WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Визначення форм контролю знань студентів - Реферат

Визначення форм контролю знань студентів - Реферат

запитання - у доповнення до тих, які студенти знають.
Відомі і інші варіанти тестового контролю знань студентів:
1) короткочасне подання варіантів відповідей.
Студентові пропонують запитання. Він має вивчити його і подумки підготувати відповідь. Після того як він готовий до відповіді, йому на обмежений час показують варіанти відповідей, з яких він має вибрати один. У даному разі студент не стільки вибирає, скільки порівнює свою готову відповідь із запропонованими. Такий принцип деякою мірою зменшує можливість вгадування і несвідомого вибору випадкової відповіді. При цьому доцільно обмежити час експонування варіантів відповідей, які пропонуються на вибір.
2) послідовне надання варіантів відповідей.
Студенту пропонується запитання, яке вінвивчає і подумки готує на нього відповідь. Потім за його проханням йому показують перший варіант відповіді. Якщо цей варіант співпадає з його рішенням, то він фіксує свою відповідь під номером 1, якщо він вважає його невірним, то через деякий час йому надається другий варіант відповіді.
3) вибір відповідей: пропонуються самі відповіді, а потім їх обгрунту-вання;
4) парне питання: правильний результат отримується тільки при двох правильних відповідях;
5) співвідносна або складно-вибіркова система: подаються декілька відповідей, які потрібно пов'язати одне з одним;
6) матрична система: питання і відповіді подаються у вигляді матриці;
7) конструктивно-вибірковий метод: відповідь формується шляхом синтезу із запропонованих на вибір його частин;
8) мотивовані варіанти відповідей: кожен варіант відповіді допов-нюється обгрунтуванням.
Система тестового контролю включає декілька етапів. Основні з них такі:
- визначення завдань контролю у суворій відповідності до мети навчання;
- вибір способів і технічних засобів контролю;
- складання контрольних завдань;
- обмірковування їх змісту і методики застосування;
- рецензування контрольних завдань;
- експериментальна перевірка контрольних завдань у навчальному процесі;
- удосконалення змісту і методики застосування контрольних завдань, а також технічних засобів з обліком досвіду їх використання у навчальному процесі.
Лише проведення усіх вказаних заходів забезпечує ефективне засто-сування стандартизованого контролю.
При складанні контрольних завдань необхідно дотримуватись ряду вимог:
- укладачі завдань мають чітко уявляти мету контролю як частини усього навчального процесу, враховувати вікові і психофізичні особливості тих, хто навчається. Контрольні завдання мають стимулювати пізнавальну активність студентів, викликати у них інтерес до предмета навчання;
- контрольні завдання в усіх випадках мають забезпечувати реалізацію навчаючої функції контролю, а не тільки контролюючої;
- складаючи контрольні завдання, потрібно враховувати, що інформація, яка міститься у них, потрібна не стільки для оцінки знань студентів, скільки для того, щоб своєчасно виявити помилки і скоригувати навчаль-ний процес;
- лід час розробки контрольних завдань слід передбачити способи і засоби (у тому числі і технічні), які можна буде застосовувати при реалізації тестів, що розробляються;
- потрібно уникати шаблону і формулювань, які повторюють відомі істини.
При складанні білетів важливим є рішення проблеми правдоподібності неправильних варіантів. При цьому можливі два аспекти проблеми зовнішня правдоподібність і правдоподібність змісту.
Неправильні варіанти відповідей можуть бути:
- правдоподібними зовнішньо і правдоподібними за змістом;
- правдоподібними зовнішньо, але неправдоподібними за змістом;
- неправдоподібними зовнішньо, але правдоподібними за змістом.
Не можна використовувати відповіді неправдоподібні і зовнішньо і за змістом.
Найбільш доцільною структурою при побудові вибіркових тестів потрібно вважати:
- один варіант правильний, решта невірні (неповні), але обов'язково правдоподібні;
- усі варіанти неправильні (неповні), але обов'язково правдоподібні, при наявності варіанта "правильної відповіді немає";
- один варіант неправильний (неповний), решта варіантів правильні. Результати стандартизованого контролю використовуються для висновків відносно роботи навчальної групи і кожного студента окремо.
Найбільш розповсюдженою формою оцінки відповідей на тести є триканальна: правильна відповідь плюс один бал, "не знаю" - 0, непра-вильний - мінус один бал.
МЕТОДИКА ГУМАНІТАРИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Як відомо, кінцева мета освіти - це виховання не тільки спеціаліста, а насамперед, виховання особистості.
Університетська освіта - це універсальне оволодіння спеціальністю, світовими загальнокультурними цінностями і придбання знань національ-ної історії, культури і економічної думки. Відомо - і це видатне відкриття, відмічене Нобелівською премією, - що дві напівкулі людського мозку ви-конують неідентичні функції. Ліва нанівкуля забезпечує раціонально-логічну функцію, права - образне сприйняття світу, інтуїцію. Для справж-нього педагога не викликає сумнівів необхідність засвоїти істину, зро-зуміти, що однобічна спрямованість освіти, особливо ігнорування її гу-манітаризації, не дає можливості молодій людині, у даному випадку студентові, повністю реалізуватись, обмежує його розвиток і у кінцевому підсумку впливає на якість підготовки будь-якого спеціаліста.
Дефіцит гуманістичного виховання і тісно пов'язаної з ним гуманітарної освіти у вузах все більш відчувається у зв'язку з орієнтацією студентів на підготовку до вузькоспеціалізованої діяльності.
У США давно б'ють тривогу, доводячи, що сьогодні необхідно формувати духовні якості особистості, розвивати у молодих людей влас-тивість цілісного бачення світу, здібність сприймати серйозні соціальні проблеми і наповнювати довкілля загальнозначущим ціннісним змістом.
Для розуміння єдності сучасної культури необхідно усвідомити той факт, що гуманітарне і природно-наукове знання дають різні картини однієї і тієї самої реальності. Природно-наукове знання має предметом об'єктивну частину цієї реальності, яку можна описати фінітними засобами за допомогою формальної логіки. Гуманітарне знання має предметом сам процес формування об'єктивної реальності, тобто суб'єктивну діяльність. У кінцевому підсумку предметом є одне й те саме, лише у різних зрізах. Картини виявляються доповнюючими, але не взаємовиключаючими.
Необхідно нагадати, що про необхідність гуманітаризації суспільства і освітньої сфери заговорили у весь голос у середині XX ст. після гуманістичного маніфесту Б.Рассела, О.Какслі, Дж.Ньюн і ін., у якому вони застерігали від виключно раціоналістичного і технократичного погляду на світ.
На Заході гуманізація освіти, з огляду на зарубіжну літературу,,
Loading...

 
 

Цікаве