 1997.
24. Про дошкільну освіту: Закон України. - К., 2001.
25. Парамонова Л. А., Протасова Е. Ю. Дошкольное и начальное образование за рубежом: история и современность. - М., 2001.
26. Педагогічний пошук. - К., 1988.
27. Педагогика и народное образование за рубежом. - М., 1990.
28. Проскура О. С. С. Русова й концепціяукраїнського дитячого садка // Дошкільне виховання. - 1991. - № 10.
29. Радуга. Программа воспитания и обучения детей от 3 до 6 лет в детском саду. - М., 1991.
30. Розвиток освіти і педагогічної думки на Україні / За ред. М. Д. Ярма-ченка. - К., 1991.
31. Русова С. Ф. Дошкільне виховання. - Катеринослав, 1918.
32. Современные образовательные программы для дошкольных учреждений / Под ред. Т. И. Ерофеевой. - М., 2000.
33. Сорокова М. Г. Современное дошкольное образование: США, Германия, Япония. - М., 1998.
34. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: В 5 т. - Т. 3. - К., 1980.
35. Українське дошкілля: Програма виховання дітей у дитячому садку. - Львів, 1990.
36. Улюкаєва І. Початок відродження // Дошкільне виховання. - 1994. - №1.
37. Финляндия: проблема сотрудничества детского сада и семьи // Дошкольное воспитание. - 1987. - № 2.
38. Ушинський К. Д. Про народність у громадянському вихованні // Вибрані твори: В 2 т. - Т. 1. - К., 1983.

 
 

Цікаве

Загрузка...