WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методи наукового дослідження в галузі дошкільної педагогіки - Реферат

Методи наукового дослідження в галузі дошкільної педагогіки - Реферат

інтерв'ю (англ. interview - зустріч, бесіда) - усного опитування - є звичайна бесіда. Однак в інтерв'ю ролі співбесідників чітко визначені, нормовані, а цілі задані програмою і завданнями конкретного педагогічного дослідження. Специфіка його полягає у залежності отриманої інформації від особливостей спілкування (довірливості, відкритості, взаєморозуміння) інтерв'юера з опитуваним. Оскільки зміст бесіди (інтерв'ю) передбачає глибокий і всебічний аналіз, вона повинна бути ретельно зафіксованою. Для реєстрації даних інтерв'ю використовують дослівний запис, запис по пам'яті, механічний звукозапис (магнітофон, диктофон).
Питання, які використовують під час інтерв'ю, можуть бути прямими (вимагають простої відповіді), опосередкованими (передбачають згоду опитуваного на формулювання певного питання), відкритими (не обмежують способу відповіді на нього, наприклад: "Які методи виховання дисциплінованості ви використовуєте?") і закритими (обмежують респондента заздалегідь сформульованими варіантами відповідей, один із яких він повинен обрати).
Використовують ці види питань і під час анкетування (франц. enquete - опитувальний лист) - письмового опитування. Надійність даних анкетного опитування перевіряють повторним опитуванням тих самих осіб за попередньою процедурою (дає змогу оцінити стійкість інформації), а також перевіркою даних анкетного опитування іншими методами - опитуванням третіх осіб, спостереженням, аналізом документів.
Здобуту в процесі інтерв'ювання та анкетування інформацію доповнюють даними інших методів.
Анкета може бути використана і як засіб вимірювання рейтингових (англ. rating - оцінка, клас, розряд) оцінок - визначення популярності, авторитету особи, групи, організації, їх планів, програм тощо. Відповіді у процесі оцінювання розташовують у порядку збільшення чи зменшення певної ознаки (наприклад: "Хто у вашій сім'ї має найбільший вплив на дитину? Кого дитина слухається, коли він відсутній? Коли немає обох? Хто з інших людей, які не живуть з вами, має вплив на дитину?").
Метод незалежних характеристик (педагогічного консиліуму). Особливість цього методу полягає в отриманні інформації про дитину з різних джерел (від вихователів, помічників вихователя, завідуючої дитячим садком, матері, батька, бабусі та ін.). Використання його доцільне для з'ясування, наприклад, рівня вихованості дитини. При цьому слід зважати на об'єктивність джерел, з яких отримано інформацію.
Педагогічна діагностика. Використання науково обґрунтованих діагностичних методів дає змогу оцінити рівень особистісного та інтелектуального розвитку дитини, готовність її до школи, ефективність її навчання і виховання. Головним методом педагогічної діагностики є тестування (англ. test - випробовування) - метод діагностики, який використовує стандартизовані запитання і завдання, що мають визначену шкалу значень. Від інших способів дослідження воно відрізняється точністю, доступністю, можливістю автоматизації.
Процес тестування охоплює вибір тесту (залежить від мети тестування, його достовірності та надійності), проведення тестування (обумовлюється інструкцією), інтерпретацію результатів (визначається системою теоретичних передбачень щодо предмета тестування). Дані тестування не є підставою для негативної оцінки особистості.
Останнім часом педагогічна діагностика відокремилася від психологічної діагностики і може використовувати її дані (вони мають бути одержані тільки спеціалістом - психологом-практиком). У педагогічній практиці дошкільної освіти широко використовують тести елементарних умінь (читання, письмо, елементарні арифметичні операції), тести для діагностики рівня навченості (виявлення ступеня засвоєння знань та умінь за всіма розділами навчальної програми).
Аналіз щоденників батьків і вихователів, планів навчально-виховної роботи, інших документів навчально-виховного процесу, їх цінність полягає насамперед в об'єктивності, оскільки вони не створюються спеціально для вивчення, а є продуктом педагогічного процесу. Дані цих документів допомагають установлювати причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності досліджуваних явищ.
Методи математичної статистики, їх використовують для кількісного аналізу одержаного матеріалу та обробки даних експерименту. Вони допомагають установити якісну залежність між явищами, що вивчаються, оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, є фактологічною основою теоретичних узагальнень.
Статистичні методи застосовують при обробці значного масиву даних для визначення середніх величин одержаних показників шляхом підрахунків за відповідними формулами, довідковими таблицями. Результатам дослідження надають форми графіків, діаграм, таблиць.
Метод моделювання. Суть цього методу полягає в імітуванні реально існуючої педагогічної системи шляхом створення спеціальних моделей, у яких відтворено принципи її організації іроботи.
Багато моделей належить до дидактичних явищ, які використовують у дидактиці для оптимізації структури навчального матеріалу, вдосконалення планування навчального процесу, управління пізнавальною діяльністю дітей і навчально-виховним процесом, а також діагностики, прогнозування, проектування навчання.
Головною перевагою моделювання є цілісність, синтетичність, різнобічність інформації.
Глибина, достовірність будь-якого педагогічного дослідження обумовлюються комплексним використанням різноманітних його методів. Конкретна їх комбінація залежить від специфіки об'єкта, мети і завдань дослідження, кваліфікації дослідника та матеріально-технічної бази.
Література
1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2-х кн. - К., 2003.
2. Выготский Л. С. Проблема возраста // Собр. соч.: В 6 т. - Т. 4. - М., 1984.
3. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: Теорія та історія. - К., 1995.
4. Пльбух Ю. 3. Розумове обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка. - К., 1992.
5. Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття" // Освіта. - 1993. - № 44-46.
6. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження. - К., 1995.
7. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. - К., 2004.
8. Довженок Г. В. Український дитячий фольклор. - К., 1974.
9. Доман Г., Доман Д. Дошкольное обучение ребенка. - М., 1995.
10. Жерносек І. Педагогічний досвід: головні ознаки і критерії // Рідна школа. - 1999. - № 9.
11. Запорожец А. В. Основные проблемы онтогенеза психики // Избр. психол. труды: В 2 т. - Т. 1. - М., 1986.
12. Кононко Е. Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника. - К., 2000.
13. Корчак Я. Педагогическое наследие. - М., 1991.
14. Костюк Г. С. Розвиток і виховання // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989.
15. Кудрявцев В. Т. Смысл человеческого детства и психическое развитие ребенка. - М., 1997.
16. Кулачківська С. Е., Ладивір С. О. Я - дошкільник: вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку. - К., 1996.
17. Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. - К., 1990.
18. Одаренные дети: Пер. с англ. - М., 1991.
19. Основи національного виховання. - К., 1994.
20. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / За ред. Л. Л. Mo-мот. - К., 1990.
21. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К., 1986.
22. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Смирнов С. А., Котова И. Б., Шиянов Е. Н. и др. - М., 1999.
23. Про освіту: Закон України. - К., 1996.
24. Савенков А. И. Детская одаренность: развитие средствами искусства. - М., 1999.
25. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. - К., 1996.
26. Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике / Сост. О. В. Сухомлинская. - М., 1990.
27. Сявавко Є. І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. - К., 1974.
28. Титаренко Т. М. Такие разные дети. - К., 1989.
29. Фельдштейн Д. И. Социальное развитие в пространстве-времени Детства. - М., 1997.
30. Ягупов В. В. Педагогіка. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве