WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Класифікація ігрової діяльності учнів на уроках української літератури (науковий реферат) - Реферат

Класифікація ігрової діяльності учнів на уроках української літератури (науковий реферат) - Реферат

репродуктивних реакцій.
Які ж форми ігрового навчання належать до творчого розряду? Наявність ігрового поля зчаста зумовлюється двома факторами: моделюванням ігрового об'єкта, імітаційними процесами з одного боку, а також власне ігровими технологічними закономірностями з іншого. При цьому екзистенція гри можлива і при відсутності імітації. За характером імітації, а точніше за відсутністю чи наявністю її можна виділити рольові та нерольові ігри чи завдання. "Слід відзначити, що гра у багатьох випадках передбачає імітацію..." Імітаційна гра містить і ознаки гри: специфічні правила, прагнення до мети. "Відповідно, навчальна гра отримує риси, характерні для учбових задач на імітацію і аналіз конкретних ситуацій; в таких випадках вживається термін імітаційні навчальні ігри"(Маргуліс, 48).
Для співвіднесеннення імітаційних (рольових) ігор до певного родового розряду прослідкуємо особливості характеру ігрової імітації. Маргуліс Є. Д. наголошує на абстрагованому характері ігрового моделювання: "Вирізняльну ознаку гри становить наявність правил, які не зумовлені природою імітованих об'єктів"(Маргуліс, 48).
Ігрова імітація, на відміну від неігрової, підлягає ігровому регламенту і, "якщо цінність імітації тим вища, чим ближча вона до реального об'єкта, то для гри моделювання носить більш абстрактний характер" (Маргуліс, 48). Імітування у грі більш абстраговане, близькість до реального об'єкта не становить необхідності, а отже відбувається "підміна" первісного об'єкта. Висновок: ігрова імітація перетворює об'єкт наслідування, створює новий "квазіоб'єкт". Таке судження дає нам право стверджувати про творче начало ігрової імітації (вважати ігрову імітацію перетворюючим процесом). Відповідно, рольові ігри становлять вид творчих ігор.
У рольових іграх учень-гравець асоціює себе з самообраною або призначеною з боку роллю. Процес імітації одразу ж передбачає момент творчості - так зване входження в роль, ототожнення або не ототожнення образу із собою (приміряння ролі), усвідомлення характеру персонажа та його образу загалом. У колективних іграх на зразок КВК, "Що? Де? Коли?", уроку-суду учні "одягають" на себе ролі не лише персонажів художніх творів, а й необхідних з точки зору ігрової мети персонажів з навколишнього соціуму (психолог, детектив, суддя, адвокат, філософ і т. д.). Імітаційні ігри близько межують з театром та іншими видами інсценізації, які теж побудовані на імітаційній основі.
У нерольових іграх імітація відсутня, хоча є азарт, змагальність, ігрові правила і т.д., проте ігрове полотно не підлягає рольовому структуруванню.
До рольових можна віднести переважну більшість творчих ігор: рольова дискусія, ділова (моделююча) гра, інсценізація, психотехнічні вправляння і т. д.
До нерольових - ігри репродуктивного характеру - головоломки, лабіринти, доміно... та творчі - усне малювання, асоціативні ігри на уяву, ігри для розвитку мисленнєвих процесів. Таким чином, рольове структурування детермінує виникнення перетворювальних дій і не може проходити в репродуктивному руслі, тобто розподіл позицій?? у поєднанні двох видів опозицій репродуктивні/творчі та рольові/нерольові виглядатиме так :
- нерольові репродуктивні ігри;
- нерольові творчі ігри;
- рольові творчі ігри.
Рольові творчі ігри пов'язані з інтерактивними технологіями, найпоширенішим видом яких є ділова гра (запропонована американськими педагогами в 1956 році для тренування майбутніх бізнесменів). Рольові дискусії, наукові конференції, блеф-клуби перенесені і на літературну площину. І оскільки, як вже було сказано вище, в плані літературному такі види охоплюють ширше семантичне поле, дозволимо собі назвати їх моделюючими. Творче начало містять "психологічна корида", "психологічні тестування" і т. д. Дотичними є "мозкова атака" (психологічна) та інші ігри Щербаня П. М., що слугують швидкою психологічною допомогою учням у сприйманні художніх образів.
Т.Хайруліна та Н.Зінченко виділяють серед моделюючих ігор окремим підрозділом ситуаційні (ситуативні) ігри. Інші педагоги часто поміщають на одній паралелі з ігровими сферами аналіз конкретних ситуацій (АКС), помічаючи тут ігрові елементи - умовність ситуації та присутність рольового структурування. Смєлкова називає АКС як структурний елемент рольової гри (ситуація, вчинок - його аналіз, оцінка через групове обговорення - відгук-реакція, альтернативне вирішення). Це своєрідна міні дискусія. За умовою гри подія нібито відбулася у класі. Комунікативний лідер оприлюднює проблемне питання, веде діалог, вкінці підводить підсумки, обминаючи однозначні відповіді. Всі учасники говорять від першої особи, тобто АКС має рольові установки. Євген Гуцало "Сімя дикої качки , І... Козак Мамай, Стельмах..., "Імпічмент" це до дискусії може...
Проблемний розгляд певної життєвої ситуації можна потрактувати як ігрову форму, якщо він передбачає рольові установки для учасників та трансформативне перенесення дії, події чи явища в інший - умовний вимір. Якщо учні дискутують з позиції обраної ролі та аналізують ситуацію в груповому спілкуванні з ігровим обрамленням (регламентом), то є підстави сприйняти такий АКС як міні-рольову гру. Подібні ігри, що часто виникають спонтанно (тому і ситуативні), мають певні плюси поруч з повноцінними моделюючими іграми, що потребують клопіткої підготовки. Момент імпровізації в ситуаційних іграх і невеликий часовий обсяг дозволяє частіше їх використовувати. "Звертання педагогів до таких способів діяльності у навчальному процесі і в позаурочний час, як мозкова атака, організаційно-діяльні ігри, обговорення евристичних ідей, життєвих ситуацій, соціально-психологічні тренінги,в які уведений рефлексивний компонент, стимулюють розвиток творчих здібностей дітей..." (Шубіна, 54)
І врешті, найдавніший і найбільш близький до мистецтва вид творчої рольової імітації становлять інсценізації, що сягають коренями у світ культових уявлень наших предків і в навчально-розвиваючому плані сягають свого апогею в сценічних імпровізаціях.
Не пов'язаний з поняттям імітації та усе ж не менш інтенсивний у плані інтелектуальної творчої активності вид ігрової діяльності становлять:
- дослідницько-пошукові ігрові завдання;
- ігри на розвиток уяви (асоціативні);
- логічні ігри - ігри для формування логічних умовиводів.
Конструктивні, пошукові, дослідницькі форми віднесені до творчих, оскільки конструювання об'єкта гри власне і передбачає його перетворення: необхідність зламати стартову модель і утворити нову; пошук і дослідження не можливі без дивергентності мислення хоча б у висуванні гіпотез.
Заміна подачі готових знань пошуковими методами активізує мотивацію підлітка. "Школяр, що вивчає літературу, є літературознавцем, і для нього легше вивчати цей предмет, працюючи як вчений, а не засвоювати знання в готовій формі" (Пастушенко, 46).
Пошукові форми роботи імпонують підліткам, як віковій категорії, що перебуває в постійному пошуку, уможливлюють самостійне здобування знань та обов'язково передбачають ігрову атмосферу,, момент умовності, оскільки насправді діти не можуть бути вченими, літературознавцями, археологами. Тільки в ігровому ракурсі складне дослідження не злякає і не відштовхне школярів. Дослідницько-пошукові ігри ґрунтуються на репродуктивних знаннях, але вимагають складних перетворювальних мислительних операцій, тобто передбачають момент творення.
Творчої уяви та розвитку
Loading...

 
 

Цікаве