WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

увагу звертав на розвиток творчої активності і самостійності підлітків. З цією метою він скорочував кількість готових даних у роботі учнів над мотивом, доводячи їх до мінімуму, що примушувало підлітків самостійно шукати рішення: всіляко ускладнювати, доповнювати мотиви.
Мотив "сонечко" нагадує мотив "квітка". Тому учні засвоювали його легко, працювали з інтересом. Кольорову гаму деревини різних порід вони поєднували як в контрастному співставленні, так і в сполученні однотонних кольорів. Навколо веселкового центру підбирали "промені-листки" різноманітної форми, ритмічно чергуючи їх між собою.
Мотив "кучері" складає "трикутник" з "кружечками". Збагачуючи його іншими елементами, учні звичайно робили "кучері" подвійними з "квіткою" або "сонічком" у центрі. Колір дерев'яних вставок інкрустації вони підбирали за своїм смаком згідно з ескізом, дотримуючися контрасту їх до фону.
Хоча на початковому ступені занять без роботи на цих дощечках і не обійтись. Важливо лише прискорити перехід від простого копіювання до завдань з варіювання мотивів.
Мотив інкрустації "гачки" нагадує різьблений, але учні робили його не в одну смугу, як в різьбі, а в дві, як мотив "кучері". У проміжок між смугами мотиву ставили "прямокутник". Дотримуючись симетрії, доповнювали мотив різноманітними геометричними фігурами: "трикутниками", "квадратами", "кружечками" і замикали вставними лініями.
Мотив "лелеки" складається з ритмічно повторюваних "кружечків" і "трикутників", з'єднаних між собою смужкою. Виконання його здійснювали учні без всякого напруження, його кольорове вирішення не виходило за рамки традиційного колориту.
Вивчення мотивів в інкрустації на тренажних дощечках завершувалося самостійним компонуванням учнями нескладного орнаменту. Перш ніж підійти до його композиції, вони з допомогою нешироких вставних ліній визначали робоче поле для всьогозображення, потім - місце для основного мотиву. Як правило, це був "квадрат", "квітка", "сонічко", ускладнені різними елементами. У відповідності до центрального мотиву підбирали другорядні, якими виступали "кучері", "кожушок", "гачки" та ін. ; їх розміщували симетрично стосовно центру. Видно було, що учні розуміють, як правильно використовувати засвоєні мотиви для композиції орнаменту в смузі, квадраті, колі, як користуватися симетрією, ритмом, кольором.
На цьому завершувалась робота школярів з виконання мотивів інкрустації на тренажних дощечках, на яких було зображено всю її "абетку", тобто найбільш вживані й необхідні у подальшій роботі мотиви інкрустації. Тренажні дощечки слугували своєрідними наочними посібниками в роботі учнів з виготовлення виробів, оздоблених інкрустацією.
Більшість учнів виявили також добрі технічні вміння і навички.
Засвоївши інкрустацію деревом, учні вивчали інкрустацію металом, пластмасою, перламутром, рогом, бісером. У процесі занять вони знайомилися з обробкою декоративного дроту, кольорової бляхи, пластмас та ін.
Відомо, що декоративне зображення у прикладному мистецтві здатне нести певне ідейне навантаження. У сучасний орнамент інкрустації народні майстри вводять національну символіку. Учні, як і народні умільці, вводили в свої композиції узорів для тарілок п'яти-шестикутні "зірки", "тризуб", написи, силуетне портретне зображення і т.д.
Творчість учнів активізовується впродовж усіх занять - від роботи на тренажних дощечках, де ставилося завдання доповнення зразка своїми деталями, до створення конкретного виробу, починаючи з простих (лінійки, рамки, брошки), закінчуючи складними (тарілки, шкатулки).
У процесі обдумування речі і її виготовлення перед учнями завжди ставили завдання - враховувати відповідність орнаменту до форми, матеріалу і призначення виробу, що і дало потрібні результати.
Творча спрямованість занять сприяє тому, що заняття проходять в умовах великої активності учнів. Підвищення інтересу учнів і їх відповідальності за роботу сприяє тому, що завдання завжди мають практичну спрямованість (для оформлення школи, для виставки, для подарунків і т.д). Тому значно зростають технічні уміння і навички учнів у розумінні як столярної обробки деревини, так і різьби та інкрустації.
Висновки
Трирічне експериментальне навчання, проведене з одними і тими ж учнями 5-7 класів, дозволяє твердити, що включення художньої обробки деревини в заняття з праці в школах, які знаходяться в районах поширення даного виду народного декоративно-вжиткового мистецтва, цілком себе виправдовує. Інтерес учнів до таких занять зумовлений не лише середовищем, в якому вони живуть, щоденно спостерігаючи за роботою народних майстрів, але й віковими особливостями підлітків, у цьому віці зростають їх фізичні сили, які вимагають застосування до конкретної справи, окрім того підлітків захоплює робота, яка дає практичні результати - робота цінна вже тому, що нею займаються дорослі. Якщо впродовж навчання в школі руки учнів будуть бездіяльними, це небезпечно не лише з точки зору суспільної моралі, але й самої особистості, творчі сили школярів не лише не розвиватимуться належним чином, а, навпаки, гальмуватимуться.
Однак завдання, зміст і методи занять художньою обробкою деревини в школах поки що чітко не визначені. Це призводить до того, що важливе значення, яке вони могли б мати для гармонійного розвитку особистості учня, не завжди реалізується, заняття дають школярам, в ряді випадків, чисто ремісничу підготовку.
Експериментальне навчання, проведене в школах одного з осередків народного мистецтва, показало можливість такої перебудови занять художньою обробкою деревини, яка забезпечує значне посилення розвиваючого і виховуючого значення цих занять, зокрема, вирішення завдань виховання художнього смаку і розвитку якостей творчої особистості школяра.
З цією метою навчання різьбленню та інкрустації в школах повинно бути побудованим на розвитку традицій гуцульського народного мистецтва художньої обробки деревини. Дійовими його засобами є постійна робота педагога з ознайомлення учнів з кращими зразками народної творчості, які проводять у вигляді екскурсій в музеї, походів до центрів художніх промислів, зустрічей з народними майстрами, а також за допомогою аналізу хороших зразків виробів на заняттях у школі.
Як показали експериментальні заняття, без такого ознайомлення художня культура учнів не розвивається належним чином. Ці засоби сприяли неухильному зростанню захоплення підлітків народним національним мистецтвом, формуванню поваги до народних умільців, їх творчої праці, поглибленню розуміння художньої цінності творів народного декоративно-вжиткового мистецтва, усвідомленню важливості збереження його зразків. Учні дослідного класу стали не тільки активними учасниками створення шкільного музею народного мистецтва, але і його
Loading...

 
 

Цікаве