WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Батьківські збори: проблеми виховання - Реферат

Батьківські збори: проблеми виховання - Реферат

виховувала б у людини духовне благородство. Краса виховує моральну чистоту, людяність лише тоді, коли праця, яка створює красу, олюднена високими моральними спонуканнями, насамперед пройнята повагою до людини.
Ведуча. І знову питання: Чому радість праці є вищою моральною цінністю?
Сухомлинський. Радість праці не порівняти ні з якими іншими радощами. Вона не мислима без відчування краси, але тут краса - не тільки те, що одержує дитина, а й передусім те, що вона створює. Радість праці - це краса буття. Пізнаючи цю красу, дитина переживає почуття власної гідності,гордість від свідомості того, що труднощі переборені. Почуття радості доступне лише тому, хто вміє напружувати сили, хто знає, що таке піт і втома. Дитинство не повинно бути постійним святом - якщо немає трудового напруження, посильного для дітей, для дитини зали-шається недоступним і щастя праці. У праці розкривається багатство людських стосунків.
Макаренко. Суворість і ласка - це найпроклятіше питання. Здебільшого люди не вміють нормувати ласку й суворість, а це вміння у вихованні вкрай необхідно. Люди розбираються у цих питаннях. Але вважають: це правильно, суворість треба нормувати, ласку теж, де це потрібно тоді, коли дитині шість-сім років, а ось до шести років можна без норми. Насправді головні основи виховання закладаються до п'яти років.
Батько. Ви говорите про міру суворості, а можна виховувати дитину без усякої суворості. Якщо робити все розумно і ласкаво, так і життя можна прожити й ніколи не бути суворим з дитиною.
Макаренко. Під суворістю я не розумію який-небудь гнів, істеричний крик. Ні в якому разі. Суворість доречна тільки тоді, коли не має ніяких ознак істерії... ваша впевненість, ваше тверде рішення, якщо ви його висловите ласкаво, воно зробить ще більше враження.
Ведуча. Ось і добігає кінця наша зустріч. Ми вдячні за те, що ви відгукнулися на наше прохання, прийшли на ділову гру, щоб поділитися своїми думками, поглядами, переживаннями. Згадкою про нашу зустріч нехай будуть пам'ятки для батьків. (Роздати пам'ятки).
Пам'ятка для батьків
Шановні батьки, пам'ятайте!
" У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
" Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті "виховання".
" Батьки, пам'ятайте! Фізичне покарання - це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.
" Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.
" Говоріть з дитиною так, щоб не залишилося ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
" Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже добре помічають діти.
" Не забувайте поділитися зі своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці чекатимуть вашої поради, підтримки.
" Батьки, пам'ятайте! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.
" Враховуйте основні методи виховання й переконання, справи, стимулювання.
Виступ вчителя. Дозвольте нагадати вам, що сьогодні ми говоримо з вами про виховання наших дітей. І я наостанку хочу звернути вашу увагу на дитячі емоції. Позитивні емоції. Негативні емоції. Поставте ці слова в дві колонки. Скільки разів ви сьогодні дитину: хвалили-докоряли, заохочували, підбадьорювали - пригнічували, принижували, цілували - звинувачували, обіймали - засуджували, були лагідними - відганяли, співпереживали - розвінчували, лаяли, усміхалися - читали нотації, гордилися - залишали без чогось необхідного.
Якщо на долю однієї негативної емоції випадає три і більше позитивних, дитина не почуватиметься в сім'ї ізгоєм. Якщо ж не так, і дити-на капризувала, виявляла непослух, обдурювала вас, може, Ви й винні, бо "розряджалися" на ній методом агресії. А може, причина така банальна - саме сьогодні син чи донька вирішили пізнати світ і "бігали по східцях ди-тинства". І як на зло, наступали лише на ті східці, де накопичилась впертість, образи страхи, ревнощі, роздратування, сваволя, конфліктність, агресивність - не найкращі ознаки дитинства. А ви ж у своїй голові створили ідилію. Ні, ваша дитина не може жити без негативних емоцій. Вона їх зазнає сама і їх же породжує. Мудрі батьки, аналізуючи "гріхи" дитини, замислюються: а що вони зробили для неї сьогодні приємного? Може, повели в гості, в цирк, в театр, пригостили морозивом, чи, може купили якусь обновку? А може... Цікаву точку зору, яка стосується нашої сьогоднішньої розмови, я вичитав у лікаря-психотерапевта і відомого письменника Володимира Леві. Ось його думки:
- Мене цікавить інше. Чому в різні дні ми такі різні?.. Раптом усе відтануло, в повітрі щось пронизливо-життєдайне. Звідусіль йдуть про-мені. Скрізь усмішки, жарти. З чого б це? Не свято. А якщо й свято, то, природно, не офіційне. І звичайні неприємності, навіть великі, розсіюються. У ці дні оновлення і піднесення здається, що інакше ніколи не було і не буде.
Але ось... морок. На вулиці і на обличчях. Відчуження, озлобленість. Очі опущені. Тоді думаєш так: було завжди. Безпросвітно. І так завжди буде...
Є дні, коли різко підстрибує статистика автомобільних катастроф, коли то там, то тут сваряться, діти капризують. Є ночі мігрені і неспокою, коли всі ліки перестають діяти, а "невідкладна допомога" має роботи - без краю. Постійно викликають чергового лікаря - знаю такі ночі. А ще є вечори раптових смертей, самогубств. Вітри? Погода? Плями на сонці? Високий "градус" в політичних подіях? Вірогідно, що все взаємопов'язано. Однак, хто знає, можливо, йшов вранці хтось один, який "встав не з тієї ноги", і заразив усе місто. Мені зіпсував настрій Василь Петрович, а я - Степану Петровичу, і не помічаєш, як. Ми в масі своїй емоційно беззахисні. Досить одного роздратованого крикуна з високовольтною злістю, щоб одразу всім оточуючим стало погано. Агре-сивність, як відомо, сама себе підтримує. Нехай цього відчуватимуть наші діти.
Loading...

 
 

Цікаве