WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

Різьблених штрихів.
Відомо, що усвідомлення практичної мети праці завжди стимулює трудову діяльність, тому відомий психолог Б. І. Теплов писав; "Необхідно, щоб певна частина художньої діяльності дітей була спрямована на створення продукту, який на когось повинен мати вплив, який комусь потрібний, з яким пов'язане усвідомлення його можливої соціальної цінності. Без цього розвиток творчості дітей неодмінно підміняється розвитком деякого формального вміння.
Звичайно, чисто навчальна робота повинна бути присутньою в художньому вихованні..., але не повинна бути єдиним видом роботи, особливо на перших ступенях художнього виховання, коли закладаються основи ставлення до мистецтва" .
При переході від тренування до виготовлення предметів, що мають практичне значення, основна складність - у задумі виробу. Учень повинен, опираючись на вивчені мотиви, використовуючи зображальні засоби, створити оригінальний виріб, у якому художня форма і призначення предмета знаходилися б у єдності. Завдання вчителя - не пригнічувати творчої оригінальності учня, а всебічно заохочувати його пошуки, уважно допомагати долати труднощі. Не варто надто опікати дітей, бо це сковує ініціативу і гальмує їх творче ставлення до роботи.
Щоб посилити інтерес учнів до виготовлення практично потрібних предметів, завдання у п'ятому класі пов'язали з оформленням шкільної кімнати народознавства. Під час їївідвідування учитель зауважив, ще якість рамок для фотографій не відповідає рівню експонатів у кімнаті Учні вирішили виготовити нові рамки і оформити ними кімнат" народознавства, їх дуже зацікавив процес створення виробів, обробка матеріалів, вирішення конструктивного завдання (складання предмета з частин), особливо оздоблення рамок орнаментом. А головне - усвідомлення того, що їх робота потрібна, що кращі роботи експонуватимуться на виставці; їх бачитимуть відвідувачі.
У процесі створення різьбленого виробу учні використовували зображальні засоби різьби не механічно, а свідомо, самостійно вирішуючи композицію і розміри узору. Як і народні майстри, вони прагнули досягати певного узгодження узору з плоскою формою рамок та лінійок. Працюючи над ними, школярі мали можливість повніше, ніж на дощечках, відчути матеріал (дерево), виявити його декоративність та пластичність, використовуючи лінію, світлотінь, контраст та ін. Лінію використовували учні для правильної організації окремих елементів узору в єдину смугу, що підкреслює форму рамки та лінійки, для акцентування деталей орнаменту і т.д. Контраст блискучої полірованої поверхні виробів і матового відтінку різноманітних вирізів використаний у всіх роботах учнів, оскільки робота велась, як звичайно, на полірованій поверхні. Чимало з них застосовували спосіб співставлення блискучої поверхні з "ільчастим письмом" (сіткою).
Гра світла і тіні залежить від глибини вибраних елементів, форми і кута нахилу їх граней. Оскільки вироби мали різну величину (якій відповідали розміри заглиблень), то вирішення світлотіні в роботах учнів дуже різноманітне.
Результати першого етапу експериментального навчання показали, що при застосуванні раціональних методів навчання і правильному педагогічному керівництві п'ятикласники здатні засвоїти композицію узору для простих виробів плоскої форми і їм під силу створення нескладного різьбленого виробу.
У процесі створення виробу учні проявили в певній мірі ті властивості здібності, які одержали свій початковий розвиток у роботі на тренажних дощечках, а саме: творчу уяву, відчуття матеріалу, лінії, світлотіні, контрасту та ін. Вони вчилися розуміти єдність естетичної і утилітарної сторін предметів народного декоративно-вжиткового мистецтва, практично знайомилися з засобами її досягнення.
Виготовлення практично потрібних речей активізує навчальний процес, вностить до нього творче начало. Створення простого різьбленого виробу - лінійки, рамки (підбір матеріалу, його обробка, конструктивне і відповідне орнаментальне вирішення) - це вже творчість. Учні не копіюють зразка, а створюють свій. Ще М. Г. Чернишевський зазначав, що ручна праця має творчий характер, бо в ній народжуються якісно нові предмети, які людина намагається робити якомога краще, враховуючи форму, колір, декор . Діти, звичайно, ще не створюють нового для людства, але в процесі роботи вони відкривають нове для себе і в цьому - значення її для їх творчого розвитку.
4. Другий рік навчання (6 клас)
Завданням другого етапу трудового навчання була перевірка можливостей подальшого розвитку в учнів здібності до декоративної композиції при виконанні виробу об'ємної прямокутної форми. Особливо велику увагу звертали на розуміння учнями ролі симетрії, а також лінії.
Виконання більш складних різьблених мотивів ґрунтувалося на знаннях і вміннях, набутих учнями в процесі виготовлення мотивів на першому етапі трудового навчання. У зв'язку з цим змінилась і методика проведення занять, зокрема, почали застосовувати частковий показ виконання того чи іншого мотиву.
Не зменшувалось, а зростало значення зразків-виробів народних майстрів - особливо при вивченні розмітки, зарисовки кожного наступного мотиву. Для наочного показу застосування засвоюваного мотиву були підібрані високохудожні вироби (шкатулки, обкладинки книг-альбомів, декоративні тарелі, круглі скриньки). Показ мотиву супроводжувався коротким словесним аналізом зразка в формі бесіди. Поглиблювались уявлення учнів про зображальні засоби різьби, за допомогою яких досягається художня виразність виробу .
Засвоювані мотиви учні виконували вже знайомими різцями за винятком півкруглих стамесок і долот-вибирачів. Школярам надавали можливість самостійно вирішувати деякі навчальні завдання, що підвищувало їх інтерес до роботи. Академік О. І. Берг у статті "Програмоване навчання" справедливо зазначав, що навіть найдосконаліші педагогічні методи і прийоми не зроблять навчання ефективним, якщо метод викладання не народжує в школярів інтересу до предмета.
При вивченні мотиву "зубці" з головками учням було задано тільки співвідношення частин 2x1 (зубця і головки). Все інше вони виконували самостійно: робили ескізний малюнок у зошитах, переводили його на дощечку і вирізали засвоєними технічними прийомами вже знайомим інструментом. Доповнювали його так, як і мотив "зубці" - сіткою, заглибленим трикутником зі смужкою та ін. Головку вирізали в формі заглибленого чотирикутника. Видно було, що на основі досвіду 5 класу учні впевнено володіли інструментом (розміточним і для різьби) .
Мотив "головкате" складається з двох рядів зубців з головками, які своїми вершинами входять у проміжок між ними. Тому при його самостійному виконанні учні не відчували значних труднощів. Більшість з них фон, тобто "зубці", покривали "ільчастим письмом" (сіткою),
Loading...

 
 

Цікаве