WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Логіка науково-дослідної роботи - Реферат

Логіка науково-дослідної роботи - Реферат


Реферат на тему:
Логіка науково-дослідної роботи
Логіка дослідження - послідовність і взаємозв'язок складових елементів дослідницької роботи. Педагогічне дослідження передбачає реалізацію таких етапів:
1. Визначення проблеми і вибір теми дослідження.
2. Формулювання провідних ідей і гіпотези.
3. Розробка загального плану пошукової роботи.
4. Опрацювання літературних джерел з досліджуваної проблеми.
5. Відбір методів науково-дослідної роботи.
6. Вивчення педагогічного досвіду та стану справ з питань, що вивчаються, на практиці.
7. Розробка теоретичних положень, методики експерименту, програми дослідження.
8. Розробка теоретичних положень.
9. Дослідна робота. Нагромадження емпіричних даних.
10. Аналіз та узагальнення одержаних результатів, формулювання висновків.
11. Літературне оформлення роботи.
12. Впровадження результатів дослідження в педагогічну практику, оцінка їх ефективності.
При більш детальному аналізі виділяють такі кроки педагогічного дослідження:
1. Вибір проблеми наукової роботи:
ознайомлення з літературою;
ознайомлення з нормативними документами;
вивчення педагогічної документації;
аналіз педагогічного досвіду.
2. Детальне ознайомлення з проблемою засобами літературних джерел:
складання бібліографії (картотеки літературних джерел);
виконання виписок із літературних джерел, конспектування тощо.
3. Уточнення теми і розробка попереднього варіанту плану наукової роботи:
обґрунтування вибору теми;
обґрунтування актуальності та новизни дослідження;
відбір методів дослідження;
формулювання мети та завдань дослідження;
визначення методів обробки результатів;
складання переліку досліджуваних питань;
розробка календарного плану дослідження.
4. Побудова гіпотези.
5. Збір матеріалу:
спостереження;
аналіз досвіду;
експеримент.
6) Зведення результатів дослідження:
групування результатів;
обробка матеріалів;
складання таблиць, діаграм.
7. Додатковий збір матеріалу.
8. Аналіз результатів дослідження:
теоретична обробка результатів;
інтерпретація результатів.
9. Складання розширеного плану наукової роботи:
підготовка головних тез (вихідних позицій);
поділ роботи на розділи, параграфи;
складання списку використаних літературних джерел;
формулювання назв розділів, параграфів.
10. Літературне оформлення роботи:
підготовка тексту розділів;
корекція мови та стилю;
остаточне формулювання назв розділів, параграфів;
оформлення списку використаних літературних джерел.
11. Впровадження результатів дослідження в практику:
розробка методичних рекомендацій, інструкцій;
підготовка статей, лекцій, доповідей.
12. Оцінка ефективності дослідження:
визначення актуальності та новизни;
наукова доказовість роботи;
обґрунтування можливостей впровадження результатів у практику.
Структурну схему, яка визначає послідовність виконання педагогічного дослідження, зображено на рисунку 1.
Рис. 1. Структурна схема науково-дослідної роботи
Вибір проблеми та визначення теми педагогічного дослідження
Проблема - питання чи комплекс питань, які об'єктивно виникають у ході розвитку пізнання і вирішення яких передбачає суттєвий теоретичний та практичний результат.
Проблема - це завжди один із елементів наукової теорії. Сутнісний зміст проблеми полягає в тому, що це суперечність між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, або між конкуруючими теоріями. У цьому розумінні проблема виступає як усвідомлення, констатація недостатнього, на даний момент, рівня знань, що є наслідком відкриття нових фактів, зв'язків, законів, встановлення логічних недоліків існуючих теорій, або наслідком нових запитів освітньої практики, які вимагають вийти за межі раніше отриманих знань, працювати над їх поповненням.
Проблема виступає як результат глибокого вивчення стану практики і наукової літератури. Вона відображає суперечність процесу пізнання на певному етапі історичного розвитку науки. Проблема репрезентує суперечності, які виникають між соціальними потребами та наявними засобами їх розв'язання.
Критичний аналіз педагогічних досліджень дозволяє виділити такі основні недоліки при визначенні проблеми:
1. Неправомірна перевага окремих напрямків розвитку педагогічної науки.
2. Недостатня увага та ігнорування дослідниками таких теоретичних проблем, як:
методологія і теорія педагогіки та дидактики освіти;
обґрунтування інтегрованого підходу до навчання;
реалізація ідей індивідуалізації процесу навчання;
обґрунтування нових концепцій вивчення окремих навчальних предметів;
формування в учнів цілісного наукового світогляду;
розвиток дитячого самоврядування;
виявлення і оцінка ефективності процесу виховання;
формування в молоді культури поведінки, здорового способу життя;
профілактика аморальності, правопорушень у молодіжному середовищі;
взаємозв'язок педагогіки з іншими науками;
перспективні методики навчання;
визначення нового змісту освіти;
організація навчально-пізнавальної діяльності;
визначення принципів і методів навчання;
розвиток творчих здібностей учнів та ін.
3. Переважання "кон'юнктурних" проблем.
4. Відсутність глибокого аналізу реального стану справ та можливостей вирішення проблеми існуючими методами педагогічної науки.
5. Передчасність дослідження окремих проблем з огляду на сьогоднішній стан розвитку педагогіки та освітньої галузі.
6. Вибір для дослідження проблем, що лежать в різних площинах педагогічної теорії чи практики.
Визначення проблеми передбачає з'ясування дослідником основних суперечностей чи невідповідностей між досягнутим рівнем педагогічного знання і потребами розвитку теорії та практики навчання.
Суперечність - це важлива логічна форма розвитку наукового знання. Наукові теорії розвиваються в результаті розкриття і вирішення суперечностей, які виявляються в попередніх теоріях чи в практичній діяльності людей.
Суперечності можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів у педагогічних процесах, так і виникненням нових запитів практики, які потребують адекватних теоретичних знань.
Приклади суперечностей навчально-виховного процесу, що можуть бути обрані як проблеми педагогічних досліджень:
між процесами навчання та розвитку особистості;
між освітнім і розвиваючим компонентами навчання;
між змістом знань і реальними розумовими можливостями учня для їх засвоєння;
між домінуючими колективними формами навчання та індивідуальним характером опанування знаннями;
між методиками інформаційно-пошукового і пояснювально-ілюстративного типів засвоєння знань;
між досягнутим рівнем інтелектуального розвитку дитини і реально необхідним для засвоєння все нових доз навчального матеріалу;
між високим рівнемдиференціації знань у формі навчальних дисциплін та інтегрованим характером мислительної сфери учня;
між існуючим у навчальному плані співвідношенням предметів природничо-математичного й гуманітарного профілів і нахилами учнів.
Необхідність і своєчасність вивчення й розв'язання виділених дослідником суперечностей, з метою подальшого розвитку педагогічної теорії та вдосконалення освітньої практики, визначає актуальність проблеми дослідження.
Обґрунтування актуальності передбачає відповідь на запитання: чому дану проблему потрібно розв'язувати саме в даний час?
Обґрунтування актуальності теоретичних досліджень передбачає проектування наслідків пошукової роботи для розвитку педагогічної теорії, врахування можливого
Loading...

 
 

Цікаве