WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проведення лекції - Реферат

Проведення лекції - Реферат

Процес активізації навчання вимагає певної спільної діяльності викладача і студента, застосування різноманітних засобів, форм, системи дій, прийомів, спрямованих на розв'язання навчальних завдань. Останнім часом все більше уваги звертається приділяється застосуванню в навчанні передових інформаційних технологій, методів імітаційного моделювання, педагогічної взаємодії тощо.
В системі активізації навчання лекційний метод займає провідне місце, бо лекція - основна форма проведення навчальних занять у навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Лекція - це логічно викладений, системно послідовний комплекс усних методів навчання (інформаційне повідомлення, пояснення, розповідь, бесіда), спрямований на реалізацію студентами репродуктивної або продуктивної творчої активності. В своїй структурі лекції базуються на основі поєднання історичного та логічного принципів, а в окремих лекціях можлива перевага одного з них. Зовнішня структура лекції - вступ, виклад, заключна частина. Це необов'язкові складові кожної лекції, однак "логічна стрункість, зіставляння і взаємозв'язків окремих частин лекції - необхідні умови її успіху".
Вступ має бути коротким, живим та виразним: функціонально це "камертон", який має настроїти аудиторію на продуктивну навчальну роботу. В подальшому викладі, як правило, лектор послідовно називаючи свою думку, спрямовує слухачів на розуміння ідей лекції, застосовуючи різні докази правильності науково-теоретичних положень, ілюструючи їх прикладними, цифровими, наочними посібниками.
Дуже важко давати короткі узагальнюючі висновки з окремих питань теми. У заключній частині підводиться підсумок, дається необхідне узагальнення, робляться науково-теоретичні і практичні висновки для спрямування подальшої самосійної роботи студентів та створення наукової основи для наступної лекції.
Значну допомогу у визначенні структурі лекції та відборі навчального матеріалу надає план лекції з приблизним розподілом часу з окремих питань. Для кінцевого визначення змісту та структури лекції необхідний конспект різного ступеня деталізації в залежності від досвіду викладача. Для викладача-початківця необхідно мати повний текст лекції. Але в аудиторії викладач не повинен дослівно її зачитувати студентам. Хороші результати при підготовці до лекції дає повний чи фрагментарний запис її на магнітофон з подальшим прослуховуванням для вдосконалення. Рукопис чи конспект може бути використаний під час лекції для довідок чи точного формулювання положень, правил, законів тощо.
Дуже важливо, щоб навчальний матеріал був науковим. Лекція буде мати значну навчальну цінність, якщо матеріал аргументуватиметься результатами сучасних наукових досліджень. Важливим чинником зацікавленості студентів є поєднання лектором власних наукових результатів, що значно впливає на його авторитет як викладача.
Лекція повинна читатись образно, викладачу необхідно користуватись образами і порівняннями, взятими з реального життя чи народної творчості. Не можна спілкуватися з аудиторією лише мовою цифр, наукових фактів, законів, висновків. Однак, не слід надмірно використовувати "крилаті" вислови, цитати, бо їх надлишок може спричинити втрату самостійної думки лектора. Вирішальне значення для реалізації мети відіграє мова лектора.
Уміння говорити, тримати в напруженні аудиторію - це велике мистецтво, яким оволодівають роками. Природно, що чим складніший зміст лекцій, тим простішою і яснішою повинна бути мова.
Разом з тим, не можна в аудиторії говорити завченими, готовими фразами. Мова повинна бути живою і природною, формулювання точними і короткими.
Дуже важливим є темп лекції. Темп лекції виробляється під впливом слухачів. Досвідчений викладач бачить, чи встигають студенти конспектувати, як вони сприймають навчальний матеріал, чи достатньо він керує їх увагою і т.ін.
Методика проведення лекції:
1. За своїм змістом лекція має відповідати належному науковому рівню.
2. Лекція мусить мати струнку структуру.
- вступ, у якому висвітлюється актуальність теми, має мобілізувати увагу учнів і зацікавити їх;
- план лекцій має допомагати учням слідувати за думками лектора, легше і грунтовніше засвоїти їх;
- центральна частина лекції - виклад теми - має, відповідно до плану, послідовно розкрити зміст теми;
- в заключній частині лектор робить підсумки думок, підкреслює основні твердження лекції.
3. Мова лекції повинна бути правильно як з боку граматичного, так і стилістичного.
4. Форма лекції має бути живою, цікавою.
5. Лектор має звертати увагу на вимову, яка має бути зразком для учнів, володіти голосом.
6. Лектор повинен звертати увагу на допоміжні засоби мови: інтонацію, міміку, жести.
7. Під час лекції вчитель має сидіти, або, краще, стояти, щоб бачити всіх учнів.
8. Лектор мусить виготовити перед лекцією конспект.
9. Треба звертати увагу і на темп лекції.
10. Лектор мусить тримати повний контакт з аудиторією
Ці вимоги - є комплексом зовнішніх педагогічних умов, які є необхідними, але недостатніми для забезпечення продуктивної навчально-пізнавальної активності студентів на лекції. Ці умови завжди переломлюються через індивідуальні особливості особистості, її діяльність, взаємовідносини між студентами. Ефективність навчання залежить від рівня розумового розвитку студента, його пізнавальних здібностей, відношення до праці, особливостей розумової діяльності.
Значна роль у формуванні продуктивних пізнавальних потреб на лекції належить установці - це - готовність до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби.
Перед тим як діяти згідно з поставленим навчальним завданням, студент повинен прийти в стан внутрішньої готовності.
Потреба в активних пізнавальних діях виражається установкою "Потрібно!", "Повинен!". Значна роль при цьому належить викладачу, його вмінню через впливи та навіювання організувати робочий настрій студентів.
Також важливою умовою формування продуктивних пізнавальних потреб слід віднести організацію усвідомленості сприймання. Сприймання об'єктів, предметів зводиться до їх впізнавання - подумки назвати його, визначити призначення, віднести до певного класу чи виду. Сутність усвідомленості сприймання полягає в тому, що студенти, сприймаючи навчальні об'єкти, предмети намагаються віднайти в них схожість з вже відомим їм, знайти відповідне місце в системі особистих понять і уявлень. Студенти повинні постійно знати, що, з якою метою і як вони повинні сприймати. Цьому сприяють вступне слово, виділення провідних інформативних центрів, пояснення висловлювань, уточнення розумових значень наукових термінів чи маловживаних слів.
Не менш важливою умовою формування активності студентів є організація уваги. Організувати увагу студентів означає спрямувати їх свідомі дії на зміст навчального матеріалу, спонукати їх до міркування, осмислення.
На визначну роль уваги в оволодінні знаннями вказував К.Д.Ушинський: "Розвинутив учневі увагу до наукових предметів - означає прокласти йому широку і легку дорогу до навчання. Увага - єдині ворота, крізь які свідоме знання, лише одне плідне, може перейти в розумові здібності учня. Недостача здібностей в учневі є в більшій частині не більше, ніж невміння бути уважним".
На лекції стійкість уваги забезпечується тим, що лектор не просто повідомляє наукові факти, а роздумуючи, залучає до розмірковування всю аудиторію. Звертання до студентів із запитаннями: "Що це?", "З чим це пов'язане?", "Чому?", "Що з цього випливає?" не тільки затримує увагу на певному навчальному матеріалі, а й привчає їх до логіки мислення, вчить аналізувати обґрунтовувати, узагальнювати, систематизувати.
Якщо викладач переходить від пояснення одного навчального питання до іншого він повинен переключити увагу студентів! Для цього необхідно перевести підсумок попередній навчальній роботі та чітко вказати мету майбутніх навчальних дій!
Важливо не допускати відволікання студентів від основної роботи. Для цього існує багато причин: лінощі, сторонні подразники, монолітність викладу, простота і легкість навчального матеріалу тощо.
Врахування наведених психолого-педагогічних умов під час лекції не тільки підвищує результативність засвоєння навчального матеріалу. А й стимулює формування продуктивних пізнавальних потреб та мотивів навчання.
Викладач повинен завжди бути самим собою, читати лекції з властивою лише йому манерою та прийомами, без шаблонів та "театралізації". Лише клопіткий пошук змісту та форми лекції виведе на перспективи досягнення гармонії думки та слова.
Література
1. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. 1997.
2. Гуменюк А.А. Общие методы обучения. Педагогика. 1976.
3. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. В помощь учителю. - М.: Просвещение. 1971.
4. Педагогіка. Вища школа. 1986.
5. Студент і закон. Збірник законодавчо-правових документів. - К.:1997.
Коломийське медичне училище
Реферат
на тему: "Методичні аспекти
формування пізнавальної активності
студентів на лекції"
Викладач: Конюх М.С.
2002
Loading...

 
 

Цікаве