WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

різьблення мотивів, а потім будуть збережені як начоні посібники при вивченні композиції візерунків.
Поряд з навчанням технічній майстерності різьблення т І інкрустації дуже важливо розбудити в дітей любов до справи, д народного національного мистецтва, його історії, виховати повагу до таланту, праці, майстерності українських народних художників розвинути інтерес до творчої роботи. Цього досягається шляхом раціонального використання у навчальному процесі високохудожні творів відомих майстрів, класиків гуцульського різьблення та інкрустації.
Зразки таких виробів було відібрано з Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини, Косівського музею гуцульського народного мистецтва і побуту, музею технікуму народних художніх промислів, приватних колекцій. Більшість із відібраних видів виробів надалі будуть виготовляти учні: рамки, шкатулки, декоративні тарелі, топірці, скриньки, шпильки (брошки) та ін. При цьому враховувалася доступність і зрозумілість їх сприйняття учнями. Так у школі був створений методичний фонд з оригінальних творів народних умільців, а також фотографій, діапозитивів, замальовок зразків виробів або окремих мотивів.
З учнямидослідного класу часто проводилися бесіди про художні цінності зразків народного національного мистецтва, про значення їх збереження.
Для першого етапу навчання (5 клас) було відібрано прості за формою, з нескладною композицією орнаменту, але точні і виразні за технікою виконання, твори народних майстрів, у яких декор добре
Цим було покладено початок шкільного музею народного національного мистецтва.
Знайомство зі зразками витворів народних умільців базувалося на важливих дидактичних положеннях від відомого до невідомого, від простого до складного, від легкого до важкого.
На прикладах кращих зразків робіт гуцульських майстрів учні знайомилися з особливостями засвоюваних орнаментальних мотивів, оволодівали технікою їх виконання. Водночас детально аналізували художню сторону зразків, зображальні засоби різьблення, що дозволяло школярам бачити, як народні майстри вміють виявити художні властивості дерева, досягаючи краси ліній, гри світлотіні, контрасту форм та ін., що надає їх витворам емоційного звучання. Це дуже важливо, оскільки без розуміння специфічних засобів вираження різьби вдалі і невдалі вироби, як показує досвід, сприймаються учнями майже однаково.
Як вже зазначалося, гуцульське різьблення відноситься до різьби геометричної, тобто малюнок його орнаменту складається з різноманітного поєднання геометричних фігур. Мотиви мають форму квадрата, ромба, трикутника, кола, півкола, еліпса та ін., а елементи, Що утворюють їх, характеризуються різним комбінуванням прямих, замкнених, пересічених, паралельних ліній. Під час їх розмітки, замальовки п'ятикласникам допомагають знання, отримані на уроках декоративного малювання.
Геометрична різьба, в тому числі і гуцульська, характеризується тим, що основним прийомом художнього оформлення поверхні деревини є застосування вирізів вглиб дошки.
Для технічного виконання мотивів різьби використовують різноманітний інструмент. Майстер-різьбяр, наприклад, користується в роботі всякими різцями, стамесками, долотами різних розмірів і конфігурацій, комплект яких складає близько п'ятдесяти предметів. Але для початкового навчання різьблення та інкрустації потрібні лише найбільш вживані інструменти. В залежності від форми і розміру той чи інший різець має своє призначення, застосовується для вирізання певних мотивів.
Основний принцип викладання різьблення - це послідовність, тобто поступовий перехід від простих завдань до більш складних. Цьому принципу відповідають мотиви різьби, що вивчаються, які розподіляються в порядку зростаючої складності. Наприклад, від найпростіших мотивів "драбинки", "шнурочок", утворюваних пересіченням вертикальних і горизонтальних ліній, до складних "розеток", що складаються з геометричних фігур: круга, еліпса та ін.
Вивчення кожного мотиву розпочинається зі зразка виробу. Той чи інший мотив учні виділяють з загальної композиції орнаменту і замальовують у заданому масштабі в своїх зошитах.
П'ятикласники вже володіють певними уміннями малювання узорів у смузі, набутими в початкових класах, тому практичний показ учителя вимагався лише в окремих випадках. Звичайно, викладач демонстрував попередньо зроблені ним на папері замальовки орнаментального мотиву, що вивчався, супроводжуючи показ словесним поясненням. Готовий зразок виробу не дає можливості побачити послідовність зображення мотиву.
Під час замальовки, розмітки на папері певного мотиву, учні використовують лінійку, кутник, циркуль, олівець. Виконання замальовок - досить важливий моменту навчанні, оскільки знайомить учнів з найпростішими композиційними схемами гуцульського орнаменту. Замальовка проводиться з демонстрацією зразка виробу, до композиції орнаменту якого входить мотив, що вивчається. Це необхідно, бо учні бачать і розуміють роль, місце і зв'язок його з іншими елементами в загальній композиції орнаменту. Замальовка мотиву закінчується його аналізом на зразку виробу, що сприяє розвитку розуміння учнями зображальних засобів, за допомогою яких він будується і пов'язується з іншими мотивами й формою предмета.
Таким чином, заняття із засвоєння мотивів будуються на конкретних предметах-зразках, і першим завданням для учнів було відображення їх на папері. При цьому вони вчилися самостійного аналітичного виділення частини (мотиву) із цілого (орнаменту виробу), а в подальшому- розуміння синтетичного об'єднання частин (мотивів) в одне ціле (орнамент).
Більшість різьблених мотивів допускає збагачення певними елементами. Можливі способи таких доповнень учні бачили на демонстрованих їм зразках під час замальовки їх основного контуру. Окрім того, їм показували таблиці і діапозитиви з такими варіантами, наприклад, мотив "квадрати". Проміжки між частинами його контуру легко заповнити фігурами у формі трикутників, ромбів, квадратів, смужок у різноманітних поєднаннях. Учням показували один і той самий мотив з доповненням і без доповнень (у замальовці і в матеріалі).
У кожному завданні на доповнення мотив доводився до закінченості. Добре засвоївши один мотив, учні переходили до другого, більш складного .
Мотиви "драбинки", "шнурочок" в дослідному класі не доповнювали. Вони рідко використовуються і є допоміжними, такими, Що служать для зв'язку основних мотивів у нахилених декоративних площинах і при переході від однієї частини виробу до іншої. Вивчають їх для того, щоб учні набували технічних навичок роботи фуджком і прямою стамескою. Засвоєння цих найпростіших мотивів дає Можливість також формувати таку властивість здібності, як відчуття лінії. Учні звикають досягати стрункості прямих ліній, чіткості

 
 

Цікаве

Загрузка...