WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

Методика викладання різьби по дереву на уроках художньої праці в середній школі - Курсова робота

використання в навчанні зразків-виробів народних майстрів.
2. Виявити можливості і значення "доповнень" (самостійного варіювання) різьблених і інкрустованих мотивів у процесі формування технічних умінь і навичок з метою розвитку творчої уяви учнів.
3. Перевірити можливість активізації навчального процесу внаслідок самостійного створення учнями кожної вікової групи конкретного різьбленого чи інкрустованого виробу.
4. Визначити доцільну послідовність навчального матеріалу від простого до складного і виявити можливості учнів в умінні гармонійно поєднувати завдання конструктивного і декоративного вирішення предмета.
У школах Гуцульщини вчителями праці і декоративно-прикладногомистецтва працюють, переважно, випускники технікумів народних художніх промислів.
Як наочні посібники поряд з творами народних умільців, переважно використовувалися власні вироби вчителя або їхні зарисовки, але без глибокого аналізу їх художньої сторони (зображальних засобів).
Класи з вивчення різьби в школах комплектуються на добровільних засадах з урахуванням побажань учнів, схвалення їх рідних і рекомендацій учителів. Інші учні паралельних класів займаються за загальноприйнятою програмою трудового навчання.
Заняття з різьблення та інкрустації найбільш ефективні з порівняно невеликою групою учнів (до двадцяти осіб). Цьому сприяє загальноприйнятий поділ класу на дві групи, як для звичайних уроків праці. Такі невеликі групи створюють можливість індивідуальної роботи вчителя з учнями.
Навчальний час у кожному з трьох навчальних років згідно з цією програмою в дослідному і контрольному класах розподілявся таким чином:
Таблиця 1 - Розподіл навчального часу
Види роботи Кількість годин
у класах
5 6 7
1 . Елементи механізації і технології обробки дерева. 12 12 14
2. Різьблення та інкрустація. 50 50 48
3. Початкові елементи електротехніки. 8 8 8
Всього: 70 70 70
Як бачимо, із загальноприйнятої програми з трудового навчання в зміненій програмі залишено розділи: "Елементи механізації і технології обробки деревини", "Початкові елементи електротехніки" для того, щоб вирішувати завдання політехнічного розвитку учнів. Більшість же часу відведено на вивчення різьблення та інкрустації (замість розділів "Елементи механізації і технології обробки металів", "Технічне моделювання і конструювання", "Сільськогосподарська праця"). Слід зазначити, що програма вивчення різьблення та інкрустації, завдяки наявності в ній розділів вивчення деревини, механізації і технології її обробки, не йде в розріз з завданнями політехнічного навчання. Скажімо, п'ятикласники, згідно цією програмою повинні засвоїти властивості основних порід дерева, розмічування, пиляння, стругання, свердління, що необхідно і для вивчення різьблення. Поряд з вивченням інкрустації, школярі вивчають способи обробки кольорових металів і пластмас, які теж використовуються в інкрустації. Програма рекомендує проводити заняття в школах здвоєними уроками, що створює умови для індивідуальної роботи з учнями. Основна форма занять - практична робота в шкільній майстерні під керівництвом вчителя .
Треба зазначити, що, окрім позитивних моментів, програма має і певні недоліки: у ній не передбачено ознайомлення учнів з історією народної різьби по дереву та інкрустації (наприклад, шляхом екскурсій в музеї, на виробництво, зустрічі з народними умільцями і т.д.). У програмі відсутні також вказівки на те, які зразки і в якій послідовності використовувати в навчанні. Тому, як засвідчує досвід, орнаментальні мотиви і композицію узорів учні засвоюють звичайно з допомогою творів місцевих народних майстрів або виробів самого педагога, які не завжди бувають достатньо художніми. Програма передбачає, що орнамент, його мотиви вивчають школярі на тренажних дощечках. П'ятикласники і шестикласники виконують на них навчальні вправи. І тільки учні сьомого класу після тренувальних робіт у кінці навчального року виготовляють різьблені вироби (шкатулки, тарілки таін.).
Таким чином, орнамент вивчають упродовж тривалого часу поза застосуванням його до виробу. А відомий знавець декоративно-прикладного мистецтва С. М. Тимерін зазначав, що "орнамент не живе самостійним життям. Він завжди зв'язаний з тією чи іншою річчю, з тим чи іншим предметом, який він прикрашає" .
Не виконавши ні одного простого виробу (лінійки, указки, шпильки, рамки та ін.), учні після тренажних дощечок одразу ж переходять до виготовлення шкатулок, тарілок та ін., до чого; звичайно, вони ще не готові.
Як уже зазначалось у вступі, недоліки змісту і методів навчання різьблення та інкрустації стали причиною нашого дослідження експериментальної роботи зокрема.
Для проведення занять з учнями дослідних п'ятих-сьомих класів ми підготували свою експериментальну програму, яка передбачала поряд з вивченням учнями технічних прийомів виконання різьблених мотивів і орнаментів, створення цілісних виробів, прикрашених різьбою та інкрустацією. Було визначено предмети для виготовлення (від простих до складних), що відповідають віку учнів і їх трудовим уміння і навичкам на певному етапі навчання. Так, школярі виготовляли лінійки, указки, шпильки, рамки, топірці, шкатулки, тарілки та ін . оздоблювали їх узорами, враховуючи відповідність орнаментів матеріалу, формі і призначенню виробів. Як наочні посібники використовували твори народних майстрів такого типу, які повинні виготовляти учні. Особлива увагу приділяли аналізу художньої сторони зразків, зображальних засобів різьблення та інкрустації.
Вивчаючи орнаментальні мотиви спочатку на тренажних дощечках, учні спочатку копіювали їх зі зразків, а з часом самостійно доповнювали, створювали різні їх варіанти, використовуючи розуміння ритму, симетрії, контрасту елементів тощо.
З допомогою екскурсій до музеїв, на виставки, підприємств художнього промислу, зустрічей з відомими майстрами учні знайомилися з історією гуцульського різьблення та інкрустації, творчістю народних умільців. Таким чином, в основу експериментальні програми було покладено дві сторони навчальної роботи: навчання техніки виконання різьблених мотивів і самостійне виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва.
Після закінчення учнями кожного завдання, їх роботи аналізували за певними критеріями, про які буде сказано нижче. Проаналізовані роботи відповідно оцінювали і складали відомості обліку оцінок.
3. Заняття з учнями першого року навчання (5 клас)
Завданням першого етапу експерименту була перевірка можливості розвитку в учнів здібності до плоскої композиції, а також відчуття матеріалу, лінії, контрасту, світлотіні та ін. У відповідності з цим завданням основними виробами для виготовлення обирали прості предмети, як правило, плоскої форми.
Методика
Loading...

 
 

Цікаве