WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вимірювання у педагогічних дослідженнях - Реферат

Вимірювання у педагогічних дослідженнях - Реферат


Реферат на тему:
Вимірювання у педагогічних дослідженнях
1. Вимірювання у педагогіці
Важливою проблемою в педагогічних дослідженнях є вимірювання одержаних результатів. Вимірюванням називають процес визначення значення. Загалом, це пізнавальний процес у якому визначається відношення однієї (вимірюваної) величини до іншої однорідної величини, яку приймають за одиницю вимірювання.
Основні проблеми вимірювання педагогічних процесів та явищ визначаються:
недосконалістю відомих методів вимірювання;
необхідністю визначення еталонів та стандартів процедури вимірювання;
наявністю розбіжностей у розумінні понятійного апарату;
неможливістю надійної стандартизації суб`єктивних показників;
складністю вимірювання якісних змін у розвитку учня.
Операція вимірювання полягає у визначенні конкретних значень, властивостей на відповідних шкалах за допомогою відповідних еталонів:
екстенсивних - за допомогою міри у розуміння мірила (еталонної дискретної або неперервної одиниці протяжності);
інтенсивних - за допомогою ступеня (еталонної точки);
номіналу якості - за допомогою еталонного зразка природи якостей.
Шкала - впорядкований набір станів об`єктів з приписаними їм числами або іншими значеннями.
Розрізняють такі основні типи шкал:
1. Шкала найменувань (номінальна або класифікаційна). Жодне із значень такої шкали не є ні більшим, ні меншим, ні кращим, ні гіршим. Значення шкали найменувань не порівнюється наприклад, шкала статті , національності, інтересів, професій тощо. При застосуванні шкали найменувань вимірювання часто називають класифікацією. Кожному значенню шкали можна прописати певне число, яке використовується лише для того, щоб відрізнити один об`єкт від іншого.
2. Шкала порядку (ординальна). Її значення мають природну послідовність і їх можна розставляти в один ряд - від меншого до більшого, від гіршого до кращого значення чи навпаки. Недоліком є те, що відстані між елементами (інтервали або кроки шкали) не порівнюються. Наприклад, шкала активності учня, рівня кваліфікації, вихованості тощо. На основі порядкових шкал не можна проводити арифметичні дії. Можна лише судити про більше чи менше значення тої чи іншої якості.
Класичним прикладом є шкала Фрідріха Мооса. За цією шкалою твердості матеріалів тальк має твердість 1, гіпс - 2, кальцит - 3, флюорит - 4, апатит - 5, ортоклаз - 6, кварц - 7, топаз - 8, корунд - 9, алмаз - 10. Сьогодні існують досконаліші шкали, проте широко використовується і 10-бальна шкала.
3. Інтервальна шкала (кількісна). В даному випадку відома не лише послідовність елементів, але й відстань між ними, наскільки один елемент відрізняється від іншого. Використання інтервальної шкали дозволяє застосовувати всі арифметичні дії з кількісними значеннями елементів.
У процесі педагогічного вимірювання часто доводиться здійснювати опитування школярів, учителів та інших осіб (респондентів).
2. Методи опитування
Опитування - сукупність методів одержання інформації про досліджуваний об'єкт. Опитування здійснюється шляхом діалогу між дослідником та респондентом у вигляді формалізованих запитань та відповідей. Опитування дозволяє: вести спілкування незалежно від предметної сфери; одержувати, до певної міри, подібні емпіричні дані, які можна порівняти між собою.
Залежно від характеру взаємодії між дослідником та респондентом, а також ступеня стандартизації процедури, опитування може бути усне - бесіда, інтерв'ю та письмове - анкетування, тестування.
Специфіка методів опитування полягає перш за все в тому, що при їх використанні джерелом інформації виступає учень або вчитель - безпосередні учасники досліджуваних педагогічних процесів чи явищ.
Використання сукупності методів опитування дозволяє охопити різні аспекти навчально-виховного процесу, за відносно короткий час опитати велику кількість респондентів і отримати різносторонню інформацію.
Процедура підготовки та проведення усного опитування (бесіда-інтерв'ю) вимагає дотримання таких вимог:
1. Визначити попередньо мету опитування.
2. Розробити не жорстку, гнучку програму, що дозволяла б оперативно будувати опитування в залежності від відповідей респондента, його реакцій та стану.
3. Розробити перелік основних і допоміжних запитань, які необхідно:
формулювати лаконічно, коротко, зрозуміло;
будувати у відповідності до вимог педагогічної та професійної етики;
доповнити питаннями, призначеними для перевірки об'єктивності відповідей на попередні.
4. Вибрати місце для опитування, встановити попередній контакт з респондентом.
5. Кожне питання зачитувати з опитувального листка без змін. Дотримуватися послідовності питань.
6. Не ставити запитань у формі підказування, щоб не впливати на характер відповідей.
7. Якщо питання не зрозуміле, то повільно прочитати його ще раз, але не пояснювати зміст питання чи окремі терміни.
8. Якщо відповідь не зрозуміла, можна задати додаткове нейтральне запитання для уточнення відповіді.
9. Під час опитування враховувати фактори, що можуть суттєво вплинути на об'єктивність відповідей (стомленість, схвильованість, неуважність респондента тощо). Обмежувати тривалість часу опитування для учнів до 15-20 хв., для вчителів - до 30 хв.
10. Записувати відповіді під час опитування.
При проведенні анкетування питання задаються в письмовій формі. У даному випадку необхідно підібрати запитання, які найбільш точно характеризують досліджувані явища і забезпечують надійну та максимально об'єктивну інформацію. При цьому слід дотримуватися наступних правил:
зміст анкети слід підпорядкувати темі і завданням дослідження. Питання рекомендується компонувати за схемою: найбільш прості (на початку) - найбільш складні (в середині) - прості (в кінці);
мова анкети повинна бути простою. Використовувати як відкриті, так і закриті (пропонуються варіанти відповідей) запитання;
слід уникати психологічного тиску на респондента, не нав'язувати йому точку зору, найбільш вигідну для
Loading...

 
 

Цікаве