WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови формування дослідницько-пошукових здібностей у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

Педагогічні умови формування дослідницько-пошукових здібностей у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

діяльності переважно виявляється несподіваним.[17, с.53] Учитель роздає учням картки, на яких зображено букву або цифру, що вивчаються, і пропонує домалювати необхідні деталі так, аби перетворити на якийсь предмет чи істоту тощо. Потім можна скласти історію про те, що створили, або зробити виставку "кумедних чоловічків" тощо. Варіантом проведення може бути організація групової роботи "Малюнки по колу", що спонукатиме учнів вчитися взаємодіяти, ділитися, співпрацювати. Вчитель видає одну картку на групу і пропонує по черзі домалювати одну деталь, а потім передати учневі, що сидить праворуч - той продовжує домальовувати і знову за сигналом передає далі. Таких кіл можна робити кілька. Після закінчення роботи вчитель просить придумати ім'я всім членам групи. Можна обговорити з дітьми, щоб кожен із них намагався намалювати спочатку і як змінювався задум у процесі гри.
Нестандартно, з інтриги, можна почати урок математики під час вивчення числа і цифри 2. На початку уроку двері відчиняються і входить учень або казковий герой з двома шапками на голові. Діти здивовані. Вчитель запитує учнів: "Що незвичайного ви помітили?". Першокласники одразу відповідають, що голова одна, а шапок - дві.
- Поясність, чому це незвично? Сьогодні на уроці ми вивчатимемо число два, яке записується цифрою - 2.
На уроці, де учні ознайомлюються зі шкільнимиправилами та приладдям, з метою розвитку формування дослідницько-пошукових здібностей, допитливості і творчої уяви доцільно було б розглянути проблемну ситуацію: "Уявіть, що класна дошка літає". Навіщо це потрібно? Варіанти дитячих відповідей різноманітні:
- якщо далеко сидиш, вона підлетить - і все видно;
- легко переносити в інший клас - сама рухається;
- можна кататися на перервах;
- вчителька взяла її додому, написала, що потрібно до уроку, і
дошка сама до школи полетіла...
З метою зацікавлення, стимулювання інтересу учнів до дослідження нового об'єкта, створення ефекту здивування і захоплення, розвитку допитливості вміння робити припущення (висувати гіпотези) та обґрунтовувати їх на уроках можна запропонувати гру "Таємниця чорного ящика".
Учні мають відгадати, що знаходиться у чорному ящику.
Під час вивчення курсу "Я І Україна" у 1 класі вчитель демонструє "чорний ящик" (це може бути паперова коробка, обклеєна або пофарбована у чорний колір), у якому знаходиться потужний магніт. Потім підносить до коробки залізний цвях або інший предмет, що містить залізо, і показує учням, як цей предмет притягується до коробки. Вчитель перевертає коробку - предмет не падає. Ставиться запитання:
- Як ви вважаєте, що знаходиться у таємничому "чорному ящику"?
- Чому ви так думаєте? Поясніть свою думку.
Вчитель вислуховує всі версії учнів, не коментуючи; стимулює школярів до висунення нових гіпотез. Коли діти відгадають, який предмет у "чорному ящику", вчитель пропонує тому, хто відгадав, дістати предмет.
- У "чорному ящику" знаходиться магніт. Ось він у мене в руках.
Можна грати у цю гру навпаки. Наприклад, на уроці читання вчитель може покласти у "чорний ящик" речі, які належать герою твору і діставати по одній, залишивши наостанок зображення цього героя. Пропонує відгадати ім'я героя або припустити, яким він може бути. Обов'язковою є аргументація своїх припущень, чому я так думаю.
Стимулювання пізнавального інтересу та активності через ефект Б.В.Зейгарнік [16, с.8]: незавершена з якоїсь причини дія запам'ятовується надовго. Розповідаючи про щось учням, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес "здогадування", тобто створюючи умови для пробудження інтересу до пошуку і пізнання. На уроках читання можна практикувати незавершене читання цікавих історій, зупиняючись до того, як настала розв'язка і запитуючи дітей, як вони вважають, що станеться далі. Це активізує пізнавальну діяльність і читання перетворюється на цікаве заняття, що потребує розумових зусиль, уяви і стимулює бажання читати.
Формування позитивної установах на "нецікаве" навчальне завдання, - що має привабливий для учня результат - тобто використання прийому "зсуву мотиву на ціль", коли заради одержання бажаного дитина включається у процес "нецікавої" для неї роботи і врешті-решт зацікавлюється цим процесом діяльності. Наприклад, для одержання сюрпризу, який знаходиться у чарівному мішечку, потрібно згадати і записати 10 слів на букву А.
Створення "ситуації успіху". Дитина активна тоді, коли діяльність задовольняє її потреби у визнанні, тоді виникає почуття компетентності, що супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності. Успіх у діяльності - потужне джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів і стимулює бажання вчитися, сприяє формуванню мотиву досягнення успіху в цій діяльності. [17, с.56]
Наведемо деякі прийоми створення "ситуації успіху":
1."Радість класу" - емоційний відгук навколишніх на успіх члена колективу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.
2."Лінія горизонту" - перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче "відсуваючи" лінію горизонту.
3."Авансування" - вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
Таким чином, застосовуючи ці прийоми, вчитель формує мотиватори навчання (потреби, нахили, інтереси, позитивне ставлення до діяльності, моральні принципи, установки, самооцінку), що сприятиме формуванню пізнавального мотиву навчання.
Організовуючи роботу на уроці, вчителеві слід розуміти, що він має не тільки вносити у навчальну діяльність елементи зовнішньої привабливості, а й шукати мотив радості у самому процесі навчання - мотиви, пов'язані зі змістом цієї діяльності. Мотиви набуття узагальнених способів дій - мотиви власного зростання - самовдосконалення (Я не вмів а тепер умію). Позиція школяра - це не просто позиція учня, що відвідує школу та ретельно виконує вимоги вчителя, а позиція людини, що вдосконалює саму себе, у цьому й полягає суспільна значущість навчання, власне удосконалення набуває суспільного значення. Ці мотиви уміння навчально-пізнавальні, і відрізняються від широких пізнавальних інтересів тим, що вони спрямовані не просто на усвідомлення інформації про навколишнє, а на засвоєння способів дослідницько-пошукових дій у певному розділі навчального предмета, що вивчається.
2.2.Навчальні проекти як засіб формування дослідницько-пошукових здібностей молодших школярів
Шляхів
Loading...

 
 

Цікаве