Звідси й випливають загальні вимоги до побудови навчальних предметів та розвивального навчання. Вони мають розгортатися у вигляді "дерева" понять: спочатку опановують найбільш загальні поняття, покладені в основу даної галузі чи сфери дійсності, що становить предмет. Цим забезпечується усвідомленість навчання.
У ході формування навчальної діяльності протягом 1-4 класіввідбуваються радикальні зміни мотиваційної структури особистості дитини. Вони починаються з інтенсивного формування пізнавальних інтересів і до кінця початкових класів спонукають школяра самостійно шукати джерела їх задоволення. Тобто навчально-пізнавальні мотиви стають провідними не лише в шкільній діяльності, а і в інших сферах життєдіяльності дитини. Оскільки інтереси ці не приносяться до школи, а в буквальному розумінні творяться у спільній діяльності, вони усвідомлюються школярем у їх дійсній суспільній формі - групових ціннісних орієнтацій. [17, с.21]
Динамічний процес побудови міжособистісних зв'язків у спілкуванні дітей сприяє розвитку самосвідомості особистості школяра - спершу щодо реальної оцінки успішності у навчанні, а згодом і моральних якостей. У спілкуванні стають важливими не просто певні риси, що слугують для виконання тієї чи іншої роботи, а особистість дитини в цілому, її моральне обличчя.
Саме в молодшому шкільному віці формується особистісний потенціал, що забезпечує природний перехід до наступних вікових етапів. У середніх та старших класах у школярів формується стійка структура особистості, основу її становить моральний інтерес - ідеал, що постає усвідомленим мотивом життєдіяльності. У таких учнів складається чітке уявлення про життєвий шлях, чим забезпечується, зокрема, усвідомлений вибір професії. Протягом усіх років навчання колектив класу лишається основною референтною групою для ровесників, а, отже, й виховним середовищем.
Усвідомлене, діалектичне, дослідницько-пошукове мислення має стати однією з головних цілей навчального процесу, вести до гармонійного розвитку дітей: загального, психічного, розумового, духовного та фізичного. Знання, уміння та навички - це засоби, які забезпечують формування та розвиток здібностей і загальне становлення особистості. Навчання має бути зорієнтоване на завтрашній день: за традиційної методики дитину забезпечують комплектом "ключів"-правил, якими вона повинна відімкнути "замки" - навчальні завдання, учень, з яким працюють за методикою розвивального навчання, зіткнувшись з незнайомим завданням, досліджує його, міркує і шукає виходу. Оволодіння знаннями в розвивальному навчанні перетворюються на пошук самостійних відкриттів. Це і є принциповою відмінністю різних методик роботи з дітьми.
Розділ 2. Педагогічні умови формування дослідницько-пошукових здібностей
2.1.Педагогічні прийоми формування дослідницько-пошукових здібностей
Для формування в молодших школярів дослідницько-пошукових здібностей доцільно використовувати певні прийоми. Це, зокрема, розширення педагогічного поля, стимулювання допитливості, стимулювання пізнавального інтересу та активності, формування позитивної установки на "нецікаве", створення ситуації успіху.
Розширення інформаційного поля - створення системи накопичування початкової інформації про певний об'єкт на різних уроках, у різних видах діяльності, бо "порожня голова не думає"; проведення інтегрованих занять і постійне заохочення до пошуку і пригадування інформації з інших галузей науки для розширення поняття та "висвітлення ще однієї зі сторін". На уроках учитель може також повідомляти учням цікаві факти про звичайні предмети, які нас оточують, тоді в учнів формується розуміння того, що і в звичайних речах багато невідомого, і його цікаво досліджувати і пізнавати. [11, с.79]
Наприклад: Діти добре знають, що таке морква, гарбуз, та про ці овочі можна розповісти ще багато цікавого. Так, у давнину (середньовіччя) моркву вважали ласощами гномів. Існувало повір'я: якщо віднести до лісу миску з пареною морквою, то вранці знайдеш на тому місці зливок золота. Вночі гноми з'їдять моркву і щедро заплатять тому, хто її приніс. А от у Середній Азії з гарбуза роблять різний посуд: пляшки, відра, ложки. У великих гарбузах зберігають зерно та крупу. А в Африці у дощову погоду мандрівники ховають у гарбуз свій одяг і використовують великі гарбузи, щоб подолати річку, будуючи з них пліт.
Стимулювання допитливості, потягу до дослідження шляхом створення ефекту здивування й емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів. [11, с.80] Ступінь розвитку допитливості перед початком навчання у школі у різних дітей неоднаковий. Не в усіх формується пізнавальне ставлення до навколишньої дійсності, яке викликало б бажання вчитися. Одні діти перенасичені інформацією, яку звикли більше споживати, ніж здобувати, в інших немає смаку до нового, бо свого часу вогник допитливості не був підтриманий. Навчальна діяльність цих дітей може бути позбавлена безпосереднього інтересу й спонукається вчителем, батьками чи однокласниками. Формування пізнавальних інтересів ґрунтується на розвитку у дітей сфери почуттів, передусім таких, як подив при зустрічі з незвичним, несподіваним, тим, що суперечить власному досвідові або уявленням, вагання й сумніви в процесі пошуку, радість відкриття, радість від вирішення проблеми 3 метою стимулювання допитливості на початку уроку з навчання фоками при вивченні власних назв (імен) учитель може звернутися до парадоксального факту. Перед початком уроку він на дошці записує: О.
- Що, на вашу думку, написано на дошці? (Учні висловлюють власні припущення). Це найкоротше Ім'я на планеті, за результатами дослідів англійських учених, належить французу О. Найдовше ім'я Аийильцикликірмщибвйрактазнйанкаграманогау має мешканець Стамбула, воно означає "син героя-прапороносця з півмісяцем та зіркою".
На уроках навчання грамоти або на уроках математики під час вивчення букв і цифр першокласникам можна запропонувати пограти (асоціації, що завжди викликає захоплення, бо результат