WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

що висуває на перший план гладку фігурну смужку, яка виділяється чітким ажуром, стає більш рельєфною. Цьому сприяють і глибоко врізані лінії-обриси смуги. Ромби-вершини вирізали чотирикутною "копаницею". Різноманітні лінії врізані чітко й акуратно, дотримана пропорційність окремих елементів мотиву, що свідчило про формування в учнів розуміння лінії і симетрії.
Мотив "гачки" виконували учні по-різному, вони робили елементи різьби одиничними, подвійними і замкненими. Фон, звичайно, видаляли або наносили на нього густі точки. Основу мотиву і верхню частину фону не видаляли, а вирішували у формі трикутників, ромбів (покритих сіткою або виконаних у вигляді заглиблень). Контраст вибраного точкованого фону з блискучою поверхнею мотиву, строга симетрія у розташуванні його елементів свідчили про декоративну грамотність учнів.
Мотив "парканец" (ряд жолобків) учні вільно доповнювали заглибленими в дерево трикутними фігурами, які утворювали ряд "зубців" у верхній його частині. Вирізи жолобків розділили лініями, опущеними з вершин трикутників - "зубчиків". Гарно виглядає мотив завдяки чіткості ритмічних повторень штрихів і різноманітних світлотіньових ефектів.
Мотив "колоски", як і "гачки", виконували учні на вибраному фоні, усіяному густими точками. Доповнювали його штрихами-канавками вздовж м'яко округлених "зерен-листочків" симетрично розташованих по боках "стебла". Замикали "колоски" смужками з чотирикутних "копаниць". Поглиблений фон, легко округлені елементи мотиву, сприяли його плоско-рельєфності, чіткому виділенню.
Мотив "ружі" (розетка) можна вирішувати контурно і плоско-рельефно, надаючи "листочкам"різноманітної форми. Більшість учнів виконували цей мотив на вибраному фоні, склавши його з шести "листків" у колі і ускладнюючи мотив поглибленими трикутниками, овалами та ін. Цей спосіб зображення розетки важчий, ніж контурний, зате досягається великої виразності за допомогою контрасту і гри світлотіні, ритму і симетрії.
Вивчаючи мотиви, учні оволоділи прийомами роботи півкруглими стамесками (підківка, пшеничка), долотами-вибирачами і чеканами. Вони одержали чітке уявлення про роль і місце кожного з них в композиції орнаменту, про ті зображальні засоби, на основі яких вони створюються. У процесі вправ вдосконалювалися набуті і формувалися нові властивості здібності (відчуття симетрії, лінії та ін.), необхідні в подальшій роботі над більш складним виробом.
На цьому завершувалося засвоєння школярами технічних прийомів виконання мотивів різьби на тренажних дощечках, на яких була зображена ними "абетка" гуцульського різьблення на дереві, тобто найуживаніші мотиви, які складають його основу. Заповнені ними тренажні дощечки слугували учням у подальшому наочними посібниками при складанні різьблених узорів для оздоблення конкретних виробів.
Лише після засвоєння мотивів різьби можна розпочинати вивчення до композиції орнаменту на основі зображальних засобів у відповідності з формою виробу.
Поряд з вивченням різьблених мотивів учні шостого класу засвоювали технологію обробки деревини, зокрема довбання і з'єднання деталей за допомогою шипів, пазів і клею. Уміння виконувати ці операції учні творчо використовували при створенні різьбленого виробу - шкатулки, конструкція якої вирішується з'єднанням деталей за допомогою шипів, пазів і клею.
Різьблена шкатулка - один з найбільш поширених народно-національних виробів Гуцульщини. Такі вироби добре знайомі дітям вже з раннього віку, бо побутують у кожній хаті, кожній сім'ї. Навчаючи учнів створенню декоративного виробу, використовували зразки-вироби наших кращих народних майстрів.
Високохудожні зразки благотворно впливають на розвиток Інтересу до ужиткового мистецтва, спонукають до прикладної діяльності і творчості, розвивають художній смак учнів. Вони вчаться І: відрізняти високохудожні твори ужиткового мистецтва від підробки, І розуміти єдність декору і форми - головної ознаки художності речі.
У процесі роботи з учнями зі складання композиції орнаменту вчитель повинен навчити їх виходити з форми виробу, бо вона визначає підбір орнаментальних мотивів, зв'язок їх між собою і розташування на поверхні предмета.
Симетричність - це певна закономірність у розташуванні мотивів орнаменту. Вона не розчленовує поверхню виробу на частини, а служить для зв'язку всіх його частин, створюючи цілісність предмета. Людське око звикло знаходити красу в симетрії, гармонії ліній і форм .
Симетрія відіграє велику роль у гуцульському різьбленому орнаменті виробів прямокутної форми, зокрема шкатулок, обкладинок та ін., як основний засіб, що дозволяє пропорційно розмістити на поверхні всі орнаментальні мотиви, привести їх у чітку І ясну систему. Не меншу роль у цьому відіграє лінія, яка служить засобом декоративної організації поверхні таких виробів, підкреслює їх форму, сприяє виявленню декоративних властивостей матеріалу. Тому для виконання виробів прямокутної форми особливо важливим є відчуття симетрії та лінії.
У процесі роботи над декоративними речами в учнів розвивається відчуття міри, уміння знаходити правильне співвідношення величини орнаментальних мотивів з розміром виробу. Результат виконання шкатулок показав, що більшість учнів правильно компонували орнамент з засвоєних мотивів, підбираючи ті з них, які традиційно прийнято вживати для оздоблення виробів прямокутної форми.
Більшість учнів, як і народні майстри, використовували спосіб поділу декоративної поверхні виробів на частини (три, п'ять, сім), що дозволяє симетрично розміщувати і узгоджувати основний і другорядні мотиви у відповідності до форми предмета.
Центральну частину, як правило, оформляли в формі квадрата більшого розміру, доповненого різноманітними елементами. Менші декоративні частини заповнювали другорядними мотивами у можливих поєднаннях. Для декоративної кайми підбирали, звичайно, "ширинки" і "півширинки" в комбінації з чотирикутними "копаницями". Оскільки центральні зображення на бокових стінках шкатулки повинні відповідати основному мотиву на кришці, використовували такий самий квадрат, але меншого розміру.
5. Третій рік навчання (7 клас)
Завданням третього етапу експериментального навчання було перевірити можливості подальшого розвитку здібності до декоративної композиції в роботі над виробом круглої форми. Особливу увагу звертали на розвиток в учнів відчуття ритму, а також колориту. У відповідності з цим завданням основними об'єктами для виготовлення були вироби круглої плоскої і об'ємної форм.
У першому півріччі семикласники вивчали обробку деревини на токарному верстаті і більш складні мотиви інкрустації, завершуючи роботу на тренажних дощечках.
Вивчення мотивів здійснювалося на зразках, виробах народних майстрів; разом з тим учитель велику
Loading...

 
 

Цікаве