WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховання і розвиток - Реферат

Виховання і розвиток - Реферат

виховних чинників, найсуттєвішими серед яких є виховання і навчання, що спрямовують вплив біологічних і соціальних чинників розвитку. При цьому важливо брати до уваги внутрішні і зовнішні рушійні сили розвитку дитини як безперервної взаємодії вродженого (діяльність нервової та всіх інших систем організму) і набутого (досвід, виховання, умови життя), що визначає співвідношення між рівнем досягнутого і новим змістом життя дитини, її інтересами, потребами.
Зовнішні чинники розвитку діють через внутрішні умови - природні дані дитини, її нахили, складну сукупність почуттів і переживань. Як стверджував український психолог Григорій Костюк (1899-1982), засвоєне зовнішнє стає внутрішньою, суб'єктивною умовою подальшого розвитку особистості. Це означає, що виховання відіграє вирішальну роль у розвитку особистості лише за умови, якщо воно позитивно впливає на внутрішню активність дитини, її бажання, інтереси, нахили.
Дитина, за словами російського психолога Павла Блонського (1884-1941), не схожа на діамант, якому байдуже, як його шліфують, і який не є ємкістю, яку можна наповнити будь-яким змістом. Як і рослина, вона засвоює з навколишнього середовища лише те, що відповідає її природі. Жодна людська якість не може бути розвиненою в дитини без виховання.
Кожна людина, щоб жити в суспільстві, повинна оволодіти здобутками людства. Самостійно цього зробити дитина не може. Передавання дитині й засвоєння нею суспільно-історичного досвіду людства становить суть виховання.
Опанування нових знань і вмінь, формування здібностей відбувається в процесі активної участі дитини в різних видах діяльності (пізнавальній, предметній, ігровій, трудовій, навчальній та у спілкуванні), розвиток яких забезпечує дорослий. Дитина виховується не тоді, коли з нею ведуть розмови, повчають її, а коли вона отримує відповіді на питання, які її цікавлять, свідомо і самостійно бере участь у діяльності. У зв'язку з цим у педагогіці існують поняття особистості як об'єкта і суб'єкта виховання.
За твердженням українського психолога Олени Кононко, розвиток дитини як особистості означає становлення протягом дошкільного дитинства особливої форми цілісності - "єдиномножинності", яка охоплює такі форми суб'єктивності:
- дошкільник як суб'єкт вітального ставлення;
- дошкільник як суб'єкт предметного ставлення;
- дошкільник як суб'єкт спілкування;
- дошкільник як суб'єкт самосвідомості.
Як особистість, що розвивається, дитина є носієм фізичного, душевно-духовного, індивідуального начал свідомості, активним суб'єктом діяльності, партнером у спілкуванні.
Виховання покликане правильно організувати діяльність дітей, збагатити її зміст і надати цінні у педагогічному значенні спрямування. Від того, наскільки педагог розуміє необхідність певного виду діяльності дитини, залежать результати її розвитку.
У різні вікові періоди співвідношення значущих для розвитку видів діяльності змінюється. Той із них, який у певний період забезпечує головні досягнення в розвитку дитини, є провідним. У дошкільному дитинстві це:
- емоційне та емоційно-предметне спілкування з дорослими, яке збагачує дитину новими враженнями, формує перші уявлення про найближче оточення;
- предметна діяльність, яка істотно впливає на розвиток усіх пізнавальних процесів, сприяє формуванню цілей та мотивів поведінки, засвоєнню початкових знань про предмети та дії з ними;
- гра, в якій динамічно розвивається соціальна, пізнавальна активність дошкільника, засвоюються різні способи дій, знання про властивості й ознаки предметів, зв'язки між предметами і явищами, набуваються соціальні навички міжособистісних стосунків, розвивається творча уява;
- продуктивні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання), які дають багатий матеріал для розвитку конструктивного мислення, уяви, художніх здібностей, уміння ставити мету і досягати її, обирати засоби здійснення задуму;
- праця як чинник розвитку наполегливості, суспільної спрямованості особистості, почуття власної гідності та обов'язку, уміння аналізувати корисність своєї роботи;
- навчальна діяльність, у процесі якої збагачуються розумові та практичні уміння.
Участь у провідних видах діяльності сприяє формуванню найважливіших для кожного віку психічних якостей і особливостей особистості. Комплекс різних видів діяльності на кожному віковому етапі дошкільного періоду забезпечує повноцінний розвиток дитини. Слід так їх поєднати, щоб забезпечити активність дитини. Розвиток активності досягається створенням ситуації, яка вимагає самостійного пошуку шляхів задоволення інтересів і потреб. Дитина повинна розуміти корисність і доцільність своєї діяльності, бачити її результати.
Література
1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2-х кн. - К., 2003.
2. Выготский Л. С. Проблема возраста // Собр. соч.: В 6 т. - Т. 4. - М., 1984.
3. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: Теорія та історія. - К., 1995.
4. Пльбух Ю. 3. Розумове обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка. - К., 1992.
5. Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття" // Освіта. - 1993. - № 44-46.
6. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження. - К., 1995.
7. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. - К., 2004.
8. Довженок Г. В. Український дитячий фольклор. - К., 1974.
9. Доман Г., Доман Д. Дошкольное обучение ребенка. - М., 1995.
10. Жерносек І. Педагогічний досвід: головні ознаки і критерії // Рідна школа. - 1999. - № 9.
11. Запорожец А. В. Основные проблемы онтогенеза психики // Избр. психол. труды: В 2 т. - Т. 1. - М., 1986.
12. Кононко Е. Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника. - К., 2000.
13. Корчак Я. Педагогическое наследие. - М., 1991.
14. Костюк Г. С. Розвиток і виховання // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989.
15. Кудрявцев В. Т. Смысл человеческого детства и психическое развитие ребенка. - М., 1997.
16. Кулачківська С. Е., Ладивір С. О. Я - дошкільник: вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку. - К., 1996.
17. Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. - К., 1990.
18. Одаренные дети: Пер. с англ. - М., 1991.
19. Основи національного виховання. - К., 1994.
20. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / За ред. Л. Л. Mo-мот. - К., 1990.
21. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К., 1986.
22. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Смирнов С. А., Котова И. Б., Шиянов Е. Н. и др. - М., 1999.
23. Про освіту: Закон України. - К., 1996.
24. Савенков А. И. Детская одаренность: развитие средствами искусства. - М., 1999.
25. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. - К., 1996.
26. Сухомлинский В. А.Хрестоматия по этике / Сост. О. В. Сухомлинская. - М., 1990.
27. Сявавко Є. І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. - К., 1974.
28. Титаренко Т. М. Такие разные дети. - К., 1989.
29. Фельдштейн Д. И. Социальное развитие в пространстве-времени Детства. - М., 1997.
30. Ягупов В. В. Педагогіка. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве